Фінансова криза вбила перший в Україні Центр Сучасного Мистецтва
Його директор Юлія Вага нова каже, що причиною цього стали фінансові труднощі. Центр було відкрито ще у 1995 році за підтримки Фонду Джорджа Сороса, у 2003-2004 роках його фінансував Фонд "Відродження", останні роки Центр Сучасного Мистецтва теж намагався вижити за рахунок грантів і спонсорів.
Та через світову фінансову кризу кількість грантових програм урядами різних країн та приватними особами значно скоротилася. Тож Центр більше не має засобів до існування: знайти меценатів в таких умовах дуже непросто.
"Ми пишаємось, що 14 років допомагали молодим і талановитим митцям. От, наприклад, зараз Олега Тістола та Іллю Чічкана знають майже усі, а ми допомагали їм виставлятись, коли вони були ще майже невідомі", - хвалиться Юлія Ваганова.
Відкриваючи подібні центри у пострадянському просторі та Центральній Європі, філантроп Сорос розраховував на те, що держава ними зацікавиться, переконує директор Центру Сучасного Мистецтва при Києво-Могилянській Академії
"Так сталося в Словенії і навіть Казахстані, але наші переговори з Мінкультом ніякого результату не дали", - ділиться невеселим Ваганова.
Вона вважає, що тепер молодим митцям буде дуже важко проявити себе, бо здебільшого їхні проекти малобюджетні і некомерційні, тому галеристи ними не цікавляться. Так, вважає директор Центру, Україна може втратити кілька поколінь талановитих і цікавих митців.
Останнім проектом Центру стане українсько-польський проект "І душа, і розум, і тіло". Його куратором виступив директор Польського інституту в Україні Єжи Онух, який очолював Центр на початковому етапі його існування.
 |
| Під час організації останньої виставки в Центрі Сучасного мистецтва при НаУКМА. Фото організаторів |
Це закон арт-ринку - сучасне мистецтво страждає перш за все, бо ціни на нього ще не підтверджені часом, покупці не знають, що точно відбудеться із ціною під час кризи. Звісно, у такі моменти сучасне мистецтво важко вважати вигідною інвестицією, бідкаються галеристи.
Вони намагаються виглядати оптимістично, але Дарина Жолдак, директор галереї "Колекція", відверто зізналась: "Криза є. Ми вирішили, що "Арт-Київ 2008" стане своєрідним індикатором стану ситуації на арт-ринку сучасного мистецтва. Та продали лише кілька робіт зі стенда та одну роботу зі спецпроекту Олександра Гнилицького. Це втричі менше, ніж ми мінімально розраховували подати".
Іноземні галереї, що виставлялися на ярмарку "Арт-Київ" (пройшов з 30 жовтня по 8 листопада) теж визнали, що у Європі криза на арт-ринку відчувається, люди починають економити на розкошах. Ось тому-то й французькі галеристи прийшли в Україну.
"Однією з причин, чому ми виставляємось в Україні є те, що ваші бізнесмени часто багатші, ніж наші і на мистецтві поки що не економлять", - коментують представники французької галереї "Galerie Alexandre".
Іноземцям не надто пощастило. Українські поціновувачі сучасного мистецтва теж почали економити.
А ось Юрій Гудзикевич, директор ялтинської галереї "Арт-юг", вважає, що галереям регіональним у кризовій ситуації вижити буде легше.
"Хоч наші художники не такі "розкручені" як столичні, але й ціни на їх роботи починаються від 300 доларів. Отже, вони значно доступніші", - розповідає він "Українській правді. Життя".
[L]Самі ж художники мають оптимістичний настрій. Ілля Чічкан каже, що купувати картини все одно будуть, і розповідає, як продав свою роботу в Британії на аукціоні Phillips за 40 тисяч фунтів. Правда, це було ще до початку світової фінансової кризи, у червні.
А художник Владислав Шерешевський на "Арт-Києві" намагався заманити покупців лозунгом: "Хто купить мої роботи, того фінансова криза не торкнеться!"
Представник Українського дому Соломія Савчук під час "Арт-Києва" коментувала ситуацію так: "Ціни на арт падати не будуть, але й рости теж".
Та міжнародні експерти і досвід говорять зовсім інше. Так, наприклад, під час "Великої депресії" кінця 20х - початку 30х років ціни на сучасне мистецтво впали у 10 та більше разів.
Якою буде ситуація цього разу - покаже час. Сподіваємося, що митці справді талановиті та унікальні не постраждають.