17 грудня, 13:00
Українська освіта переживає кризові часи. Через пандемію COVID-19 і повномасштабне вторгнення рф в Україну ми маємо людські втрати і переміщення мільйонів українок та українців, руйнування і знищення закладів освіти, дистанційне навчання. Часто доступ українського учнівства до освіти є обмеженим або взагалі відсутнім, а освітні прогалини з часом накопичуються і виростають, як снігова куля.
Та навіть у таких умовах українська освіта продовжує працювати, набувати стійкості і продовжувати реформу «Нова українська школа», яка в центр освітнього процесу ставить дитину, зрощує навички і компетентності, необхідні для успішного навчання і життя. Кризи є страшним випробуванням і водночас поштовхом для подальшого розвитку, переосмислення освіти, адже саме вона через навчання нового покоління проєктує майбутнє.
У спецпроєкті «Відкрита освіта» громадська організація EdCamp Ukraine спільно з виданням «Українська правда. Життя» публікує ідеї, пропозиції про те, у яких напрямках може розвиватися українська освіта, які інновації і рішення можуть бути ефективними на цьому шляху.
Якою може бути нова / українська / школа — своїми міркуваннями ділиться міжнародне експертне коло, яке має досвід і компетентність в освіті та інших сферах. До прикладу, правозахисниця Олександра Матвійчук, директор з питань освіти і навичок ОЕСР Андреас Шляйхер, освітянка, громадська діячка Анна Новосад, народний депутат Сергій Бабак, освітянка Естер Войчицьки та ін.
У межах спецпроєкту на «Українській правді» публікуються скорочені версії експертних есеїв. Їхні повні версії можна проглянути на тематичній сторінці EdCamp Ukraine.
Якою може стати українська освіта після війни, які інновації і рішення є дієвими та чому говорити про зміни потрібно вже зараз — читайте далі.