Успішні приклади доступності в Україні та 7 правил універсального дизайну, які допоможуть зробити простір комфортним та безбар’єрним.
Зручний вхід, просторі приміщення, доступні вбиральні та привітний персонал – це невеликий перелік критеріїв, за яким журі премії [Відкриті двері] вперше відзначила дружні та доступні публічні простори для маломобільних груп:
- вагітних, дітей до 7 років, людей поважного віку, осіб з інвалідністю, тих, хто отримав травму, постійну чи тимчасову, та інших.
На другому Форумі інклюзивності громадська організація Доступно.UA вручила нагороди в формі дверної ручки рестораціям, публічним просторам та ініціативам, які зробили свій простір доступним та зручним для всіх.
 |
| Дмитро Щебетюк та Уляна Пчолкіна вручають нагороду. Фото автора |
Переможці номінації "Ресторація"
1 місце – Громадський ресторан Urban Space 100
Це соціальне підприємство в Івано-Франківську, в яке інвестували власні кошти 100 меценатів.
Заклад працює в форматі ресторану, 80% чистого прибутку якого йде виключно на розвиток міста.
 |
| Фото з Facebook-cторінки Urban space 100 |
Urban Space 100 розташований в центрі Івано-Франківська. Це єдиний заклад міста, який працює з 6 ранку.
Вхід закладу плаский зі скляними дверима. Ресторан має два поверхи, щоправда, на другий поверх ведуть сходи. Також заклад має літній майданчик, архітектурно доступний для всіх.
 |
| Фото з Facebook-cторінки Urban space 100 |
Ресторан наслідує філософію доступності та відкритості, має великі панорамні вікна, скляну радіостудію з онлайн-радіо та кухню, за роботою якої можуть спостерігати відвідувачі з другого поверху.
– Нещодавно у нас двоє людей в інвалідному візку і двоє людей з паралічем святкували день народження. І це є абсолютною нормою для нашого ресторану, – розповідає Володимир Радевич, бренд-менеджер Платформи Тепле Місто, до якої входить Urban Space 100.
Вбиральні мають плаский вхід, широкі двері, облаштовані пеленальним столиком.
Проте є один недолік, зауважує бренд-менеджер Платформи Тепле місто. В ресторані є активна сцена з невеликим підвищенням. Через це вона не зовсім доступна для людей на візках.
Команда закладу працює над тим, щоб це виправити.
2 місце – Vapiano Lviv (Львів)
Заклад входить до німецької мережі італійських ресторанів.
 |
Vapiano Lviv має плаский вхід та розсувні двері.
Всередині достатньо простору для вільного пересування.
Столи ресторану мають особливий дизайн – нижня планка дещо зміщена в бік, що додає простору і людина у візку може сісти за будь-який столик.
 |
Вбиральні облаштовані поручнями та інфрачервоними датчиками, які не вимагають додаткових фізичних зусиль.
Ними можуть скористатися як діти, так і люди з порушеннями опорно-рухового апарату.
Умови доступності створені переважно, для людей, які використовують інвалідний візок та для батьків з маленькими дітьми.
– Ми не ставили собі за мету бути доступними, були певні стандарти мережі, яких ми дотримувались. Проте, як виявилося, бути архітектурно доступними недостатньо, – каже керівник мережі Vapiano в Україні Володимир Гавришевський
Саме у львівському Vapiano у лютому 2016 року стався прикрий випадок – офіціант закладу вивів хлопця з ДЦП Романа Кисляка з ресторану.
Після цієї ситуації керівництво закладу запросило тренерів з Дому Емаус – центру підтримки людей з інвалідністю.
Спеціалісти провели серію воркшопів для персоналу ресторану, де навчали спілкуватися з людьми, які мають різні форми інвалідності.
– Найголовніше, що я виніс з того випадку, що варто змінювати сприйняття людей з інвалідністю в головах та працювати з цим, – підсумовує Гавришевський.
3 місце – ресторан Панська Гуральня
Доступний заклад Чернівців.
Панська Гуральня розташована в центрі Чернівців на пішохідній вулиці в історичній будівлі.
На вході є сходи та пандус, який представники закладу встановили попри заборону архітектурного відділу міськради. Адже на стадії розробки дизайну ресторану власники хотіли зробити його доступним для всіх.
 |
| На вході є сходи та пандус, який представники закладу встановили попри заборону архітектурного відділу міськради. Фото: ГО "Доступно.ua" |
Всередині чимало простору, є великий хол та дві зали. До них ведуть двері-ковбойки.
 |
| Фото зі сторінки закладу у Facebook |
Біля них гостей ресторану зустрічає хостес. Усі офіціанти закладу завжди знають, як поводити себе з відвідувачами з інвалідністю.
– Спеціалізовані тренінги для персоналу я не проводила. Від початку гостями нашого закладу були люди з інвалідністю і усі реагували якось дуже правильно, – ділиться керівниця ресторану Юлія.
Для персоналу організовували неформальні зустрічі з відвідувачами ресторану, які мають інвалідність, вони розповідали не тільки про правила обслуговування таких людей, а й про етичніі аспекти, що варто і не варто робити.
 |
| Фото: ГО "Доступно.ua" |
Вбиральні облаштовані пеленальним столиком та поручнями.
Також власники розмірковують над розширенням свого меню, аби послугою могли скористатися люди, які не можуть вживати тверду їжу.
Переможці номінації "Публічний простір"
1 місце – Шостий апеляційний адміністративний суд
Суд розташований в будівлі колишнього заводу "Арсенал".
Коли отримали будівлю в експлуатацію, довелось прилаштовувати простір, аби недоступна будівля стала доступною для людей у візках, незрячих та нечуючих, батьків з дітьми, людей похилого віку, іноземців.
 |
Нині до центрального входу установи веде пологий пандус, поруч розташована кнопка виклику працівника суду, промаркована яскраво-жовтою табличкою з двомовним написом та дубльована шрифтом Брайля.
Всередині будівлі для незрячих людей висять інформаційні дошки з мнемосхемою, також сайт суду адаптований під потреби людей з вадами зору.
– Коли ми переїхали в будівлю заводу, хотіли створити простір, який буде інтуїтивно зрозумілим і будь-яка людина самостійно могла ним пересуватися без супроводження.
Це стосується не тільки людей з інвалідністю, а й іноземців, людей похилого віку тощо, – кажуть представники суду.
Сходи марковані яскравими смугами, біля дверей – звуковий вказівник, у приміщенні є напрямні тактильні смуги, гендерно-нейтральні вбиральні, ліфт та понижений стенд для зручності людей на візках.
– Ми вже третій рік працюємо над доступністю і щоразу знаходимо щось нове. Нещодавно створили інформаційне відео мовою жестів про суд, про нашу юридичну та територіальну юрисдикцію.
2 місце – Оціум 51. Бібліотека на Русанівці
Це інклюзивний дитячий простір, створений на базі старої бібліотеки імені Євгена Кравченка.
 |
Він розташований на Лівому березі Києва.
Оціум 51.Бібліотека – креативний простір, де діти та дорослі можуть провести своє дозвілля, попрацювати, відвідати майстер-класи або послухати лекції про доступність, інклюзивність, універсальний дизайн тощо.
 |
Проект скерований створити територію для вільного спілкування, який змінить ставлення до бібліотек та створить новий осередок для спілкування та обміну ідеями та можливостями.
3 місце – Національний музей Тараса Шевченка
Це один з небагатьох музеїв Києва, облаштований для відвідувачів з інвалідністю.
 |
Оскільки музей розташований у історичній будівлі та має при вході сходи, праворуч від них добудували пологий пандус, обладнали будівлю ліфтом в якому присутня світлова індикація.
Музей має гендерно-нейтральні вбиральні.
Розроблені інклюизвні екскурсії для людей та дітей з інвалідністю. Деякі з них можна переглянути онлайн.
Доступна послуга перекладу жестовою мовою.
Також нагороду за третє місце отримав Mystetskyi Arsenal, який УП.Життя перевіряла на доступність.
Переможці номінації "Ініціатива"
1 місце – Мапа доступності Чернівців
Це онлайн-мапа міста, на якій позначені доступні маршрути для маломобільних груп.
Карту створили на основі моніторингу міста та створили три категорії місць: доступні, середньо-доступні та недоступні ділянки.
 |
2 місце – URBAN.te
Це громадська платформа в місті Тернопіль, яка об’єднує активних і небайдужих людей, які люблять своє місто та хочуть змінити його на краще.
До її складу входять семеро архітекторів та один проджект-менеджер. Ініціатива існує з 2015-го року.
Першим проектом ініціативи стала реконструкція набережної міста.
 |
3 місце – Friendly People
Благодійна ініціатива скерована привернути увагу громадськості до потреб дітей з інвалідністю, їхній соціалізації за рахунок доступних майданчиків зі спеціальною інфраструктурою.
 |
За час існування проекту в Києві створили кілька дитмайданчиків, оснащених спеціальними каруселями, гойдалками, тубофонами для дітей з порушеннями слуху, ігровими елементами з використанням шрифта Брайля, тактильними панелями для дітей з аутизмом тощо.
 |
В номінації "Проект" нагороду отримала ініціатива Благоустрій території виходу зі станції метро "Голосіївська".
Читай також:
Нагороду "Соціально відповідальна мережа" отримала мережа гіпермаркетів Ашан. Це єдина мережа, яка подалася на премію "Відкриті двері".
Ашан підтримує соціальні проекти, займається працевлаштуванням людей з інвалідністю, окрім людей на візках, оскільки увесь адміністративний сектор розташований на другому поверсі і до нього є доступ виключно за допомогою сходів.
– Сходи – наш недолік, проте ми знайшли компроміс – працевлаштовувати людей з іншими нозологіями та забезпечувати якісне обслуговування наших клієнтів.
Також працюємо над технічною можливістю брати на роботу незрячих, – розповіла представниця мережі Ашан Ольга Бойко.
Додаткову нагороду в номінації "Мій простір" отримав Кінотеатр "Жовтень" за дружність до батьків з маленькими дітьми та місто Івано-Франківськ за безбар’єрний простір на вулицях Лесі Українки та площі Міцкевича.
7 правил універсального дизайну
В межах Форуму інклюзивності експерт з доступності Володимир Висоцький поділився прикладами використання універсального дизайну в Україні та за кордоном.
Універсальний дизайн – те саме, що дизайн для всіх, людиноцентричний або інклюзивний дизайн.
Анна Чуданова, журналістка, спеціально для УП.Життя
"Зручне місто" – спецпроект за підтримки ГО Центр "Соціальна дія" про універсальний дизайн. Ми покажемо, де в Києві вже успішно використовуються елементи універсального дизайну, як він працює та кому приносить користь.
Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
