Обмеження чи єдиний підхід? У МОЗ пояснили, що передбачають нові критерії госпіталізації
Наприкінці липня в Україні запрацювали єдині критерії для госпіталізації пацієнтів – новий наказ Міністерства охорони здоров'я визначає, в яких випадках треба призначати лікування в стаціонарі та коли звідти виписувати.
У соцмережах зміни спричинили бурхливі обговорення. Користувачі побоювалися, що нові критерії скоротять доступ до госпіталізації, а медики скаржилися, нібито зміни витісняють клінічну оцінку кожного окремого випадку.
У ситуації розбиралася "УП. Життя".
Що таке критерії госпіталізації та чому вони обурили українців?
Наприкінці липня 2026 року міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко підписав наказ, яким затвердив підстави для планової та екстреної госпіталізації, переведення пацієнта в межах лікарні та між медичними закладами, а також виписки.
Документ, зокрема, визначає перелік загрозливих для життя показників, симптомів, захворювань та станів, за яких лікар має обов'язково відправляти людину на стаціонар.
Хоча в загальних положеннях наказу йшлося, що відповідність критеріям не є самодостатньою умовою для госпіталізації, в соцмережах користувачі почали перейматися за доступ до безоплатної медичної допомоги.
Під час обговорень українці поділилися побоюваннями, що тепер лікарі вкрай рідко призначатимуть лікування в стаціонарі, а необхідну допомогу доведеться отримувати в приватних лікарнях.
Критерії також зазнали критики з боку медичної спільноти. Лікарі висловлювали думки, нібито зміни заборонять госпіталізувати на випередження критичному стану пацієнта, обмежать автономію та витіснять клінічну оцінку кожної окремої ситуації.
Що про критерії госпіталізації кажуть у МОЗ?
У відомстві пояснили, що критерії госпіталізації існували й раніше, однак містилися в різних документах:
- клінічних протоколах;
- галузевих стандартах;
- локальних документах медичний закладів.
Через це пацієнти, медичний персонал та органи контролю могли по-різному розуміти рішення про госпіталізацію, а підходи до лікування в стаціонарі відрізнялися, залежно від практики окремого закладу.
"Іноді це призводило як до відмов у госпіталізації пацієнтам, які її потребували, так і до необґрунтованого перебування в стаціонарі людей, які могли безпечно лікуватися амбулаторно", – кажуть у МОЗ.
Новий стандарт об'єднав критерії в єдину систему. Для цього використали настанови провідних міжнародних професійних товариств і враховували інструментарій Appropriateness Evaluation Protocol, який використовують у багатьох інших країнах.
Стандарт обов'язковий не лише для державних та комунальних лікарень, а й для приватних закладів і лікарів-ФОПів. Віктор Ляшко запевнив, що критерії не мають на меті обмежити госпіталізацію чи скоротити медичну допомогу.
У МОЗ наголосили, що вони не працюють автоматично, а остаточне рішення ухвалює лікар після оцінки:
- загального стану пацієнта;
- динаміки захворювання;
- результатів обстежень;
- супутніх хвороб;
- ризиків амбулаторного лікування;
- можливостей конкретного медзакладу.
При цьому підставами для лікування в стаціонарних умовах можуть бути:
- потреба в цілодобовому медичному спостереженні;
- необхідність безперервного моніторингу життєвих функцій;
- проведення інвазивних або високоризикових втручань;
- лікування, яке неможливо безпечно забезпечити амбулаторно;
- відсутність доступної та безпечної амбулаторної альтернативи;
- критичні показники дихання, кровообігу, свідомості або результатів лабораторних досліджень.
"Формальна відповідність або невідповідність окремому критерію сама собою не означає автоматичної госпіталізації чи відмови в ній", – запевнили у відомстві.
Окремо під час лікування дітей медики мають враховувати, чи родина може забезпечити належний догляд. Якщо дорослі не здатні цього зробити або не впевнені, що зможуть самостійно помітити небезпечні симптоми, дитину можуть покласти в стаціонар.
Стандарт також пропонує рішення на випадок, якщо лікар не може ухвалити рішення одразу. В такому разі пацієнт перебуватиме в режимі медичного спостереження впродовж доби. За цей час він має пройти діагностику та оцінку стану в динаміці.
Крім того, документ уперше визначає соціальні показання для госпіталізації. Такими обставинами можуть бути:
- відсутність безпечного житла, тепла, води, електроенергії чи зв'язку;
- ризик насильства;
- нездатність людини до самообслуговування та відсутність належного догляду;
- неможливість безпечно контролювати лікування інсуліном, киснем, антикоагулянтами чи парентеральними лікарськими засобами;
- відсутність доступу до необхідного обладнання або медичних послуг удома;
- неможливість пройти повторний огляд через відсутність транспорту або зв'язку;
- відсутність своєчасного доступу до первинної медичної чи соціальної допомоги.
"Це важливий механізм захисту людей у складних життєвих обставинах: соціальні ризики, через які лікування поза лікарнею може бути небезпечним, не повинні ігноруватися", – вважають у МОЗ.
При цьому пацієнта мають виписати зі стаціонару, якщо він більше не потребує цілодобового нагляду й може продовжити лікування амбулаторно.
Після виписки за станом продовжує стежити сімейний лікар, який за потреби може скерувати до профільного спеціаліста або на повторну госпіталізацію.
У відомстві додали, що стандарт не встановлює тарифи, правила оплати медичних послуг чи кількість лікарняних ліжок.
"Йдеться не про зменшення обсягу медичної допомоги, а про її надання в належному місці, в необхідному обсязі та відповідно до стану конкретної людини", – стверджують у міністерстві.
Раніше ми розповідали про зміни до покриття вартості ліків проти діабету, а також нові критерії призначення комбінованих інсулінів, які обурили пацієнтів.
