Що таке кабінет зниження шкоди від вживання наркотиків, і навіщо він з'явився в Україні

"Раніше я сам вживав наркотики, тож знаю цю проблему зсередини", – розповідає Олександр.

Десять років тому він був наркозалежним, потім пройшов реабілітацію, а згодом почав працювати соціальним працівником і допомагати іншим позбутися залежності.

У рамках проекту "Альянс здоровя" для "Української правди. Життя" Олександр розповів, чому важливо, щоб людина не лише почала приймати препарати замісної підтримувальної терапії, а й мала місце, куди можна просто прийти поговорити.

Коли в Сумах почала працювати програма замісної підтримувальної терапії – форми медикаментозного лікування людей, які мають опіоїдну залежність, чоловік був її першим соціальним працівником.

Олександр допомагав медикам знаходити та заохочувати наркозалежних стати учасником програми.

– У 2008 році ми починали з "великих акул" наркобізнесу, – пригадує Олександр. – Витягували людей, які розповсюджували наркотики. Саме вони мали досвід вживання і саме за ними підтягувалися інші.

Загалом, у кабінетах ЗПТ працюють з двома видами лікувальних препаратів, які видають хворим: бупренофіном і метадоном.

За словами соціального працівника, саме ЗПТ є шансом, що дозволяє людям з наркозалежністю жити звичайним життям.

– У пошуках коштів на наркотики людина починає красти, грабувати, обманювати. Якщо у неї буде доступ до медикаментозного лікування, то потреба у вуличних наркотиках зникне. Разом з нею – і питання постійного пошуку грошей.

Саме тому хворі на опіоїдну залежність, які є пацієнтами ЗПТ, отримують реальну можливість не вдаватися до кримінальних чи адміністративних правопорушень, а приймати препарати та спокійно, – додає Олександр.

Хворі на опіоїдну залежність, які є пацієнтами ЗПТ, отримують реальну можливість не вдаватися до криміналу. Фото AndreyPopov/Depositphotos

Паралельно програмі замісної терапії, соціальні працівники почали видавати наркозалежним засоби особистого захисту: шприци, голки, презервативи, лубриканти та спиртові серветки.

– Я не змушував ставати на програму, а розповідав, як убезпечити себе від гепатитів і ВІЛ-інфекції.

Говорив, що з терапією з’являється можливість жити своїм життям: будувати сім’ю, народжувати дітей, ходити на роботу.

Я знав, що їм казати, та на які точки "тиснути". Будучи рівним соцпрацівником, мені було просто знаходити до них підхід, – говорить Олександр.

Під кабінетом ЗПТ, де працював Олександр, клієнти самі поставили собі лавочку, побудували столик. Після прийому препаратів брали в магазині чай. До самого вечора там збиралися його відвідувачі.

– Це був "ком’юніті-центр під відкритим небом", де взимку неможливо було знаходитися через мороз. Окрім цього, жителі прилеглих будинків постійно скаржилися: "Чому вони тут сидять?".

Потреба в окремому приміщенні, де споживачі могли б збиратися та обговорювати свої проблеми, була завжди. Щоб вони не тинялися вулицями, не шукали безлюдне місце. Не викидали шприци. Не привертали увагу поліцейських.

Через десять років, після історії з лавочкою та столиком, у Сумах створили перший в Україні кабінет зниження шкоди.

ДОСВІД ОБЛАСТІ, ЯКА ЗМОГЛА

Понад 18 років у Сумській області працюють програми зі зменшення шкоди від вживання ін’єкційних наркотиків. Увесь час вони фінансувалися за гроші донорів.

Охоплення учасників збільшувалося, проте, підходи та стратегія довгий час не змінювалися.

Проривом стала поява замісної підтримувальної терапії у 2008 році.

– Ми впроваджували різні програми та проекти, але рівень залучення держави та лікувальних закладів був вкрай низьким.

Віднедавна ми змінили цю ситуацію. З 2018 року у Сумській області всі медико-соціальні послуги з протидії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу здійснюються за кошти бюджету, – говорить Владислав Дейнека, регіональний представник Всеукраїнського об’єднання людей, які живуть із наркозалежністю "Волна".

Владислав Дейнека, регіональний представник Всеукраїнського об’єднання людей, які живуть із наркозалежністю "Волна"

Раніше наркологія та поліція були ворожими структурами для споживачів наркотиків. Проте, вже з 2008 року концентрація наркозалежних в лікувальних закладах стала найвищою в місті. Щоденно в Сумах кабінет ЗПТ відвідує близько 300 пацієнтів.

– Незважаючи на доступність ЗПТ і чистого інструментарію для ін'єкцій, споживачі ін’єкційних наркотиків продовжують практикувати небезпечну поведінку, яка може призвести до інфікування хворобами, що передаються через кров, – розповідає Владислав.

За нашою інформацією, деякі пацієнти замісної терапії роблять ін’єкції вуличних наркотиків або препаратів ЗПТ. Саме ж ін’єкційне споживання відбувається на вулиці, в під’їздах, між поверхами, в туалеті наркології.

Перераховані умови нівелюють принципи зниження шкоди, відтак пацієнти продовжують передавати захворювання, залишають на місцях введення наркотиків інструментарій та викликають обурення місцевих жителів. Така ризикована поведінка робить їх мішенню для поліції.

– Наше завдання просте та зрозуміле – всі послуги для споживачів ін’єкційних наркотиків, які є в Україні та не заборонені законодавством, мають бути на відстані витягнутої руки та зосереджені в місцях найбільшої концентрації наркозалежних, – пояснює Владислав Дейнека.

З 2008 року концентрація наркозалежних в лікувальних закладах стала найвищою в місті. Фото steveheap/Depositphotos

Саме таким місцем є кабінет зниження шкоди в Сумах, який діє на базі диспансерного відділення КЗ СОР "Сумський обласний наркологічний диспансер".

У ньому працюють соціальні працівники громадської організації "Клуб "Шанс".

У свою чергу, МБФ "Альянс громадського здоров’я" фінансово підтримав ідею облаштувати під кабінет зменшення шкодикреме приміщення, яке знаходиться на території медзакладу. Наразі провели тендер і визначили переможця, який ремонтує приміщення.

Уже незабаром це буде повноцінний структурний підрозділ закладу охорони здоров’я, який стане вільним простором для наркозалежних.

– Ми облаштуємо там окремі кімнати для соціального працівника, загальну кімнату для зборів, а поруч – для використаного інструментарію, – розповідає Тарас Злиденний, головний лікар КЗ СОР "Сумський обласний наркологічний диспансер".

Соціальний працівник видаватиме нашим відвідувачам інформаційні матеріали, чисті шприци, серветки, презервативи та лубриканти.

Також саме там з наркозалежними працюватимуть психологи або соціальні працівники, збиратимуться групи самодопомоги та проходитимуть анонімні зібрання.

Такі кабінети зниження шкоди є у всіх цивілізованих країнах світу. Їх ефективність доведена. Таким чином, ми обираємо найкращі практики та втілюємо їх на Сумщині.

Тарас Злиденний, головний лікар КЗ СОР "Сумський обласний наркологічний диспансер"

У свою чергу, місцева влада стверджує, що створення кабінету зниження шкоди в Сумах стало можливим завдяки співпраці поліції, влади, медичних закладів і громадськості.

– Якщо розглядати це питання в контексті цілої громади, то політика, яка спрямована на зменшення шкідливих наслідків від вживання наркотиків, однозначно має знаходити підтримку на місцях.

У Сумах реалізація цієї ідеї стала можливою саме через співрацю влади, поліції, медичних закладів і громади. Розуміючи проблему, ми шукаємо спільне бачення шляхів її вирішення, – говорить Максим Галицький, заступник міського голови Сум з питань охорони здоров'я.

Створення місць для проведення комплексної профілактики з людьми, які вживають наркотики, в значній мірі знижує розповсюдження негативних наслідків на суспільство, а також може стати першим кроком для подальшої реабілітації залежних.

ОЦІНИТИ ПОТРЕБИ І СТВОРИТИ

В українському законодавстві є окрема стаття, яка зазначає, що кримінальна відповідальність настає, якщо споживач ін’єкційних наркотиків робить це публічно у місцях масового зібрання громадян.

Чи створення таких кабінетів зниження шкоди не порушує її? Пояснює Олена Коваль, полковниця поліції у відставці. Вона зробила аналіз можливих ризиків та розповіла, як їх мінімізувати.

У першу чергу, у зоні ризику опиняються споживачі наркотиків, установа, на базі якої створений кабінет зниження шкоди та її персонал.

– Якщо ми хочемо знизити ризик для споживача ін’єкційних наркотиків, то маємо зазначати, що пацієнт звернувся безпосередньо в медичну установу, визнав свою хворобу та розпочав роботу з лікарем, щоб її викорінити.

Якщо справа доходить до суду, то усвідомлення проблеми може посприяти звільненню від кримінальної відповідальності наркозалежного, – пояснює Олена.

Окремо вона уточнює, що кабінет в діагностичному або консультативному відділенні, площею до 50 кв.м. і можливістю перебування там чітко обмеженої кількості людей не потрапляє під визначення "приміщення з масовим перебуванням людей".

[L]Однак, персонал, який працюватиме в кабінеті зменшення шкоди також потенційно може бути звинуваченим у виготовленні наркотичних речовин або незаконному введенню цих речовин в організм людини.

– Аби уникнути таких звинувачень, перед створенням кабінету повинна бути чітко сформульована інструкція для його працівників, – зазначає екс-полковниця поліції.

Наприклад, можна заборонити медпрацівникам торкатися речей, які залишили споживачі та заборонити їм допомагати проводити будь-які маніпуляції.

При цьому, в кімнаті має бути покрокова інформація для відвідувачів, яка пояснить, як діяти в екстрених ситуаціях.

Загалом, у 2013 році в Україні прийняли Стратегію державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року.

Вона передбачає, що реалізація наркополітики має здійснюватися з урахуванням кожного регіону.

Окрім цього, мають забезпечуватися всі умови для співпраці держави та громадянського суспільства.

Стратегія передбачає залучення осіб, які вживають наркотики, до участі в медико-соціальних програмах, заснованих на принципі "зменшення шкоди".

Для того, щоб зробити на регіональному рівні схожий кабінет, потрібно оцінити потреби області, створити програму, яка передбачатиме подальші кроки, визначити джерела фінансування та укласти договір з медичною установою.

Олександра Токар, спеціально для УП.Життя