Пам’яті Богдана Ступки

Як розповів журналістам його син Остап, під час смерті батька біля нього не було персоналу клініки.

"Ми в суботу провели з ним цілий день, але на жаль, до вечора поїхали. Поговорити з ним ми не могли, тому що останні кілька днів тато вже не міг спілкуватися. Але ми все одно сподівалися... Він був сильною людиною, тому тримався. Лікарів, коли він помер, поруч з ним не було – у нашої медицини були вихідні (в "Феофанії" журналісти не змогли отримати коментар, чому так сталося). Але вони нас і не обнадіювали, хвороба з'їдала його на очах. Ми навіть хотіли забрати його додому", - розповів газеті "Сегодня" син актора.

Одним з останніх бажань Богдана Ступки було піти з життя в той же день, що і його мати Марія Григорівна (з якою актор народився в один день – 27 серпня), вона померла 23 липня 2007 року на 94 році життя. Акторові не вистачило одного дня, щоб його бажання збулося.

Богдан Ступка знявся у понад сотні фільмів, зокрема, в картинах "Білий птах з чорною ознакою", "Украдене щастя", "Тарас Шевченко. Заповіт","Вогнем і мечем","Водій для Віри", "Свої", "Серце на долоні", "Молитва про гетьмана Мазепу".

Серед останніх ролей - головна роль у фільмі "Тарас Бульба".

"Це актор, якому вірили, це актор, який міг використовуючи свої індивідуальні прийоми, актор, у якого був свій неповторний стиль, який ми могли дізнатися, і в той же час він створював надзвичайно яскраві образи, яким вірили", - говорить один з друзів Ступки, режисер Сергій Проскурня.

Богдан Ступка мріяв зіграти нову роль до 71 дня народження

Минулого літа на 70-річний ювілей Богдан Сильвестрович Ступка востаннє публічно з'явився на людях, йдеться в сюжеті ТСН.

У свої 70 біля театру ім. І.Франка Ступка відпускав своє бажання в небо. Кульки високого підняли, повернулися назад і Ступка пожартував - усі його мрії крутяться біля сцени. І серйозно додав – найголовніше його бажання до 71 дня народження вийти в новій ролі.

Але здоров'я вже не дозволило здійснити цю мрію. Він більше 30 років виходив на сцену одного з найкращих театрів України – ім. І.Франка, і більше 10 років ним керував. Хоча сам Ступка казав, це не робота - просто частина життя.

Ступка був душею театру, його двигуном і натхненником. Останній рік через хворобу Богдана Сильвестровича страшенно не вистачало в театрі. Всі чекали, що ось він повернеться. Його хотіли бачити у головних ролях найкращі режисери з різних країн. Його не раз наполегливо кликали переїхати до Москви, ближче до кіновиробництва – він відмовився.

"Я українській актор, якій знімається в польських, австрійських, італійських, російських фільмах", - пояснював Ступка.

В якій би країні не знімався, своїх колег між сценами він вчив співати українські пісні. Ступка любив, коли на знімальному майданчику його лагідно називали Бодя, Ступочка чи Сильвестр Сталоновий і дуже не любив офіціозу та пафосу. Попри безкінечну занятість Богдан Сильвестрович вважав, що в житті не має нічого важливішого за родину.

І коли сім'я поповнювалася онуками, він жартував - клан Ступок розростається. З клану Ступок на сцені залишається син Остап, онук Дмитро, можливо актором буде і найменший – теж Богдан Ступка, на сцену він виходив на ювілей дідуся.

Богдан Сильвестрович казав, що не ролі його спадок, найважливіше що він залишить після себе – це нове покоління, в театрі молодих акторів він їх називав позашлюбними дітьми. Їх, сина і онуків він вчив бути не акторами, а справжніми людьми, людьми, які мають за спиною розправлені крила.

Церемонія прощання

У на свій 70-й день народження Богдан Ступка згадував слова батька: "Головне дотягнути до 70-ти, а потім живи, скільки хочеш!" Я кожен день прошу Господа дати мені дотягти до цього віку, а там вже буде новий день".

Щодо свого здоров'я Богдан Сильвестрович мужньо віджартовувався до останнього: "Не дочекаєтеся! Зі мною все в порядку. А якщо серйозно, то скаржитися на свої болячки я не хочу, та й не звик якось ".

Церемонія прощання з Богданом Ступкою відбудеться у вівторок в театрі Франка. Поховають актора на Байковому кладовищі.

Після того, як новина про смерть Ступки стала суспільним надбанням, шанувальники актора потягнулися до театру імені Івана Франка в Києві, художнім керівником якого Ступка був з 2001 року до своєї смерті.

Люди несуть в театр квіти, щоб засвідчити свою повагу та висловити співчуття. У вхідних дверей театру встановили столик для квітів і свічок, які приносять прихильники артиста.

Фото kinopoisk.ru