Вчені виявили метод, що дозволяє перекрити постачання "палива" для раку
Вчені з Техаського університету в Остіні (США) виявили, що агресивна і смертельно небезпечна форма лейкемії має здатність швидко поширюватися в організмі. В експериментальному дослідженні вони змогли стримати зростання раку, не завдаючи шкоди здоровим клітинам.
Це відкриття дає підказки майбутнім розробникам ліків, як підвищити ефективність одного з видів хіміотерапії. Відповідне дослідження опубліковане в журналі Cell Metabolism, пише Medical Xpress.
Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) – це агресивне онкологічне захворювання кровотворної системи людини. Ця форма раку, відома своїм швидким поширенням. Більшість випадків заховрювання трапляються у людей старше 65 років, які погано реагують на агресивні методи лікування, як-от трансплантацію кісткового мозку.
Вчені виявили, що пацієнти з ГМЛ мають підвищений рівень клітинного транспортера під назвою SLC25A51. У здорових клітинах цей транспортер переміщує клітинне паливо в мітохондрії клітини, забезпечуючи її енергією. Дослідники визначили, що в ГМЛ-клітинах рівні SLC25A51 підвищені.
Знизивши рівень транспортерів, вчені фактично поставили затискач на “двигуні”: ракові клітини відмирали, хвороба прогресувала набагато повільніше.
"Це нова потенційна терапевтична мішень для хвороби, яка важко піддається лікуванню", – сказав Сяол Камбронн з Департаменту молекулярних біологічних наук.
Зниження SLC25A51 не завдало шкоди нормальним клітинам кісткового мозку, тільки раковим.
“Схоже, що ми можемо повернути рівні транспортерів до нормального базового рівня або навіть трохи нижчого, і при цьому здорові клітини не зазнають негативного впливу”, – додав Камбронн.
Крім того, коли знижені рівні транспортерів поєднувалися з 5-азацитидином – типом хіміотерапії, що використовується у пацієнтів з ГМЛ, це підвищувало виживання людини і зменшувало пухлини. Виявилося, що нижчі рівні транспортерів роблять ракові клітини більш піддатливими до впливу хіміопрепарату, зазначають вчені.
Хоча на сьогодні не існує ліків, які знижують транспортер SLC25A51, дослідники кажуть, що наступним кроком є розробка сполуки, яка зможе безпечно зробити це в організмі людини.