Шана різноманіттю: Як це – бути трансгендерною дівчиною

Пісенний конкурс "Євробачення-2017", який у травні пройде в Києві, має цікаве гасло – "Celebrate Diversity/Шануймо різноманіття".

Різноманітним і неповторним роблять наш світ у першу чергу люди.

В очікуванні музичної події "Українська правда. Життя" та Коаліція з протидії дискримінації розповідають вісім історій про те, як люди потрапляють під безглузде визначення – "не такі".

Це наша спроба показати, що в Україні є дуже різні люди – не схожі на інших; які відрізняються за тією чи іншою ознакою; мають свої унікальні проблеми чи інше світосприйняття. Усе це не заважає їм жити повноцінним життям, не обмежуючи себе.

Перша наша героїня – Яна Панфілова – народилася з ВІЛ-позитивним статусом. Друга – не в своєму тілі.

Кіра Строгетьська не народилася жінкою

"Коли дізналася все про трансгендерів, зрозуміла нарешті – ХТО Я!" – зізнається Кіра Строгетьська.

Вона – струнка молода дівчина. Висока, з довжелезними красивими ногами, тонкою талією та довгим волоссям.

Вона – дизайнер власного бренду одягу. Любить сукні, які підкреслюють всі жіночі принади.

Вона – не народилася жінкою. Ставала нею поступово: у 12 років почала приймати гормони, а з набуттям повноліття зробила операцію по зміні статі.

Щоб нанести на обличчя макіяж, Кірі потрібно 15 хвилин. Спочатку вона вирівнює тон шкіри тональним кремом.

Щоб нанести на обличчя макіяж, Кірі потрібно 15 хвилин

Спочатку вона вирівнює тон обличчя тональним кремом

У підлітковому віці настільки захопилася Дітою фон Тіз (американська актриса, співачка, учасниця шоу в жанрі бурлеску, – авт.), що почала вибілювати лице та навчилася малювати такі cамі стрілки на очах, як у Діти.

"Якось брала участь у шоу-двійників, звичайно, грала роль своєї улюбленої Діти фон Тіз – і стала одною з переможниць.

Ми з нею дужі схожі: бліде обличчя, темне волосся. Такий собі образ жінки-вамп. Він мені чимось нагадує фарфорових ляльок. Завжди в дитинстві мріяла стати такою фарфоровою лялькою зі світлим, навіть прозорим кольором обличчя", – говорить Кіра, фарбуючи вії.

"Завжди у дитинстві хотілося стати такою фарфоровою лялькою з блідим, навіть прозорим кольором обличчя", – говорить Кіра, фарбуючи вії

Останній штрих її мейку: червона помада, яку виробники так і назвали – "Діта фон Тіз"

Останній штрих її мейкапу – червона помада, яку виробники так і назвали: "Діта фон Тіз".

Тепер можна збирати на прогулянку Фіону – маленького лагідного чіхуахуа.

Кіра з мамою знайшли собаку серед оголошень в інтернеті – її продавали через ваду: не могла народити. Мама та дочка одразу зрозуміли: це – їхній собака.

У Фіони купа одягу: комбінезони, верхній одяг на зиму і дві сукні, які Кіра пошила "своїй дівчинці" сама.

У Фіони купа одягу: комбінезони, верхній одяг на зиму і дві сукні, які Кіра пошила "своїй дівчинці" сама

На цю звичайну "сукню" для собаки Кіра нашила намисто, адже Фіона дуже не любить ніяких прикрас на собі

"Вечірнє вбрання з чорним мереживом. А ось на цю звичайну сукню нашила намисто, адже Фіона дуже не любить ніяких прикрас на собі", – пояснює Кіра.

Вирішено: гуляти у парк Фіона піде у комбінезоні "під бджілку" – із жовто-чорними смугами та ріжками на шапочці.

У парку всі перехожі милуються маленькою собакою. А чоловіки всміхаються Кірі та проводжають її зацікавленими поглядами.

Гуляти у парк Фіона пішла у комбінезоні "під бджілку"

У парку всі перехожі милуються маленькою собакою. А чоловіки посміхаються Кірі та проводжають її зацікавленими поглядами

"Хлопці ще в школі жартома називали мене "красунечка". Адже десь у сьомому класі я почала вдягатися в унісекс. А потім купувала більш жіночне вбрання: силуетні піджаки, штани.

Коли запровадили шкільну форму сірого кольору, то придумала і замовила пошити короткі шорти та піджак з широкими рукавами а-ля кажан. Звичайно, вчителі просили перевдягнутися, телефонували мамі", – пригадує дівчина.

Ще в дитячому садочку вона почала помічати – "щось не так…" Гралася з дівчатками й розуміла: хоче не просто з ними гратися – а бути ними.

У четвертому класі початкової школи навіть почала зустрічатися за найпопулярнішою дівчиною школи, старшою за Кіру на три роки. Для тої дівчини Кіра не була класичним хлопцем. Вона з нею просто гуляла, навчалася бути дівчиною, переймала поведінку.

У школі хлопці жартома називали Кіру "красунечка"

Коли Кірі було 8 років, вона побачила одну з переможниць пісенного конкурсу "Євробачення" – Дану Інтернешнл. Мама розповіла, що виконавиця була чоловіком, але зробила операцію зі зміни статі.

"Тоді я почала все про неї читати, побачила слово "транссексуал". Штудіювала все по цій темі – і нарешті зрозуміла, ХТО Я!" – говорить Кіра.

Каже, що після цього стало легше.

У 12 років у Кіри розпочався пубертатний період, організм почав змінюватися у чоловічий бік. Вона розуміла: якщо проґавить момент, потім буде складніше стати жінкою. І дівчина почала приймати андрогенні препарати, які блокують чоловічі гормони.

Про те, які саме потрібно приймати ліки, вона дізнавалася в спеціалізованих інтернет-спільнотах. В аптеці ці препарати продавалися без рецептів, у свої 12 років Кіра виглядала на 18 – тож без жодних перешкод купувала все необхідне.

"Із початком прийому ліків, що блокують чоловічі гормони, я ніби законсервувалася – у мене не грубішав голос, не росло волосся на обличчі.

Потім я почала також вживати жіночі гормони – і через декілька місяців сталися неймовірні зміни! Виходила на вулицю, і всі кольори здавалися яскравішими, я краще бачила і відрізняла відтінки. А через півроку почали рости груди. І це було дуже боляче. Подружки зі школи, які знали про мене, сміялися і радили помазати зеленкою. І я, дурепа, намазала", – сміється Кіра.

Ховати жіночність від мами було все складніше

Ховати зміни від мами ставало все складніше.

Дівчина спілкувалася в інтернеті з такою ж самою знайомою, яка вивчилась на психолога і вже мала досвід камінг-ауту перед батьками. Тож давала Кірі поради, як розповідати про це поступово.

У житті ж сталося все інакше.

Одного разу дівчина відчула, що настільки вже втомилася жити у тотальній брехні, що розридалася перед монітором свого комп’ютеру. Саме в цей момент до кімнати зайшла мама і запитала, що сталося.

Кіра випалила, що вона – дівчина.

Почала пояснювати, сказала, що якщо мама прийме її такою, то вона буде дуже вдячна батькам. Якщо ні – попросила не заважати, адже вона все одне, як стане повнолітньою, зробить операцію зі зміни статі.

Приголомшена мати вийшла з кімнати своєї дитини. А за 15 хвилин повернулася зі словами, що зміна статі – це ж гріх. А в них набожна сім’я.

На це Кіра відповіла: якщо Бог дав їй таке випробування – значить, так і має бути.

Кіра вважає: якщо Бог дав їй таке випробування, значить, так і має бути

"Причому маму збентежило не те, що в неї не син, як вона думала 12 років, а донька. А те, що такі люди, як я, довго не живуть", – дивується Кіра.

Виявляється, мати до цього зізнання щось підозрювала і навіть читала різні статті в інтернеті.

"Тоді я почала пояснювати їй, що після таких операцій люди живуть ще дуже довго, слідкують за здоров’ям. Наводила приклади трансгендерів-довгожителів", – розповідає дівчина.

Мама не прийняла Кіру одразу і повела сина до лікарів – психіатра і сексопатолога, які після обстеження сказали: "Припиніть дошукуватися до своєї дитини. Вітаємо, у вас дівчинка! І в медичній картці написали – ймовірний транссексуал".

Дослідження мозку показали, що в Кіри він на 78% побудований за жіночим типом. І функціонує, як жіночий.

Пізніше дівчина зробила ще хромосомний аналіз – і виявилось, що в неї набір хромосом ХХУ. Тобто одна Х-хромосома зайва. У медицині таке явище називають синдром Клайнфельтера. З таким діагнозом у чоловіків можуть з’являтися ознаки жіночності – довгі ноги, струнка фігура та інше.

Після висновку лікарів почалося дівоче життя: мама купила дитині перший бюстгальтер.

"Він був такий класний, білий в чорну цяточку. Ніколи його не забуду", – пригадує дівчина.

У школу Кіра продовжувала ходити в одязі унісекс, хоча всі однокласники вже знали про її трансгендерність.

У школу Кіра продовжувала ходити в одязі унісекс, хоча всі однокласники знали

Шкільний психолог ніяк не заспокоювався з приводу її зовнішнього вигляду, постійно телефонував мамі та розповідав, що дитина ходить до школи з манікюром та нафарбованою.

"Звичайно, до школи я так не ходила. Єдине, у мене було довге волосся до плечей. І після чергової сварки з мамою, я зібрала волосся у хвіст та обрізала коротко.

А наступного дня прийшла до школи в батьковому одязі. І тоді навіть старшокласники, які сміялися з мене, сказали: красуне, що це ти одягла чоловіче, тобі це взагалі не личить", – пригадує Кіра.

А коли в цьому ж чоловічому одязі та з коротким волоссям у магазині продавець до неї звернулася "дівчина", – у Кіри з'явилися сили піти до директора школи і відверто поговорити, щоб у подальшому уникнути утисків.

Директорка, як виявилось, була готовою до розмови – у неї на столі лежали роздруковані статті про геїв, трансгендерів та трансвеститів.

"Вона мене попросила тицьнути пальцем, хто я. Ткнула. Ми поговорили й домовилися, що до школи ходитиму стримано.

Коли вийшла з кабінету, на мене чекали всі однокласники і ті старшокласники, що постійно підсміювалися. Хлопці до мене підбігли, почали питатися, чи не образили мене і якщо образили, вони готові навіть захистити", – згадує дівчина.

Кіра навіть не очікувала, що отримає таку колосальну підтримку саме від хлопців.

На випускний бал після 9 класу вона вже прийшла у сукні та на підборах.

На випускний бал після 9 класу вона вже прийшла у сукні та на підборах

Однак не все було так райдужно.

Були однокласники, навіть дівчата, які не могли її зрозуміти, деякі навіть кидали їй в очі, що вона ніколи не стане жінкою.

Не зрозумів і батько. Він військовий і часто бував у відрядженнях. Тож коли Кіра у 12 років почала змінюватися і з хлопчика перетворюватися на дівчинку, батько цього просто не побачив, адже цілий рік був в Іраку.

Коли повернувся з відрядження і вийшов на балкон покурити, почав крутити в руках Кірин бюстгальтер, який там сушився. Він був маленького розміру, і батько не міг второпати, чия це білизна.

Кіра зазирнула на балкон і попросили батька не чіпати її ліфчика, а коли прийде мама, вона йому все пояснить.

Мама пояснила. Вони довго сварилися. Батько казав, що це вона винна, "погано виховала дитину". Після цієї розмови він загалом припинив спілкуватися з жінкою та Кірою. Став на роботу збиратися дуже рано, а приходити – запізно. Як випивав зайву чарку, говорив, що на Кірине 18-ліття повезе її у морфлот, "і там ці всі дурниці з голови виб'ють".

У Кіри ж на власне повноліття були інші плани.

Щоб зробити операцію зі зміни статі, треба отримати офіційний діагноз – транссексуал. Для цього, коли людина набуває повноліття, необхідно місяць пролежати у психіатричній клініці. Лікарі спостерігають за таким пацієнтом, щоб довести – це саме трансгендерна людина, а не прояв однієї з видів шизофренії, коли відбувається роздвоєння особистості.

"Нічого страшного у психіатричній клініці не було – там лежало багато хлопців, яким треба було уникнути армії. І вони всі до мене залицялися, пригощали шоколадками.

Один, навіть після того, як дізнався, хто я, не припинив залицянь", – пригадує Кіра.

Після психіатричної лікарні вона отримала остаточній діагноз: транссексуал ядерного типу. Це коли нічого не можна вдіяти – тільки операцію зі зміни статі.

"Я кинула батькові висновок лікарів. І він пішов. Так і не зміг прийняли, що в нього – донька. Хоча багато родичів, навіть двоюрідні бабуся та дідусь прийняли і постійно говорять, яка я в них красуня", – розповідає Кіра.

Після психіатричної лікарні вона отримала остаточній діагноз – транссексуал ядерного типу

На той момент Кіра вже вела жіноче життя – носила сукні, мала довге волосся та робила макіяж. Несподівано придумала собі жіноче ім'я Кіра.

"Коли навчалася на стиліста-перукаря, влітку підробляла в шлюбній агенції перекладачем. Мене взяли на місце дівчини, яка пішла у декрет. І коли вона народила, я запитала – як назвали дівчинку. І тут я чую, що її назвали Кіра, і розумію – ось воно! Одразу ж зателефонувала мамі та кажу: ти у мене Іра, а я буду Кірою", – згадує дівчина.

Мама навіть хотіла, щоб дочку перехрестили під жіночім ім'ям. Сходили до священика. Мати пояснила всю ситуацію, він просто подивився на Кіру і сказав, що не перехрещують нікого і ніколи.

Залишалось тільки змінити паспорт. Але це роблять вже після операцій.

Кіра закінчила навчання і почала працювати в салоні краси, заробляла гроші.

У Луганську, де дівчина народилася та жила, на той момент вже почалася війна. Місто обстрілювали.

"Одного разу я чомусь так захотіла піти з роботи додому раніше. У мене не було поважних причин для цього, просто передчуття, що треба раніше.

За півгодини після того, як я пройшла повз будинок по дорозі додому, в нього влучив снаряд", – згадує дівчина.

А ще якось мама її заспану тягла до комірки, бо почався обстріл і було дуже страшно.

Через два тижні вони вирішили їхати. Адже жити в місті під обстрілами було небезпечно.

До того ж, стався неприємний інцидент – сусід, який завдяки всім подіям отримав владу та зброю, почав напідпитку нападати на Кіру. Хоча всі сусіди знали ситуацію давно.

Їхали мама с донькою останнім рейсом, уночі. На блокпостах усіх з автобусу відводили, вишикували в ряд та перевіряли документи.

"Добре, що в автобусі було багато дітей і жінок, нас не дуже щільно перевіряти, адже паспорт на той момент я ще не змінила. І могло б виникнути багато питань", – розмірковує дівчина.

Дівчина народилася та жила у Луганську, вирішила поїхати, коли почалася війна

Спочатку мама с донькою поїхали до Бердянська, на море. Думали, може, все закінчиться швидко. Не закінчилося.

Згодом Кіра вирішила їхати до Києва. Вона в принципі планувала переїзд до столиці, але пізніше. Війна стала своєрідним каталізатором.

Коли влаштувалася на роботу, знайшла житло, забрала маму.

"У мене ніколи не було проблем з працевлаштуванням. Роботодавці ставилися із розумінням.

У Києві почала шукати себе, чим хочу займатися. Спочатку виступала у нічних клубах. Потім це трішки набридло. Запропонували нарощувати волосся в салоні краси. Це приносило гарний прибуток", – говорить Кіра.

Одного разу розмовляла зі своїм товаришем – дизайнером одягу. І він запропонував бути його помічником.

Так Кіра потрапила у світ української моди. Дев'ять місяців працювала з ним. Навіть допомагала з випуском однієї колекції. Потім товариш запропонував створити спільну колекцію, проте вони не зійшлися у поглядах.

"Я обожнюю класичний стиль, жіночність. А в нього дизайн такий унісекс. Тож я пішла від нього. І за два тижні вирішила, що можу створити власну колекцію", – згадує дизайнер.

Вісім місяців Кіра навчалася у приватних педагогів шити. Навчатися було легко, адже хист до цього був з дитинства – бабуся вчила колись на величезній кованій машинці Singer. Мама пригадує, що років у вісім її дитина почала шити щось з простирадл, тож доводилося все ховати.

8 місяців Кіра навчалася у приватних педагогів шити. Хист до цього був з дитинства – бабуся вчила колись на величезній кованій машинці Singer

Після закінчення навчання Кіра найняла команду, яка допомогла б створити першу колекцію.

Перший досвід вийшов не дуже добрим: з дівчини викачали багато коштів, на які можна було б створити другу колекцію; пообіцяли показ на тижнях моди у Києві; а в останній момент сказали, що показу не буде, адже Кіра – молодий дизайнер, і її моделі ще не готові до події такого рівня.

Дівчина дуже засмутилася. Думала навіть кинути цю справу, але перед тим вирішила подати свої роботи на Одеський тиждень моди. Якщо й там скажуть, що її моделі нікуди не годяться, то продовжить шукати себе.

"Одеським організаторам тижня моди настілки сподобалися мої моделі, що вони запропонували для них окремий подіум, а не загальний для молодих дизайнерів", – посміхається дівчина.

Так її власний бренд KIRA STROGETSKYH почав набирати обертів. Цієї весни вона вже представила свою другу колекцію.

Після закінчення навчання Кіра найняла команду, яка допомогла б створити першу колекцію

Мама стала головним помічником – вона перший та єдиний критик всього, що Кіра створює. Її дизайн народжується в уяві – спочатку дівчина бачить силует. Залежно від того, з ким вона спілкується, силует змінюється. І вже на папері він зовсім інший. Готова модель не така, як на ескізі. На подіумі теж виглядає по-іншому.

"Коли обираю тканини – розмовляю з ними. Це такий внутрішній діалог дизайнера.

Інколи я сама шию на замовлення, але дуже рідко... Для мами можу пошити, для себе іноді. Обожнюю перешивати. Можу купити цікаву сукню великого розміру навіть в секонд-хенді, а потім повністю її перешити. Моя помічниця – це Вася, Василіса, манекен", – сміється Кіра, обіймаючи Васю.

Дівчина мріє підкорити Європу. Вже має запрошення на покази мод у Лондон, Рим та Бухарест. Наразі обирає, куди рушити.

"Моя помічниця – це Вася, Василіса, манекен", – сміється Кіра, обіймаючи Васю

Дівчина мріє підкорити Європу. Вже має запрошення на покази мод у Лондон, Рим та Бухарест

А ще хоче сім'ю та дітей.

"Я б всиновила корейську дівчинку, дуже мені подобається азіатська зовнішність.

Та загалом, я своїх дітей теж можу мати. Треба декілька процедур – взяти з кісткового мозку моє ДНК. Потім повністю очистити яйцеклітину сурогатної матері та ввести в неї моє ДНК, виростити нову, по-суті вже мою яйцеклітину. Потім запліднити її сім'ям мого чоловіка і підсадити до сурогатної матері.

Така процедура коштує 19 тисяч євро. Плюс – 9 тисяч євро треба заплатити сурогатній матері", – ділиться зібраною інформацією Кіра.

Кіра хоче сім’ю та дітей. Розмірковує про всиновлення, але каже, що може мати і своїх

Чоловіки завжди на неї заглядалися.

"А я любила їм влаштувати перевірку – поводжуся дуже незалежно, розраховуюсь сама за себе, капризую. Ніхто ще двох тижнів не витримав.

Хлопців через два тижні залицянь перемикає, і вони вже хочуть більшого, хочуть близькості", – говорить Кіра.

Одного разу познайомився з нею прямо у парку син депутата. Але хто він, дізналася пізніше.

[L]Хлопець збирав ромашки з клумби і дарував дівчині, годував піцою прямо на автобусній зупинці.

Через два тижні Кіра зізналася йому у телефонній розмові, що вона не звичайна дівчина. Вона нею не народилася, а стала. За годину після цієї розмови хлопець телефонує і просить дівчину вийти у двір. Кіра подумала: "Ну все, вбивати буде". Вийшла, а там джип стоїть, і він у дорогому костюмі. Зізнався, що син депутата.

"Ми потім ще довго зустрічалися, та нічого окрім обіймів і поцілунків не було. Хоча він натякав.

Я казала: "Ти що? Як ти собі це уявляєш?! Я ж ще не зробила операцію по зміні статі. Я ж не гей і ти теж гетеросексуальний чоловік. Якщо ми з тобою почнемо займатися сексом зараз, то огида потім виникне", – пояснювала вона йому.

Хлопець готовий був чекати. Дарував Кірі дуже коштовні подарунки.

Проте, коли дівчина нарешті зробила за кордоном операцію, їхні стосунки стали вже настільки дружніми, що вони вирішили так і залишитися друзями.

"Усі подарунки я йому повернула. А ось обручку залишила", – замріяно каже Кіра.

Їй тричі пропонували одруження різні чоловіки. Усі три обручки дівчина залишила на згадку. Адже це ніби символ, що у чоловіків на неї були серйозні плани.

Олена Куряча, Юлія Вебер, спеціально для УП.Життя