Громада на Тернопільщині, в якій хочеться жити

Міграція за кордон – це надзвичайно актуальна для України проблема.

Особливо загрозливих масштабів вона набуває в західних областях. Близькість кордонів, один із найвищих рівнів безробіття та найнижчих рівнів середньої заробітної плати спонукає жителів Тернопільської області виїжджати за кордон.

І не тільки на тимчасові заробітки чи на навчання. Місцеві жителі через архіви активно розшукують польське коріння, яке дозволяє їм оформити "Карту поляка" та емігрувати назавжди.

Виїхати за кордон прагне молодь.

Натомість 27-річна Юлія Турчманович планує залишитися в Україні, у своєму рідному селі Байківці.

27-річна Юлія Турчманович планує залишитися в Україні, у своєму рідному селі Байківці

Доля Юлі змінилася два роки тому, коли її односельці, об’єднавшись із жителями шести сусідніх сіл, створили Байковецьку громаду.

Тоді голова громади зібрав людей і сказав, що запрошує молодь на роботу. Юлія погодилася, спочатку їй довірили посаду начальника військо-облікового столу, потім вона перемогла на виборах, стала депутатом і була обрана секретарем Байківецької сільради.

А ще Юля очолює Молодіжний комітет громади. Вона каже, що після об’єднання тут живеться не гірше, ніж у Тернополі.

У селах зроблено асфальтне покриття, на вулицях з’явилося освітлення, відремонтовані ФАПи (тут працюють три людини: лікар, акушер, медсестра) і фельдшерські пункти (лікар та медсестра), вкладаються кошти у школи, у кожному селі є дитячі майданчики.

ТУТ ЗРОБИЛИ СТАВКУ НА МОЛОДЬ ТА ДІТЕЙ

"Коли ми почали формувати Байківецьку громаду вирішили, що при владі повинна бути молодь, – розповідає перший заступник сільського голови Микола Дума.

На посади спеціалістів запросили 25 молодих людей, щоб вони не виїжджали за кордон. І сьогодні вони вже не дають нам розслабитися. Молодь допомагає рухати реформи і через неї ми пропагуємо зміни".

Тут теж, як і по всій Україні, місцеві жителі дуже бояться словосполучення "опорна школа".

Влада не хоче втрачати довіру людей і збурювати громадськість тому робить все поступово, без поспіху. Створити опорну школу планують протягом року.

А почали з того, що запросили молодь, старшокласників, представників Молодіжного комітету посадили їх в автобус і показали їм школи.

Привезли у село Лозова, саме тут у географічному центрі громади, планується відкрити опорну школу. Познайомили з вчителями, зокрема і вчителем фізики Михайлом Шемелею, показали кабінет фізики, обладнаний усім необхідним для проведення лабораторних і практичних робіт.

Вчитель фізики Михайло Шемеля знає, як зацікавити дітей наукою. Фото Владислава Соделя

У 2004 році за кошти Міністерства освіти в Україні було встановлено шість експериментальних кабінетів фізики. Тоді пощастило і Лозовій.

Але з часом обладнання зносилося. Цьогоріч Байківецька громада виділила 250 тис. грн і закупила нове мультимедійне обладнання, екран, нові меблі, демонстраційний стіл та робочі столи, до яких підвели електроживлення.

Михайло Андрійович добре знає, як зацікавити дітей наукою. Він першим на базі сільської школи організував "Науковий пікнік", під час якого діти і батьки з радістю експериментували та розкривали таємниці фізики, хімії, біології.

У цій школі також люблять астрономію, тут збираються учасники астрономічного товариства "Небозвід". Батьки разом з дітками грають у астроквести, слухають лекції відомого астронома, доктора фізико-математичний наук, професора Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Івана Климишина.

Діти та вчителі мріють про свою обсерваторію з потужним телескопом. І, здається, мрія незабаром буде реалізована. Проект шкільної автоматизованої обсерваторії з віддаленим доступом підтримала громада і передбачила 1,5 млн грн на її будівництво.

Макет шкільної Астрономічної обсерваторії та майбутнє громади

А ще вчитель фізики Михайло Шемеля захоплюється футболом і прищеплює любов до спорту у своїх підопічних. У Лозовій відбувається турнір з міні-футболу на Кубок імені місцевого спортсмена, футболіста Василя Гоцка.

Минулого року вперше у турнірі взяли участь команди школярів. На турнір приїхав брат Василя Гоцка – Мирон, який зараз проживає в Німеччині.

Він запросив команду юнаків відвідати цю країну, зіграти у футбол зі своїми однолітками. І знову на допомогу прийшла громада, виділивши 230 тис. грн на поїздку до Європи.

Товариський матч, який відбувався у червні 2017 року, хлопці виграли з рахунком 10:2.

Побачене в Німеччині змінило їх світогляд, ставлення до того, що відбувається в Україні. Найбільше школярів вразив порядок і чистота.

"Ми не бачили там сміття. Німці не будують замків, а живуть у зручних будинках. Там багато спортивних стадіонів і навіть команди невеликих містечок грають у Бундеслізі", – розповідали юнаки після повернення з Німеччини.

Футбольна команда юних чемпіонів Байківецької громади

Сьогодні вже вони спонукають батьків і односельців до створення проектів із розподілу сміття, інтеграції з європейськими сусідами, вивчення іноземної мови. І саме ці хлопці у майбутньому керуватимуть Байковецькою громадою.

Для всебічного розвитку та освіти дітей мають бути створені сучасні умови, опорна школа обов’язково повинна бути у зручному для всіх школярів громади місці, переконаний Михайло Шмеля.

У той же час він за те, щоб усі без винятку школи, які сьогодні є у громаді, працювали, надавали якісну дошкільну та початкову освіту.

Жителі громади спільно прийняли рішення не закривати жодної школи.

"І хоча ми розуміємо, що утримувати усі 6 шкіл – це неефективне використання коштів (громада отримує на школи субвенцію з Держбюджету в сумі 10 млн грн, ще 12 млн грн докладає з власного бюджету), але йдемо на цей крок", – говорить Микола Дума.

МЕДИЦИНА ПО-БАЙКІВЕЦЬКІ

Якщо в Байківцях перед об’єднанням скептики говорили, що у селах зникнуть школи і ФАПи, то сьогодні ситуація кардинально змінилася.

Люди переконалися, що громада – це шанс підвищити надання медичної допомоги, освіти, створити комфортні умови життя, одним словом зберегти село.

Досвід, напрацьований в Байковецькій громаді у медичній галузі, сьогодні поширюється на інші території України.

Медична амбулаторія у Байківцях - не гірша, ніж в обласному центрі. Фото Владислава Соделя

У селі Шляхтинці, яке входить до громади, розташована амбулаторія загальної практики та сімейної медицини. Тут веде прийом сімейний лікар, є стоматологічний, акушерський кабінети, працює лабораторія та маніпуляційна.

До структури амбулаторії входить 4 ФАПи і 2 фельдшерських пункти. І сьогодні вже не обов’язково їхати до районного чи обласного центрів, щоб отримати першу невідкладну допомогу.

"Ми почали з того, що зробили ремонти у адмінприміщеннях, закупили ліки першої необхідності. На кожному ФАПІ тепер є апарат, який вимірює рівень цукру в крові", – розповідає перший заступник сільського голови Микола Дума.

Минулого року за кошти громади були також закуплені біохімічний аналізатор крові. Його вартість – 180 тис. грн, крім того, на 30 тис. грн було придбано хімічних реактивів.

Також тут відкрилось два стоматологічні кабінети, де лікування і хірургічні втручання – за кошт громади.

Після змін у медичному обслуговуванні тут помітили одну особливість: жителі почали активно ходити на профілактичні огляди.

Щодо вторинного рівня медичної допомоги, громада (і це була перша практика в Україні) уклала угоди з двома лікувальними установами: Тернопільською міською та районною лікарнями.

Найперше, що зробили у Байковецькій громаді, - це відремонтували дороги. Фото Владислава Соделя

Не обійшлося без протистоянь з боку районної влади, яка вважала, що державна субвенція на медицину мала би залишатися в районі. А люди, які проживають на території району, повинні отримувати допомогу саме у районній лікарні.

Але жителі громади вирішили інакше: якщо держава поклала на них відповідальність і дала їм субвенцію, то вони можуть самостійно нею розпоряджатися. Головне, щоб було зручно людям.

У Тернопільській міській лікарні створено спеціальне "вікно" для жителів Байковецької громади, сюди приходять з паспортом.

Консультації лікарів, аналізи, медичне обстеження бере на себе громада. Якщо трапляються складні випадки і, наприклад, треба терміново робити операцію, то перший день лікування також сплачується з бюджету громади.

У планах байківців купити УЗД-апарат, організувати денний стаціонар на 6-8 осіб, відкрити аптеки в амбулаторії та аптечні пункти у ФАПах.

І тут не чекають допомоги лише від держави. Напередодні Дня Незалежності за ініціативи Молодіжного комітету Байковецької громади та сприяння голови Анатолія Кулика відбувся благодійний бал, на якому зібрали 30 тис. грн на закупівлю медичного обладнання.

За 30 тис. грн, які зібрали під час благодійного балу, закуплять медичне обладнання

До Молодіжного комітету громади входить 15 активних хлопців та дівчат. І саме у них народилася ідея провести благодійний бал.

Кошти на його організацію молоді люди заробили під час проведення опитування жителів громади, яке відбувалося напередодні розробки Стратегічного плану в рамках програми USAID DOBRE.

"Ми вирішили провести бал в місцевому ресторані, замовили фуршет, виготовили запрошення та оформили зал. Такий захід провели вперше, але він мав резонанс. Більше 80 учасників взяло у ньому участь.

На яке саме обладнання спрямують зібрані кошти, будемо обговорювати спільно з головним лікарем амбулаторії, сільським головою та його заступниками", – поділилася голова Молодіжного комітету Юлія Турчманович.

Ще одна ідея Молодіжного комітету найближчим часом буде реалізована в рамках програми DOBRE – в 7 населених пунктах будуть встановлені вуличні тренажерів для занять спортом.

ДОБРА ЛЮДИНА СХОЖА НА СОНЦЕ, БО ВМІЄ ВСІХ ЗІГРІТИ СВОЄЮ ЛЮБОВ’Ю

Свого часу у селі Байківці жила неблагополучна родина. Дівчинка була сиротою, її виховували бабця з дідом, але вони зловживали спиртним.

Сільський голова Анатолій Кулик бачив, що дитина дуже розумна і кмітлива, проте у таких умовах не мала перспективи.

Сільський голова разом з дружиною почали опікуватися, допомагати цій дитині, запрошували її додому, бесідували з нею.

Сільський голова Анатолій Кулик. Фото Владислава Соделя

Сьогодні це вже доросла дівчина, яка здобула освіту, вийшла заміж. Разом з чоловіком виховує сина. Вона влаштувалася на роботу, помічником вихователя дитячого садочку. Якби тоді голова не допоміг, то для суспільства і громади це могла бути втрачена людина.

"Анатолій Кулик показав цей приклад, усі бачили результат. У громаді створили Центр соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді та службу у справах дітей.

Ці служби взяли під опіку багатодітні родини, дітей, які потрапили у складні життєві обставини, дітей з обмеженими можливостями та сиріт", – розповідає Микола Дума.

Тут часом чують критику, мовляв, для чого створювати такі служби. Та й результату ця справа швидко не принесе.

Проте тут переконані, що в першу чергу треба думати про дітей, які потребують уваги, про них треба дбати зараз, щоб вони завтра ставали повноцінними членами громади.

"Люди, які не можуть самі дати собі раду, відчули у сільській раді, в об’єднаній громаді, підтримку. Вони живуть громадою, вони цікавляться тим, що тут відбувається. І це нас також надихає на роботу", – говорить перший заступник сільського голови.

ПРИЇЖДЖАЙТЕ В БАЙКІВЦІ НА РОБОТУ

Байковецька громада одна із найбагатших в Україні.

За оцінкою Міністерства з питань регіонального розвитку Байковецька громада займає 21 місце серед 366 об’єднаних територіальних громад за фінансовою спроможністю.

Тут власні доходи на одного жителя складають майже 5 тис. грн і це п’ятий показник в Україні.

Бюджет громади понад 60 млн. грн. Його левову частку забезпечує потужне підприємство з іноземними інвестиціями яке виготовляє бортові системи до відомих марок автомобілів Volkswagen, Hybrid та Audi.

Школу в селі Лозова планують зробити опорною. Фото Владислава Соделя

Два роки тому, порахувавши кількість робочих місць та їхні заробітні плати, а також те, що 60% податків на доходи фізичних осіб залишаються в місцевому бюджеті, у громаді зрозуміли, що за них можна розвивати території. А найголовніше – самостійно вирішувати, куди ці кошти направляти.

Проте сьогодні на підприємстві не вистачає робочих рук.

"Люди не завжди цінують того, що є поряд, а їдуть на заробітки, кидають родини, працюють і мають трохи більше, ніж в Україні. Але хто рахував моральні втрати, які не можна виміряти грошима?" – запитує Микола Дума.

Наразі, коли підприємство забезпечує високою зарплатою, повністю бере на себе медичне страхування, транспортні послуги, харчування, люди почали повертатися. Але поки це поодинокі випадки.

Микола Андрійович запрошує жителів не тільки Тернопільщини, але й інших областей України приїжджати родинами в гостинну Байковецьку громаду.

[L]Робота, заробітна плата на рівні 7-8 тис. грн, житло, медичні та освітні послуги вам будуть забезпечені.

Окрім великого інвестора, у громади великі сподівання на розвиток малого бізнесу – "зеленого туризму" та створення кінного заводу.

Микола Дума переконаний, що процес створення об’єднаних громад вже давно б завершився, якби держава виконувала свої обіцянки і в першу чергу фінансувала через Фонд Регіонального Розвитку проекти об’єднаних громад.

А ще залученню інвестицій, а значить і розвитку територій, може посприяти передача громадам повноважень розпоряджатися земельними ділянками за межами населених пунктів.

Такий законопроект вже підготовлено Міністерством з питань регіонального розвитку і передано у Верховну Раду.

Чим якісніші умови для роботи і життя будуть створенні в Україні, тим більше українців замисляться над тим, щоб залишитися біля своїх родин, дітей, і будуть приносити користь громаді, а не бути трудовими рабами на чужині.

27- річна Юлія Турчманович хоче реалізуватися в Україні: "Я з тих людей, які сліпо вірять, що працювати можна і на своїй землі, а ще маю дуже багато ідей та планів для своєї Батьківщини".

Оксана Якуніна, Український кризовий медіа-центр, Програма DOBRE