Хочеться гострих відчуттів? Що таке адреналінова залежність і як з нею жити

Сигнал повітряної тривоги чи звук сирени "швидкої", допомога тому, кому стало зле, несподіваний подарунок, візит коханого чи перемога у конкурсі – усі ці події викликають стрес, а значить – викид адреналіну в організмі.

Часом на тлі стану постійного стресу у людини виникає адреналінова залежність – бажання повернутися до стану "гострих" відчуттів.

Разом із психологинею благодійного фонду "Голоси дітей" Оксаною Писарєвою спробуємо розібрати, що це за явище та наскільки воно небезпечне.

Адреналін: як він працює

Адреналін – це гормон стресу. Стрес є позитивним і негативним, пояснює психологиня:

"Сюрприз на день народження, чи коли дитині дарують собаку, чи коли виграють конкурс – адреналін в плюсі. Так, тут є і радість, але перше – стрес. Тому люди завмирають, довго видихнути не можуть, заснути. Це вплив адреналіну. Натомість коли є негативні події, наприклад, обстріли, адреналін теж виділявся, але в мінусі. І зранку ми прокидаємося втомленими, бо не мелатонін вночі виділявся, а адреналін, через який ми не спали".

Адреналін запускає в організмі внутрішні резерви, з якими з’являється відчуття надможливостей: загострюються органи чуття, тому ми краще бачимо і чуємо, збільшується витримка, підвищується больовий поріг, напружуються м’язи.

"У момент стресу буде підвищене серцебиття, пульс, рівень глюкози в крові, дихання, звузяться судини", – пояснює Оксана Писарєва.

За допомогою цього гормону людина у момент травми може не відчувати сильного болю або, наприклад, швидко бігти від небезпеки чи долати важку дистанцію.

Бий, біжи, замри

У стресовій ситуації після викиду адреналіну, який потрапляє в кров за 2-3 хв, основними є три реакції: бий, біжи, замри, пояснює психологиня:

"Тому якщо людина бачить змію, наприклад, хтось застигає, хтось шукає палку відігнати її, а хтось утікає".

Оксана Писарєва розповідає, що тривожні думки стимулюють викид адреналіну, а сигнал повітряної тривоги викликає різні відчуття, залежно від пережитого досвіду. Це може бути страх за життя чи злість – коли перериваються плани.

Наслідки тривалого впливу адреналіну

Стрес поділяють на короткотривалий та довготривалий. В обох випадках працює адреналін. Він мобілізує резерви організму, проте після того, як його дія закінчується, людина може відчувати слабкість та хворобливість, пояснює психологиня:

"Коли були відключення світла у спеку під 40 упродовж майже трьох тижнів, спочатку було важко, а потім до кінця третього тижня ти вже підіймаєшся на горішні поверхи без задишки. Коли ситуація стала покращуватися, частина людей почали відчувати безсилля, слабкість і втому. А це просто закінчилась дія адреналіну".

Часом відчуття власних надможливостей може викликати адреналінову залежність.

Як зрозуміти, чи є у вас адреналінова залежність

Відчуття надможливостей, яке виникає під дією адреналіну, інколи змушує деяких людей шукати можливостей для того, аби все повторити. Стан ейфорії, який виникає тоді, подібний до дії психотропних речовин.

"Одні люди, які підкорили Говерлу, кажуть: "Було класно, я зміг, але більше такого робити не буду", а інші хочуть ще – тому підкорюють нові і нові вершини, шукаючи ось ті відчуття", – пояснює психологиня.

Тобто якщо ви відчуваєте, що вам постійно мало і ви шукаєте небезпечних нових "Говерл" – це може бути ознакою адреналінової залежності.

Оскільки військові на передовій частіше відчувають адреналін, вони можуть бути більш схильними до адреналінової залежності. Але це не означає, що адреналінозалежними будуть всі військові.

Коли деякі військові повертаються з фронту і не можуть знайти себе у цивільному житті, тут мова не лише про таку залежність, пояснює психологиня:

"Звісно, на фронті є постійна дія адреналіну, чітке розуміння життя і смерті, активності і пасивності, тотальна мобілізація сил, і цього у цивільному житті після повернення не вистачає. Але тут накладаються багато факторів: сум за людьми, які стали близькими за час служби, і загострене відчуття справжності, щирості, дружби, взаємопідтримки".

Психологиня каже, що на адреналінову залежність загалом впливає багато чинників:

"Ця тема не достатньо досліджена. На мою думку, якщо людина не здатна переживати сильні емоції без додаткового стимулу, може бути залежність від адреналіну".

Небезпека адреналінової залежності у тому, що це велике навантаження на тіло. Тому наслідком можуть стати різні хвороби, а також тривожність, безсоння, головний біль, панічні атаки, розлади харчової поведінки.

"Будь-яка залежність є деструктивною, навіть трудоголізм. Крім фізіологічних змін і навантаження, вимикаються раціональне мислення та інстинкт самозбереження. Людина може не усвідомлювати наслідки і втрачає контроль над власним життям. Може не оцінити ситуацію на дорозі, коли швидко їде, чи витратити всі гроші у цей момент тощо", — пояснює психологиня.

Чи можна попередити адреналінову залежність у дитини

Вплинути на стійкість людини до залежностей, зокрема адреналінової, можна ще з її дитинства.

У дітей ще не буде такої адреналінової залежності, як у дорослих, пояснює психологиня. У дитини не йдеться про пошук адреналіну, вона пізнає світ.

Якщо дитина лізе на дерево, це не тому, що хоче відчути адреналін висоти, а тому, що побачила там котика чи хоче зробити так, як інші, пояснює психологиня.

Проте залежні форми поведінки закладаються в дитинстві, які можуть проявитися в дорослому віці.

Психіка в дітей до періоду підліткового віку пластична, тому задача батьків – слідкувати, аби у дітей було достатньо простору для пізнання світу та активності, важливо підтримувати в дитині вияв почуттів та слідкувати за балансом сплесків емоцій і спокоєм

"Молодший шкільний вік – дуже творчий. Дитина має гуляти, їхати в табір чи в село, де ігри вигадують самостійно. І тут купа емоцій. Діти ближчі до природи, їхня психіка гарно відновлюються. Їм просто потрібно створити базові умови безпеки", – зауважує психологиня.

За таких умов дитина заходить у підлітковий вік з навичками творчо обходитися зі своїми емоціями. Тоді виділення адреналіну буде максимально природним без виникнення залежності.

Переживати дію адреналіну діти можуть у, здавалося б, звичних ситуаціях. Наприклад, конкурси чи змагання. Ейфорія минає, а бажання відчувати цей стан залишається.

Психологиня пояснює, що тоді діти можуть шукати чи вигадувати ситуації, аби повторити відчуття:

"Дитина виграє конкурс, змагання, але після ейфорії настає спустошення, організм трохи сповільнюється. І для дитини це неприйнятно, бо вона в той момент не почуває себе королем, а життя видається рутинним і нецікавим. І тоді починає пошук чогось, аби відчути все знову. Тут може виникати залежність".

Подібні відчуття виникають, коли діти виїжджають з небезпечної території на мирну. Тоді може йтися про пошуки ризиків, особливо у підлітків, для яких загалом характерні гормональні коливання.

"Чому у підлітків улюблені місця – закинуті недобудови, у них трапляється самоушкодження, вони люблять стрибати звідкись? Щоб відчути ейфорію у пошуках ризику. Але психіка не здатна тривалий час справлятися з таким стресом, вона виснажується. Звідси з'являються психологічні проблеми", – додає психологиня.

Якщо бачите, що дитина мало не в депресії, весь час шукає чогось, аби відчути адреналін, постійно тривожна, варто звернутися до спеціаліста, радить Оксана Писарєва:

"Якщо дитина відмовляється навідріз від будь-яких пропонованих легальних видів отримання адреналіну – гуртків, секцій тощо – разом з ознаками тривожності чи селфхарму – теж до спеціалістів. Якщо це просто підлітковий спротив, то дитина себе шукає. Хто я, хто мої люди і де моє місце у житті. Для цього їй потрібні вибір, свобода і час".

Батькам слід теж стежити за своєю поведінкою. Адже діти активніше виражають емоції і важче їх контролюють. Та коли спостерігають за дорослими, з часом вчаться регулювати свої почуття та дії.

Як можна діяти дорослим, які відчувають в собі ознаки адреналінової залежності

Адреналінову залежність не можна побороти, але можна навчитися з нею жити.

Психологиня радить і дітям, і дорослим, які мають ознаки адреналінової залежності, отримувати порції адреналіну легально і безпечно – йти до спортзалу, займатися у спортивних секціях, грати у команді, пробувати себе у конкурсах, інших творчих заняттях.

"Це позитивний легальний адреналін, тричі на тиждень на регулярній основі. Бо якщо у мене підвищене серцебиття, а мене саджають читати книжку, навряд чи це мені допоможе. Мені треба розвантажитись. Краще я буду ходити на футбол, ганяти м'яча, верещати, забивати голи, злитися, радіти – супер, буде викид адреналіну", – радить психологиня.

Мета – знайти баланс між активностями та станом спокою, щоб не відбувалося гормональних сплесків.

Так можна не заходити у деструктивні стани та навчитися більше розуміти себе.

Вікторія Швець, спеціально для УП. Життя