Зручне місто: accessible room – як облаштовані готельні номери для людей з інвалідністю в Києві

1071
17 серпня 2018

УП. Життя разом з одним з організаторів Табору активної реабілітації, а також з експертом Національної асамблеї людей з інвалідністю України Віталієм Пчолкіним провела день в одному з готелів Києва та перевірила, наскільки він доступний для людей на візках.

 

***

Все тут гарно, щоправда, є кілька незручностей, ділиться першими враженнями про свій номер у Ramada Encore Kiev Віталій Пчолкін.

Чотиризірковий готель розташований на правому березі Дніпра неподалік Конча-Заспи.

 

20-поверхова будівля має понад 250 номерів, п’ять з яких адаптовані для людей на візках, так звані accessible room.

 

Щоправда, на офіційному сайті Ramada Encore Kiev немає інформації про наявність інклюзивних номерів.

Довідатись про це можна на booking.com. В готелі кажуть, що люди на візках рідко зупиняються у них.

В одному з таких живе Віталій.

Він приїхав сюди на зустріч партнерів проекту Британської Ради "Активні громадяни".

 

Організатори зазвичай обирають цей готель, бо знають, що він доступний.

 Усі конференц.зали та кімнати мають плаский вхід. Їх тут двадцять.

ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ

До головного входу ведуть невеликі сходи, далі автоматичні розсувні двері. Зліва пандус.

В холі спокійно й прохолодно, на рецепції зустрічають привітні адміністратори.

 

Орієнтуватись легко: всюди є вказівники. Працює чотири ліфти.

 

Коридори на житлових поверхах вкриті ковроліном.

 Ковролінове покриття дещо ускладнює пересування на візку, проте ворс невеликий, тому дискомфорт незначний. До того ж, це умова дотримання готельних стандартів.

Перше, що помічаєш, коли заходиш до номера – зручний доводчик.

Без зусиль можу відчинити двері, зафіксувати їх і спокійно заїхати, –  каже Віталій Пчолкін. Коли був у Норвегії, там все було класно, але двері туго відчинялись.

У номер заходив у кілька етапів і витрачав на це хвилин тридцять.

Номер просторий та світлий. Перед великими ліжком рухома перегородка, з одного боку якої висить телевізор.

 

З точки зору зонування приміщення – дуже зручно. Хтось відпочиває на ліжку, а хтось дивиться телевізор на дивані, і ніхто нікому не заважає.

 

З позитивного Віталій показує й на закільцьовані вимикачі. Увімкнути та вимкнути світло можна з будь-якої частини кімнати. Це стандартна готельна практика.

 ПРО НЕДОЛІКИ

З першими незручностями Віталій зіштовхнувся у ванній кімнаті: рушники лежали на верхній полиці, душ високо у тримачі, замість одноразових мильних наборів на стіні прикріпили дозатор.

Довелось звертатись за допомогою на рецепцію.

 Віталій без перешкод може потрапити до ванної кімнати: дверний отвір широкий та не має порогів.

Побажання врахували та виправили. Каже, це класичні помилки в готелях.

Друга незручність – поверхня під умивальником затовста, без маневрів не обійтись. Відповідно до норм, під ним має бути простір, щоб була можливість повністю заїхати.

 

Але я прилаштувався, от так боком якщо стати, то вдасться помити руки,   демонструє  хлопець та пом’якшено каже. – Це все нюанси, бо для нас потрапити до ванної кімнати – уже добре.

Вхід до вбиральні доступний – немає порогів, а простір під душ без бар’єрів та піддонів.

Найбільшого дискомфорту доставляє занизький поручень у туалеті та душовій.

Віталік показує на якому рівні мав би бути поручень: верхня його частина мала би бути під червоною кнопкою екстреного виклику

 

Віталій помічає це не вперше. Минулий раз повідомляв про незручність на рецепцію. Цього разу теж залишив свої зауваги.

 – Не знаю, чому вони не дослухались, може, записали для галочки. Якщо не виправляють з якихось естетичних міркувань, мені все одно, якщо в стіні лишиться отвір. Хай було би зручно.

 

ПРО ПЕРЕВАГИ

Попри недоліки, Віталій здебільшого називає позитив цього готелю.

У ванній показує й спеціалізований стілець для душу, він стійкіший за звичайні пластикові, які пропонують в інших готелях.

Акцентує на зручному зливному важелі на унітазі.

 

– Спочатку думав, що несправний, бо спрацьовує не одразу, – пробує кілька разів натиснути, вода спускається десь раз на третій. Думаю, це можна вважати елементом універсального дизайну, бо ним може скористатись будь-хто.

Ліжко в номері – на рівні візка Віталіка, завдяки чому йому набагато простіше пересісти на нього.

 
 

Утім простору достатньо лише для одного інвалідного візка.

Минулий раз, як ми були в такому номері з моєю дружиною Уляною, вона була змушена збоку застрибувати з візка на ліжко, розповідає Пчолкін.

Відкриттям для Віталія стало друге вічко у дверях. До цього моменту сумнівався у його практичності, мовляв, що ж можна побачити на такому рівні, окрім паху людини.

 

О! То воно в формі риб’ячого ока, тоді в ньому є сенс. Хм...цікаво, а ми постійно сміємося з того, – замислено каже хлопець.

Віталій Пчолкін вважає готель найзручнішим з тих, в яких доводилось жити в Києві.

 – Тут поруч є торгівельний центр, супермаркет, розважальна зона. І що важливо, сюди можна потрапити, не виходячи на вулицю, – підсумовує хлопець.

 

До готелю йому зручніше входити з боку ТЦ. Адже там більше паркомісць для людей з інвалідністю з активним символом доступності.

Є плаский вхід з автоматичними розсувними дверима.

Хлопець каже, що намагається надто не докопуватись до недоліків, бо багато де бував і коли бачить нормальні умови, то не хоче зайвий раз критикувати.

 

Анна Чуданова, журналістка, для УП.Життя

"Зручне місто" – спецпроект за підтримки ГО Центр "Соціальна дія" про універсальний дизайн. Ми покажемо, де в Києві вже успішно використовуються елементи універсального дизайну, як він працює та кому приносить користь.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

powered by lun.ua

Головне на сайті