Як в Україні визначають, кому дістанеться орган від донора, і чи можливі зловживання? Пояснюємо

Анатомічний матеріал від донора першочергово отримує пацієнт, який перебуває у найкритичнішому стані.

Також, якщо йтиметься про життя дитини чи дорослого, то пріоритетність віддають дитині, розповів "УП. Життя" генеральний директор Українського центру трансплант-координації Дмитро Коваль.

"Співробітники Українського центру трансплант-координації оповіщують трансплант-координатора, а той телефонує реципієнту і каже приїжджати якомога скоріше. Трансплант-координатор має організувати обстеження, консультації лікарів, аналізи для досліджень.

Після того, як прийшли результати, збирається консиліум лікарів-трансплантологів і вони ухвалюють рішення, чи можлива пересадка. Однак є багато нюансів", – каже Коваль.

Якщо немає пацієнтів в екстреному статусі та всі вони перебувають в однаковій ситуації, медики враховують, наприклад, організаційну активність центру трансплантації. За словами Коваля, йдеться про співпрацю з лікарнями, у яких може з’явитися донор.

Якщо вони мають договори, то має значення, коли реципієнт став в лист очікування. Тоді з переліку людей в однаковому клінічному статусі більше шансів отримати орган у людини, яка стала в лист очікування раніше.

При цьому важливо, чи підійде анатомічний матеріал реципієнту, – це визначають за допомогою тестів.

Якщо буде пацієнт з першим ступенем екстреності, то першочергово розглядають його. Але якщо у нього виявили неспівставність, то підбиратимуть наступного реципієнта.

"Наприклад, маємо 5 реципієнтів, вони всі в однаковому статусі екстреності і потребують трансплантації нирки. Щоб з’ясувати, хто її отримає, у незалежних лабораторіях проводять crossmatch-тест. Його результати показують, хто співставний з донором.

Може бути ситуація, коли немає співставності для реципієнта, який є першим в рейтингу, немає для другого, а у третього показник співставності в межах норми. Відповідно підтвердження на проведення трансплантації від нашого центру буде для третього пацієнта", – сказав Коваль.

Також беруть до уваги вік донора, розмір анатомічного матеріалу та розташування центру трансплантації, де перебуває реципієнт.

Чи можна "домовитися" щодо трансплантації чи обдурити систему підбору реципієнта?

Пошук пари "донор-реципієнт" здійснюється автоматично за допомогою Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), наголошує Дмитро Коваль.

"Користувачами ЄДІСТ є лише трансплант-координатори закладів, у яких з’являється донор, та деякі працівники центру трансплант-координації. Кожен має визначені обмежені права доступу. Тому трансплант-координатор одного центру не бачить, що відбувається в іншому.

Також жоден трансплант-координатор не бачить прижиттєві заяви на посмертне донорство. Ця інформація відкривається лише після того, коли пацієнту діагностували смерть мозку. Варто розуміти, що інші лікарі доступу не мають, тому домовлятися з ними немає сенсу", – пояснив Коваль.

За його словами, зловживання можуть бути при визначеності критичності стану пацієнту – медики можуть його завищити, адже пріоритет на отримання органа має той пацієнт, який перебуває у найкритичнішому стані.

Але таке рішення ухвалює не один лікар, а цілий консиліум на підставі різних обстежень і досліджень.

"Закон регулює цей процес, тому немає можливостей зловживати своїми обов’язками і повноваженнями", – зауважує фахівець.

Гіпотетично, похибки у роботі ЄДІСТ можуть бути, адже система перебуває у дослідній експлуатації, але наразі таких випадків не фіксували, додав Коваль.

Детальніше про те, що слід знати про трансплантації в Україні та чому дехто не доживає до пересадки органів, читайте у нашому матеріалі.