Найбільший фестиваль карантину. Як InterCity Live об’єднав організаторів з усієї країни

14 жовтня 2020

На початку карантину концертні організатори Юрій Базака та Катерина Войчук вирішили, що час переносити концерти в інтернет і робити онлайн-фестиваль.

У квітні 2020-го ця ідея здавалася скаженою. Організатори зв’язалися з 9 іншими українськими містами, запросили дружні гурти і зробили Intercity Live 1.0. Так з’явився перший онлайн-фестиваль в історії України. 

Перший фестиваль відбувся у квітні завдяка зусиллям волонтерів та підтримці фонду USAID. Його транслювало "Громадське". 

Другий — у травні. трансляція "переїхала" в ефір "Телебачення Торонто". Тоді він охопив рекордну кількість українських міст — 16. Його робили повністю самотужки і вийшли в нуль. 

Третій фест у липні об’єднав усі континенти. Усе трималося на пожертвах, але організатори вийшли в суттєвий мінус.

 У серпні пройшов четвертий, 22-годинний InterCity Fest, який вийшов за межі України і охопив 20 міст із семи європейських країн. Команда фестивалю залишилася та сама, але тепер він отримав підтримку House of Europe у розмірі 24 000 євро, а також партнера в Польщі, який допоміг із організацією онлайну з Європи. 

 Окрім онлайн-фестивалю InterCity Fest виконав ще одну функцію, яка не планувалася із самого початку. Він став майданчиком для кооперації та об’єднання українських митців і регіональних організаторів. Це об’єднання може зіграти фундаментальну роль в українській музичній індустрії.

 

Передумови. Куплет

За підрахунками музичних медіа щороку виходить від 300 до 600 альбомів різних українських гуртів. Переважна частина з них залишаються непоміченими. Про них не пишуть у медіа, пісні не потрапляють у ротацію радіостанцій, а кліпи, навіть якщо вони є, збирають кілька сотень переглядів у ютубі. Аудиторія таких гуртів обмежується їхніми друзями, музичними дігерами та локальною тусовкою.

Лайнап InterCity збирався так, щоб показати гурти, які організатори вважають гідними уваги. Найкраще локальні гурти знають локальні менеджери. І якщо в Києві працює більше десяти концертних агенцій, то в інших містах — одиниці.

Локальні мистецькі об’єднання в різних формах існують багато років та добре відомі гуртам та менеджерам, які коли-небудь приїжджали до цього міста. У Дніпрі — це Модуль та Євген Гордєєв. У Львові — Лінія Втечі і Ляна Мицько. У Тернополі — Лесик Омодада та Шпиталь Рекордс. У Вінниці — мистецьке об’єднання ПЛАЙ і Олександра Венславовська й Богдан Богрин. Саме Олександра й Богдан стали організаторами четвертого фестивалю та допомогли вивести його на міжнародний рівень.

"Ми починали фестивалі як повністю волонтерську історію. Зараз у нас сім організаторів, які горизонтально працюють над цим проєктом і, мені здається, це перший приклад такої співпраці в Україні", — розповідає Олександра.

У четвертому фестивалі взяли участь 76 митців, було залучено 20 міст із 7 європейських країн. Понад 5 тисяч глядачів дивилися фестиваль із-за кордону, а стрім набрав майже 60 тисяч переглядів.

 

Організація. Приспів

"Багатьом здається, що зробити онлайн-концерт — це просто поставити камеру, і все. Але насправді це повноцінна фестивальна підготовка: сцена, апаратура, саундчеки. В Україні було 10 локацій. В одній тільки Вінниці було 3 локації. Всюди був повністю обладнаний майданчик для виступу артистів. Паралельно обладнано все для онлайн-стриму: комп’ютери, режисери, пульт, камери", — ділиться досвідом Олександра.

Усі виступи підганялися по часу. Режисура йшла з основної студії у Києві. Фестиваль уже вдруге транслювався через один із найпопулярніших українських ютуб-каналів — Телебачення Торонто. Загалом стрім зайняв 22 години, по 11 годин на день. Наприкінці організатори вже ледь могли говорити.

"Багато хто думає, мовляв, от у Європі все є, а в Україні нам так складно. Насправді, ні. Ми створили спеціальний документ-пам’ятку як влаштовувати стрім та переклали його англійською. Європейці багато чого перейняли у нас. Проте деякі гурти все одно надсилали відео на одну камеру, що змушувало нашого режисера тіпатися в кріслі", — згадують вінницькі організатори.

Дизайн, анімації, цифрові розробки, промо, піар, повноцінне технічне забезпечення фестивалю — усе це склало бюджет. Тим паче на четвертому фестивалі організатори пішли далі, й окрім музичної складової підключили кроссекторальне мистецтво та цифрові технології. 

Протягом фесту можна було курсувати у VR-режимі між вагонами. У Вінниці створювався мурал у режимі реального часу. У програмі були театральні вистави, документальні фільми, музична аеробіка, виступи на нестандартних локаціях та навіть кенгу-джампінг під модулярну музику.

За словами організаторів 7 із 10 опитаних ними людей як мінімум чули про існування фесту та відкрили на ньому нові гурти. Серед артистів були: електронний дует Zapaska, арт-гурт Хаммерман Знищує Віруси, переможці всесвітнього конкурсу рок-гуртів SINOPTIK, репер Паліндром, нове покоління української попмузики TVORCHI, індігурт з Дніпра Zagreb та інші.

Якщо не брати хедлайнерів, виступи більшості гуртів збирали не більше 200 людей в локальних клубах. 

"Візьмімо другий Intercity, який у лайві одночасно дивилися мінімум 2000 людей. Якщо взяти будь-який гурт звідти, то це від 4 до 100 разів більше, ніж коли-небудь було в них на концерті", — говорив Юрій Базака після другого фесту. Четвертий InerCity подивилося майже 60 тисяч людей.

Дніпровський музикант Євген Гордєєв, який виступав на фестивалі з проєктом MC Брехунець, так описує досвід онлайн трансляції: "Виступати без глядачів — так собі. Цей, уже звичний, формат інтернет-стриму по місцю проживання — це коли збираєш все з підручних засобів, майже без бюджету, на чистому ентузіазмі. Все це, насправді, дуже трудозатратно. В чаті купа тролів, нічого не зрозуміло. Щоб було зрозуміло, на одному з лайвів я попросив вивести чат на всю стіну. Не допомогло. Тому дам пораду всім, хто хоче робити сріми — ютуб може "різати" якість, тому варто розібратися зі звуком та принаймні під дня витратити на тестування картинки. Бо якщо ви, наприклад, вирішили додати дим, то в онлайні він просто перетвориться у піксельну кашу".

Певне, найвідоміші із заявлених артистів фестивалю Хамерман Знищує Віруси виступали по коліна у воді на київському Гідропарку. Зі сторони це виглядало особливо дивакувато, оскільки музика йшла тільки в їхніх навушниках. Люди, які проходили повз, бачили двох чоловіків у сукнях, які щось викрикують у мікрофон.

"Кажуть, на нашому виступі був максимум глядачів онлайн. Це приємно. А ті, хто прийшов послухати нас прямо на знімальному майданчику на Гідропарку, змогли почути, як звучать наші пісні без музики. Наврядчи вони отримали задоволення, але зате побували на найбільш незвичайному концерті ХЗВ. Ще один результат - приплив підписників на нашому Youtube-каналі. Коротше, ми в плюсах", — розповідає учасник дуету Альберт Цукренко.

Із кожним виступом команда фестивалю в кожному місці набиралася досвіду та все краще розуміла, як зробити картинку якомога приємнішою для глядача.

"Карантин дав сильний поштовх індустрії. Перехід в онлайн назрівав давно. Тепер усі розуміють, що якщо вас нема на стрімінгових майданчиках, то ви втрачаєте свою аудиторію. Ми навчилися робити фестивалі в онлайні. Не знаємо навіть, що нас після цього може налякати", — жартує Богдан Богрин.

 

Значення. Кода

Початкова ідея фестивалю не несла в собі високої стратегічної мети. Організатори просто відчули, що треба йти в онлайн, і таким чином знайшли можливість займатися своєю справою в часи карантину та колапсу музичної індустрії. Проте після чотирьох фестивалів InterCity став чимось значно більшим, ніж сукупністю онлайн-концертів. Тепер це об’єднання фестивальних організаторів з усієї країни, якого ніколи до цього моменту не існувало.

"Нещодавно Андрій Зоін запровадив на фестивалі RESPUBLICA нові технологічні рішення: наприклад, систему "аватарів" — зірок, якими в онлайні можуть керувати глядачі. Перед цим він написав в чат організаторів і ми разом допомогли це зробити. Усі мистецькі тусовки — ГогольTrain, Космос Табір — починають об’єднуватися", — каже Богдан Богрин.

Чат організаторів став інструментом співпраці і взаємодії. Водночас подібні процеси відбуваються й на рівні великих продюсерських центрів та держави. Зокрема, цього року зареєстрували першу Всеукраїнську Музичну Профспілку, яку очолив Михайло Ясинський, генеральний продюсер Secret Service EA та Олі Полякової. 

Процес створення профспілки супроводжується стриманим скепсисом та бюрократичними труднощами та має на меті створити державний інститут музичної індустрії. Співпраця організаторів InterCity розвивається цілком органічно, масштабується поступово, і вже приносить плоди.

Наприклад, європейський гурт планує календар виступів в Україні. Основний організатор закидає ці дати в чат і локальні майданчики одразу бронюють їх під себе. Таким чином за 20 хвилин організовується тур для європейського гурту. Раніше для цього потрібно було б окремо зв’язуватися з кожним. Це значно полегшує комунікацію і створює сприятливіше середовище для закордонний артистів.        

"Насправді можливостей дуже багато. Головне їх знаходити, знати людей, які можуть все гарно оформити, та мати класні ідеї. Наш проєкт — це синергія організаторів з усієї країни. Ми реально збиралися в Зумах майже через день. По 3-4 години створювали лайнап, шукали митців у різних куточках Європи", — згадує Богрин.

Європейські партнери — організація GetUp. Вона переважно займається міськими мистецькими проєктами у Бидгощі. До українців долучилися, бо ідея їм видалася цікавою та незвичною.

"Зараз доволі важко передбачити майбутнє. Комунікувати виключно онлайн, через тисячі кілометрів, і ще й влаштовувати фестиваль теж дуже непросто. Але нам вдалося. А онлайн-фестиваль під час пандемії — це справді дуже цікава ідея і цікавий виклик", — розповів очільник GetUp Дімітр Чабанскі.

У майбутньому організатори мріють провести InterCity Fest в офлайні. Можливо навіть у реальному потязі. Приклад ГогольTrain демонструє, що навіть з великими державними агенціями реально домовлятися.

Надалі організатори хочуть стимулювати створення об’єднання, яке буде репрезентувати Україну та її мистецький рух. А поки звітують по проєкту, відпочивають, та нарешті знайомляться із колегами офлайн на нечислених фестивалях, які залишилися цього року: RESPUBLICA та ГогольFest.

5 лайвів фестивалю, які не можна пропустити

Мантри Керуака — сайдпроєкт Олега Каданова, колишнього фронтмена харківського гурту Оркестр Че, а також учасника гурту Лінія Маннергейма разом із Сергієм Жаданом.

Паліндром — львівський репер, а також учасник хіп-хоп дует Глава 94. Його альбом "Про Сьогодні, Завтра і Вчора" був визнаний медіа СЛУХ найкращим українським альбомом 2019 року.

Tik Tu — тернопільський гурт, до якого входить саунд-продюсер Лесик Омодада. Їхній альбом Ulitakis увійшов до списку найкращих українських альбомів за версією медіа LiRoom.

The Unsleeping — рокгурт із Умані, який переміг на відборі від фестивалю Sziget та представлял Україну на фестивалі в Будапешті. Найкращий мініальбом 2018 року за версією LiRoom.

TVORCHI — попдует із Тернополя, який брав участь в Національному відборі від України на "Євробачення" 2020, де поступився Go-A.

Як отримати грант?

Ви, ваша організація та її партнери у ЄС також можете отримати гранти House of Europe на спільні культурні проєкти. Ми шукаємо проєкти, в основі яких лежать цифрові технології. Це може бути ідея виключно для онлайну або така, що поєднає онлайнові активності з особистими зустрічами. Головне, щоб ви змогли втілити проєкт за будь-якого сценарію карантинних обмежень. 

Що ви можете отримати:

  • Грант до 25 000 євро коштом яких ви покриєте гонорари персоналу, сервісні та адміністративні витрати, подорожі.
  • Можливість втілити неординарну й інноваційну ідею
  • Нагода створити проєкт у колаборації з іноземними партнерами.

Хто може взяти участь:

  • організації з ЄС, Великої Британії та України;
  • тільки неприбуткові державні та громадські організації, що працюють у галузі культури та креативних індустрій; мають досвід втілення культурних проєктів; офіційно зареєстровані в Україні або ЄС і мають статус юридичної особи.

Як взяти участь:

  • Заповнити форму на онлайн-платформі House of Europe

Дедлайн: прийом заявок закінчився 20 жовтня 2020 року. Проте, новий конкурс Грантів міжнародної співпраці відкриється вже навесні 2021 року. Слідкуйте за новинами від House of Europe на сайті програми та на її сторінках у соцмережах.

Більше інформації про ці гранти.


House of Europe ("Дім Європи") — це програма, що фінансується Європейським Союзом, створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС. Goethe-Institut в Україні керує програмою House of Europe. Британська Рада, Французький Інститут та Чеські центри є партнерами консорціуму проєкту.

powered by lun.ua