Скільки дітей в Україні мають зайву вагу і як це змінити?
Україна вперше взяла участь в дослідженні дитячого ожиріння.
Його провели в рамках Європейської ініціативи ВООЗ з епіднагляду за ожирінням у дітей (COSI). Загалом участь брали 48 країн-учасниць.
У результаті маємо дві новини: хороша та очікувана.
Хороша: показники України щодо дитячого ожиріння кращі за низку інших країн Європейського регіону.
Як сказав під час пресконференції головний санітарний лікар Ігор Кузін, ситуація з дитячим ожирінням у нас краще, ніж, наприклад, в Італії, Греції, Кіпрі, Мальті тощо.
Водночас загалом в Україні 25% дітей мають зайву вагу. Серед них 9,13% дітей віком 6-8 років діагностували ожиріння.
Очікувана новина – є над чим працювати. І в плані фізичної активності, і в розумінні родин, що таке здоровий раціон.
Що ж виявило дослідження і які стратегії можуть допомогти подолати дитяче ожиріння?
Що показало дослідження
Дослідження проводили у 20 регіонах України, й головним критерієм участі було те, що у визначеному регіоні 90% дітей навчаються очно.
Участь взяли ті регіони, які підконтрольні Україні та де не ведуться активні бойові дії.
У дітей вимірювали зріст та вагу.
Працівники шкіл проходили стандартизоване інтерв'ю віч-на-віч. А батьки дітей заповнювали анкети.
Дослідники сконцентрувались на школярах віком 6-8 років.
Загалом у досліджені взяли участь 3557 дітей та 3601 батьків.
Що виявили:
- хлопці частіше мають зайву вагу, ніж дівчата: 25,24% та 20,72% відповідно;
- 20,3% дітей щодня споживають цукровмісні напої (сюди варто рахувати й бабусин узвар);
- 17,8% дітей щодня вживають солодощі;
- 1,2 % дітей регулярно вживають солоні снеки: чипси, попкорн тощо.
Дослідження з'ясувало, що після початку повномасштабного вторгнення діти стали менше споживати сухі сніданки, солодкі напої та солоні снеки.
Але й споживання їжі, яка важлива для розвитку, теж зменшилось. Насамперед йдеться про молочні продукти, м’ясо, рибу, фрукти.
Достеменно причина цього явище невідома, але є сенс припустити фінансовий аспект.
Зі споживанням фруктів та овочів у нас ситуація не райдужна.
За даними дослідження, лише 55,3% дітей щодня споживають свіжі фрукти. І 41,4% овочі (окрім картоплі).
При цьому, одна дитина з п’яти з'їдає менш ніж одну порцію (80 грамів) фруктів чи овочів на день.
"Це не відповідає рекомендаціям ВООЗ та не забезпечує дітей необхідними поживними речовинами", – пишуть дослідники.
За рекомендаціями ВООЗ, дітям (і не лише) рекомендують споживати 5 порцій фруктів та овочів на день.
Про те, чому раціон родин незбалансований та нерізноманітний, можна робити окреме дослідження. Але багато що залежить від розуміння родини, що таке здорове харчування і з психологічної, і з фізіологічної точки зору.
"Люди вчаться бути батьками. Зокрема вчаться тому, як правильно вибудовувати раціон родини з дітьми. Інформація є в інтернеті, та чи завжди вона адекватна і доказова? Ні", – каже Ігор Кузін.
Багато що залежить і від стратегій держави.
Наприклад, в липні 2024 року податковий комітет Верховної Ради підтримав запровадження акцизного податку на солодку газовану воду.
"Податки на солодкі газовані напої у різних формах запровадили приблизно 50 країн (наприклад, у Бельгії такий податок становить 0,53 євро, у Польщі – 0,5 злотих/л, а якщо цукрів більше ніж 5 г – до кожного додаткового грама додається ще 0,05 злотих/л, в Норвегії – 0,25 євро/л)", – йдеться на сайті МОЗ.
В Україні ставка податку – 0,1 євро (приблизно 4 грн) за 1 літр напою. Сплачувати податок будуть виробники та імпортери таких напоїв.
Ігор Кузін додає, що наказ МОЗ також забороняє продавати в школі такі продукти, як-от солодкі газовані напої, енергетичні напої, кондитерські вироби з кремом тощо.
Дієтологиня Людмила Лакуста зауважує, що тут також важливо, аби маятник не хитнувся в інший бік, адже суворі заборони лише можуть призвести до розладів харчової поведінки.
"Це нормально, що діти люблять смаколики. І рано чи пізно вони спробують і шоколад, і чипси. Важливо не робити з цього драму, а поступово побудувати правильні звички. Наприклад, їсти смаколики не голодними, після основних прийомів поживної не ультрапроцесованої їжі", – каже дієтологиня.
Діти та фізична активність
Дослідження дало показало, чи достатньо діти рухаються.
Якщо коротко – недостатньо.
Відповідно до дослідження, третина опитаних дітей ніколи не мають високоінтенсивного фізичного навантаження або витрачають на це менш як 1 години на тиждень.
Водночас за міжнародними рекомендаціями, дітям віком 6-17 років варто мати від 60 хвилин помірної/інтенсивної активності за день.
Важлива також і різноманітність навантаження.
Тобто це повинні бути й кардіо, і силові навантаження (мінімум тричі на тиждень) і вправи/ігри, які зміцнюють кістки як біг, стрибки тощо (мінімум тричі на тиждень).
І хоча б тричі на тиждень діти повинні мати фізичну активність високої інтенсивності.
Для прикладу: якщо ви виконуєте фізичну активність, але при цьому можете розмовляти і не захекатись, то це фізична активність низької інтенсивності.
В школах, які брали участь у дослідженні, в принципі є всі умови для фізичної активності:
- 97.7% шкіл забезпеченні необхідним спортивним обладнанням;
- 93,1 % шкіл мають комори для зберігання спортивного інвентарю;
- 83,9% шкіл мають окремі приміщення для переодягання;
- 31,6% шкіл мають душові кабіни.
Проте, як зазначив на пресконференції представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт, найважливішим аспектом є те, чи діти отримують задоволення від фізичної активності. А також те, чи є безпечним простір поза межами школами.
"Чи можемо ми безпечно дістатись школи пішки або на велосипеді? Це те, про що варто замислитись громадам", – каже він.
Фітнес-тренерка Аліса Пивоварчик пояснює, що діти рухаються в грі.
А для підлітків мотивація — це соціалізація з однолітками.
"Дітям має бути весело. А ще добре, коли є соціалізація, тому я раджу заняття з танців, бойових мистецтв тощо.
Не менш важлива й інфраструктура міста: де є скейтпарки й футбольні майданчики – там будуть діти.
Спортивні майданчики так чомусь не працюють. Бо там немає елементу гри. За винятком випадків, коли збирається саме компанія тих, хто тренується. Але це вже більше підліткова історія", – каже вона
Сучасні діти багато часу проводять в гаджетах, і це очікувано в нашу епоху. За даними дослідження, 83,4% дітей витрачають понад дві години на телевізор або гру на девайсах.
Аліса Пивоварчик зауважує, що в сучасному світі це можна використати на користь фізичної активності, наприклад, ігри і квести з доповненою реальністю.
Окремою проблемою залишається і навчальне навантаження: 39,1% дітей витрачають понад 2 години на виконання домашнього завдання у вихідні.
Це при тому, що для учнів 1-2 класів, згідно з наказом МОЗ, не рекомендуються обов'язкові завдання поза уроками.
Отож в рекомендаціях нічого нового.
Варто дати дітям можливість більше рухатись, сформувати правильні звички, а дорослим – бути гідним прикладом.
Наталія Бушковська, спеціально для УП. Життя
