Зручне місто: як найбільший творчий комплекс України та гастрофестиваль стають культурним осередком для всіх

1955
2 листопада 2018

Майже чотири роки на Лісовій формують сучасну екосистему для бізнесу, інновацій, творчих проектів та фестивалей.  

120 000 квадратних метрів колишнього Дарницького шовкового комбінату ревіталізували та перетворили у найбільший творчий кластер країни – Арт-завод "Платформа".   

Один з найвідоміших івентів арт-кампусу – гастрофестиваль Ulichnaya Eda – популяризує європейську кухню та пропагує культуру споживання вуличної їжі.

За рік фестиваль відвідують понад 250 000 гостей.

 

* * *

–  Дуже приємно тут бути з естетичної точки зору – хочеться фотографуватися та проводити час з близькими та друзями, – ділиться першими враженнями Ірина Виртосу, молода мама, експертка з доступності та журналістка Центру інформації про права людини.

 

Творчий комплекс знайти нескладно, на кожному вході будівлі маркет моллу "Даринок" встановлені вказівники з написом Art-zavod "Platforma".

Сюди можна дістатися на метро, трамваї або маршруткою.

Проте Ірина з десятимісячною донькою вирішила не ризикувати та приїхала на таксі побоялась добиратися громадським транспортом у місце, де вона ще не була.  

Під час вагітності я знала, що на мене чекає, але була наївною, сміється молода мама.

Для Ірини найбільшою перешкодою під час вагітності стали сходи.  

– Вони були для мене якимось непоборним явищем. Чудово запам’ятала миколаївський вокзал, там було 10 чи 15 сходинок, які, мені здавалось, ніколи не закінчаться, – пригадує.

Аби прогулянка з дитиною не перетворилась на смугу перешкод, маршрути молодої мами з дитячим візком мають бути добре відомі та спланові.

 

– Я розумію, що неможливо місто зруйнувати та наново ідеально побудувати, але можна встановити ліфти, підйомники, пандуси… – перелічує елементи архітектурної доступності експертка.

–  Хочеться бути мобільною мамою і могти вільно та комфортно пересуватися містом.

Інклюзивний простір

Праворуч від входу до Арт-заводу "Платформа" розташовані дерев’яні будиночки з величезним написом CASH DESK (каса).

Вхід на один день фестивалю коштує 100 гривень. Безкоштовно сюди можуть потрапити діти до 15 років, учасники АТО, багатодітні родини, люди з інвалідністю та іменинники.  

– Овва! Дивіться, хто прийшов! Владусік, йди я тебе пообіймаю, маленька, радісно щебече темноволоса дівчина, яка забачила Ірину з візочком.

 

– А я вирішила зробити тобі подарунок, озивається молода мама, обіймаючи усміхнену дівчину.

– О, які люди! звертають увагу на маму маленької Влади ще двоє дівчат та обступають візочок.

– Це називається – варто було вийти в люди! сміється Ірина та обіймає своїх знайомих.

 

Ми біля зони Be Together – інклюзивного простору, де гості фестивалю можуть більше дізнатися про життя людей з різними формами інвалідності та заразом розважитись. Це спільна ініціатива ГО "FightForRight", "Ulichnaya Eda" та Ощадбанку, яка існує з 2017 року.

Тут можна спробувати поспілкуватися жестовою мовою, підписати особливу листівку шрифтом Брайля, зорієнтуватися у просторі з зав'язаними очима і пройти у темряві лабіринтом, відгадати загадки на дотик, або ж сісти у інвалідний візок та перевірити, чи зручно у ньому пересуватися містом.

– Владо, дивись, який собака великий! – звертає увагу малечі Ірина та показує праворуч на зону із домашніми улюбленцями "Мокрі носики".

Перша година дня. Людей достатньо, аби утворилася атмосфера свята та релаксу. Поки що гуляти великою та пласкою територією арт-заводу комфортно та зручно.

– Мала в такому шоці, що навіть і не пискне, їй тут так цікаво! – задоволено каже Ірина Виртосу, роздивляючись територію.  

 

"100% дітям"

Ulichnaya Eda позиціонує себе сімейним фестивалем, відкритим до батьків з дітьми та немовлятами.

Тут є платний дитсадок, де можна залишити дитину з фахівцем та ігровий майданчик на свіжому повітрі з аніматорами.  

 

– Гарно, коли є няня і в тебе з’являється можливість випити кави. А коли ще й простір пристосований для батьків з дітьми, то це взагалі хай левел (високий рівень – УП), –  розмірковує Ірина та наближається до зеленої кінозони зі зручними смугастими кріслами. Усі два дні показують фільми Квентіна Тарантіно.

О цій порі тут переважно батьки з дітьми, пари з домашніми улюбленцями та закохані, які поволі прогулюються територією та ніжаться на сонечку.

Зверніть увагу, як багато тат з дітками! зауважує Ірина

Вздовж ігрової зони на тротуарі припарковані дитячі візочки.

 

Діти разом з батьками грають у міні-футбол, баскетбол, гольф, розвиваючі ігри, стрибають на батуті.

 

Владо, пішли на батут, спробуєш, що це таке, звертається Ірина до доньки та несе до червоної надувної фортеці.

 

Малеча з цікавістю роздивляється слизьке та яскраве полотно нової поверхні та невпевнено намагається пересуватись нею.

 

Поруч з ігровим майданчиком спортивна та зелена зона. Тут стоять кілька смугастих крісел та гойдалка.

– Це релакс-зона для батьків, – каже Ірина та вмощується у комфортному кріслі, усміхаючись.  

 

Тим часом Владі кортить повзати по доглянутій та ще зеленій траві.

 
 

Доступна вбиральня з другої спроби

Мапа Арт-заводу "Платформа" показує три вбиральні, одна з яких для людей з інвалідністю. Вона розташована у будівлі Event Space 3.1.

 

–  Можливо, скажу якусь крамолу, та це все-таки фестиваль вуличної їжі і туалет має бути дуже близько і дуже зручно, – каже Виртосу, поки шукаємо туалет.

За допомогою помаранчевих поодиноких вказівників орієнтуємося територією та знаходимо вбиральню.

 

Туалет маркований яскравими світлодіодними іконками дівчини, хлопця та абревіатурою WC. Праворуч жіноча вбиральня, ліворуч чоловіча, а трохи далі металеві двері з іконкою доступності для людей з інвалідністю.

 

До дверей веде пониження. Проте воно не марковане. Ірина його не помітила, і через це одне колесо дитячого візка зіскочило. Смикаємо двері.

– Шо ви кажете, зачинено!   іронічно вигукує жінка.

Зачиненими виявляються і двері до другої вбиральні біля кінотеатру на газоні.

 

Через годину повертаємося сюди ж з Юлією, яка пересувається на інвалідному візку.

На другий раз також зачинено. За спиною озивається високий кремезний чоловік з бородою та бейджиком "Ulichnaya Eda Crew".

– Клінінг на зв’язку? каже він у рацію. – У нас зачинений туалет в корпусі 3.1. Вирішіть це питання, та стрімко виходить з приміщення.

– Це, напевно, він побачив нас із Юлею і зрозумів, що може бути біда, припускає Виртосу.

За кілька хвилин чоловік з рацією повертається не сам.  

– Будь ласка, пошвидше, звертається він до жінки, що стрімко йде до дверей туалету.

– Прошу, проходьте, каже прибиральниця, відчиняючи двері вбиральні.

– А зазвичай ці двері відчинені? уточнюю.

– Так, сьогодні якийсь такий незрозумілий день, відказує вона та зникає у дверях службового приміщення.  

Всередині достатньо простору для візка, є поручні біля унітазу. Праворуч від дверей на рівні поясу висять гачки для речей, ліворуч дзеркало.

– Чи передбачені у вас сповивальні столики у вбиральнях? звертається Ірина до чоловіка з рацією.

– У теплу пору року у нас є спеціальний контейнер, де є усе необхідне для сповивання дитини та годування. Як альтернативу можу запропонувати вам одну з гримерних.

Ірина відмовляється, бо нині немає такої потреби та наголошує, що така послуга має бути.

– Стривайте, от кажуть, що така можливість є у дитячій зоні, там працює опалення. Знаєте де це? – ствердно киваємо.

Про те, що у дитсадку можна сповити дитину, можна дізнатися випадково. Місце ніяк не промарковане, окрім затертої наліпки на дверях "Inclusive Friendly", яка зовсім не дає інформацію про можливості для молодої мами.

 

– Питання інформаційного супроводу залишається не до кінця розкритим. Проте плюсом є те, що команда дуже позитивно та оперативно відреагувала на ситуацію, підсумовує Ірина Виртосу і каже, що людське ставлення та пошуки альтернативи є елементом універсального дизайну.  

На вечір музика голоснішає, вільних місць стає дедалі менше, натовп тече до фудкорту і проїхати з дитячим візочком стає важче.

Атмосфера затишку та розміреності змінюється вечірнею метушнею з п’янким запахом у повітрі.

 

Анна Чуданова, журналістка, спеціально для УП.Життя

"Зручне місто" – спецпроект за підтримки ГО Центр "Соціальна дія" про універсальний дизайн. Ми покажемо, де в Києві вже успішно використовуються елементи універсального дизайну, як він працює та кому приносить користь.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Democracy Grants Program of the U.S. Embassy to Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

powered by lun.ua

Головне на сайті