Сергій Жадан: Часу не подобається, коли його убивають. Він мстивий
Сергій Жадан – поет, прозаїк, драматург. Один із авторів, які рідко заспокоюються на досягнутому. Він не лише письменник, але й упорядник антологій, виконавець власних поезій із гуртом "Собаки в космосі", організатор фестивалю "Акумулятор", який не цурається навіть найпростішої прикладної роботи.
А ще за текстами Жадан створено вже не одну п'єсу – "Червоний Елвіс" чи нещодавня прем'єра вистави за романом "Гімн демократичної молоді".
Цікава штука: його перекладений російською роман "Anarchy in the UKR" увійшов у короткі списки російської літературної премії "Національний бестселер", крім того, тексти Жадана з величезним задоволенням читають у більш далекому зарубіжжі, зокрема в Німеччині.
Як він все встиигає? Сергій Жадан поділився з читачами "Української правди. Життя" своїми правилами життя.
1. Час – поняття відносне. Великою мірою всі часові категорії залежать від того, як ти сам їх готовий сприймати. Час має здатність прискорюватись і завмирати, постійно про себе нагадувати й непомітно розчинятись. За великим рахунком жодного часу не існує – є твоє бажання (чи не бажання) його фіксувати.
2. Відповідно, найважливіше – це зрозуміти, що весь час належить тобі. І залежить від тебе. А отже ти можеш устигнути зробити все, що тобі потрібно.
3. Я ніколи не мав робочого графіка. Мені здається, робота за графіком принижує, перетворює тебе на машину. Відповідно, ти не так працюєш, як убиваєш свій час. Часу зазвичай це не подобається, він мстивий.
4. Разом із тим, мені здається, що працювати потрібно постійно. Це дисциплінує й надає бодай якогось виправдання всьому, що ти зробив. Навіть якщо не виходить те, що задумувалось, завжди можеш сказати – принаймні я спробував. Витратив на це свій власний час.
5. Найбільша проблема часу – його показова невичерпність, яку ти мимоволі записуєш на свій рахунок. Дуже важливо переконати себе самого, що час фіксований, як ти його не плануй, як не прискорюй чи не уповільнюй, для тебе він має свої межі. Тому бажано не марнувати його й займатися своєю справою.
6. Разом із тим, дивно й нерозумно чіплятися за години, намагатися увіпхнути в них якомога більше своєї діяльності. Є речі в цьому житті, які ти все одно не встигнеш зробити. Краще наперед знати, що це за речі, аби не нервувати з їхнього приводу.
7. Дуже важливо також самому контролювати свій час, не передавати керування ним комусь сторонньому. Все, що ти маєш зробити, ти зробиш краще за інших. Все, що є для тебе важливим, не зробить ніхто, крім тебе. Ти встигаєш усе, доки сам контролюєш свій час, у всіх інших випадках від тебе залежить не так багато.
[L]8. Ніколи і за жодних обставин не потрібно шкодувати про втрачений час. Шкодування про втрачений час – це теж втрачений час.
Якщо ти не встиг чогось зробити – навряд чи це було для тебе таким важливим. На важливі речі час зазвичай знаходиться.
9. Марно сподіватися, що відкладаючи справи на потім, ти структуруєш свій час. Кінцевий результат залежить не так від витраченого часу, як від докладених зусиль.
10. Найголовніше – не витрачати свого дорогоцінного часу на прочитання дурнуватих порад.
Фото artvertep, sumno.com