Фінансова підтримка ЄС допомагає Україні запровадити сучасні ІТ-рішення для управління міграцією

9 квітня 2021

Міграційні процеси потребують посиленої уваги. Щоб відповідати найкращим європейським практикам Україна впроваджує ряд нових інструментів на кордоні. 

Україна та міграційні процеси

Географічне та геополітичне положення України робить її цікавою країною для мігрантів. Згідно зі звітом "Міграція в Україні: факти і цифри", незважаючи на бойові дії на сході країни та економічні проблеми, сюди все одно приїздить багато мігрантів.

 

Частина з них прибуває до країни для роботи чи навчання, проте є такі, які розглядають Україну як тимчасовий притулок та стартовий майданчик для подальшого переміщення у Європу. 

Через посилення міграційного контролю в ЄС та Російській Федерації багато мігрантів з неврегульованим статусом шукають нові маршрути, і частина з них пролягає через нашу територію.  

Управління міграцією: як приймати рішення ефективно

Процеси управління міграцією потребують посиленої уваги. Для якісного управління міграційними процесами українським фахівцям потрібні інструменти, які дозволять приймати рішення по іноземцю на підставі наявної інформації.

 

Удосконалити управління міграційними процесами в Україні відповідно до найкращих міжнародних і європейських практик допомагає проєкт "Підтримка управління міграцією та притулком в Україні" (IMMIS), що фінансується Європейським Союзом (ЄС) та реалізується Міжнародною організацією з міграції (МОМ). 

Технологічні рішення для управління міграцією за підтримки IMMIS

За словами менеджера проєкту Марка Річмонда, IMMIS є найбільшим проєктом з управління міграцією в одній країні, який коли-небудь фінансувався ЄС. Загальний бюджет проєкту перевищив 27 мільйонів євро.

Проєкт "Підтримка управління міграцією та притулком в Україні" розпочав роботу в грудні 2016 року. Тоді багато процесів щодо управління міграцією, що здійснювалися державними органами, були "паперовими" та не завжди працювали ефективно. Окрім того, такий підхід до взаємодії різних структур та управління інформацією передбачав й високі корупційні ризики.

Проведений аналіз усіх існуючих процесів та процедур у сфері управління міграцією показав, що для їх оптимізації потрібна автоматизація. Для цього в рамках проєкту IMMIS було запроваджено ряд інноваційних технологічних рішень, які не лише автоматизували робочі процеси, пов’язані з міграцією, а й забезпечили можливість збору та обробки біометричних даних іноземців та осіб без громадянства. 

 

Марк Річмонд розповідає: "Такі ІТ-системи були мрією співробітників державних органів, що пов’язані з питаннями міграції та управління кордоном. Ми повинні розуміти, що співробітники таких органів розглядають кожний випадок індивідуально і приймають рішення: чи видати цій особі візу? Чи пропустити її через кордон? Чи видати посвідку на тимчасове проживання в Україні? Мова йде про неабияку відповідальність, оскільки кожне рішення може мати певний вплив та наслідки. Саме тому так важливо мати достатньо необхідної інформації про особу, аби прийняти щодо неї виважене рішення"

Інформація, необхідна для прийняття таких рішень, може зберігатися в різних базах даних офіційних структур – Нацполіції, Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби тощо. Наприклад, деякі з цих даних заявники можуть навмисне не повідомляти при оформленні візи в Україну. 

Запроваджені в рамках проєкту ІТ-рішення дозволять уповноваженим особам державних органів, що залучені до питань управління міграцією, в онлайн-режимі отримувати необхідну інформацію про мігранта. 

Наприклад, у Держаної прикордонної служби можна оперативно дізнатись, коли і через який пункт пропуску іноземець потрапив в Україну, чи не перевищила особа безвізовий строк перебування в 90 днів; у МЗС – чи справді видавалась цій особі віза на в’їзд в Україну, у Державної міграційної служби – чи має ця особа законні підстави для перебування на території України (наприклад, посвідка на тимчасове проживання) та чи раніше не притягувалась ця особа до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні? 

Автоматизована та чітко регламентована система надсилання запитів та надання на них відповідей фактично зводить нанівець можливість неправомірного доступу до даних іноземців та мінімізує потенційну корупційну складову. 

Технічні особливості роботи ІТ-системи для управління міграцією

Розроблені або модернізовані в рамках проєкту ІТ-системи, мають ряд унікальних можливостей. Серед них – збір біометричних даних іноземців та осіб без громадянства у процесі оформлення віз в Україну. Це дозволить Україні працювати на рівні з найкращими міжнародними практиками. 

Для розширення можливостей роботи з біометричними даними, в рамках проєкту було суттєво модернізовано Національну систему біометричної верифікації та ідентифікації. Як зазначалось вище, після ухвалення необхідного закону, органи державної влади – субєкти цієї системи – зможуть в режимі онлайн у відповідь на свої запити отримувати від інших причетких органів необхідну інформацію по особі. Наприклад, під час оформлення іноземцю дозволу на проживання в Україні Державна міграційна служба зможе за лічені секунди отримати інформацію від МЗС чи справді цей іноземець отримав візу в Україну, від ДПСУ - про час та місце перетину кордону заявником, від Нацполіції чи скоювала ця особа правопорушення в Україні. Поінформовані рішення в таких питаннях безпосередньо впливають на рівень безпеки в країні.

Окрім того, завдяки фінансуванню з боку Європейського Союзу в рамках проєкту IMMIS ДМС та ДПСУ також отримали найсучаснішу інфраструктуру збереження та резервування цифрових даних, що зберігаються в ІТ-системах цих органів. 

Мова йде про особисті дані громадян України (наприклад, дані про видані ID картки, закордонні паспорти та ін.) та іноземців (дані про видані посвідки на тимчасове та постійне проживання, про наданий статус біженця, про скоєні іноземцями в Україні адміністративні правопорушення, про набуте іноземцями громадянство України).

В рамках проєкту IMMIS також була покращена система отримання попередньої інформації про пасажирів літаків. Наприклад, якщо людина зареєструвалась на рейс в іншій країні, дані про цю особу відразу надходять до інформаційної системи ДПСУ, яка автоматично проводить звірку отриманих даних із  інформацією із баз даних українських правоохоронців чи Інтерполу. Якщо буде "спрацювання", такого порушника уже будуть готові зустріти на кордоні. 

Крім того, наприклад, в аеропорту "Бориспіль" реалізовано пілотний проєкт – тестування технології розпізнавання облич. Ця система автоматично порівнює щойно зроблений фотознімок подорожуючого із фотографією у його паспорті та на чіпі (у випадку біометричного паспорта), і якщо людина вирішить скористатися чужим паспортом, це буде відразу виявлено. Точність цієї системи дуже висока, вона може розпізнавати навіть ідентичних близнюків. Подальше впровадження такої системи дозволить пришвидшити перевірку на кордоні та покращити якість самого контролю. В планах є запуск технології на всьому українському кордоні. 

 

Необхідність системних змін

Хоча всі технічні рішення, створені в рамках проєкту IMMIS, були розроблені та успішно протестовані, повноцінне використання деяких з них вимагає законодавчих змін. 

Насамперед йдеться про питання збору та обробки біометричних даних. Аналіз законодавства України у цій сфері показав, що є ще багато нормативних питань, які потрібно вирішити. Однак позитивним є те, що робляться кроки на цьому шляху. 

Нещодавно президент підписав Закон, який зобов'язує іноземців і осіб без громадянства подавати біометричні дані для оформлення віз в Україну. Таке нововведення дозволить переконатися, що кордон перетинає та сама людина, що отримала візу. 

Попереду ще багато роботи щодо покращення нашої нормативної бази. ЄС надає Україні експертну підтримку, однак прийняття необхідного законодавства – це вже компетенція виключно української сторони.  І саме від політичної волі залежить, як швидко Україна зможе піднятись на якісно новий рівень прикордонного та міграційного контролю.