"Лунають вибухи, а я саджу розсаду". Як підприємець з Київщини почав вирощувати овочі замість креветок під час війни

З початком війни частина Київщини потрапила під окупацію. Однак мешканці містечок, куди не дійшов ворог, не припиняли роботу на землі.

Вони садили овочі та фрукти не лише для того, аби прогодувати себе, а й щоб підняти дух і зберегти частинку "нормального" життя.

Один із сільськогосподарських осередків під час війни створив підприємець Любомир Гайдамака.

Він є співзасновником кооперативу "Сади Перемоги" на Київщині, а також – гендиректором компанії Vismar Aqua, що займається проєктуванням рибних і креветкових ферм.

З початком великої війни до рибного господарства додалися овочі та фрукти.

Історію любові до рослин, створення теплиці під звуки обстрілів та заснування кооперативу Любомир розповів "Українській правді. Життя".

Любомир Гайдамака – співзасновник кооперативу "Сади Перемоги" на Київщині. Фото: "Українська правда. Життя"

Як все починалось

Любов до рослин і риб з’явилася у Любомира Гайдамаки з дитинства: він виписував журнал "Юний натураліст", багато читав.

"Я сам з Покуття. Це чарівний край Черемоша і Прута, де є річка Рибниця. Мені дуже подобалося бачити рибок і все, що під водою: водорості, рослини.

Я попросив маму, щоб вона мені подарувала акваріум – круглий акваріум з рибками гупі. Мені подобалося годувати їх різними кормами, бачити, як вони ростуть", – розповідає підприємець.

Любов до рослин і риб з’явилася у Любомира Гайдамаки з дитинства

Після університету Любомир працював у ІТ: на початку 2000-х він створив перший в Україні реєстратор доменних імен.

Разом з партнерами вони надавали послуги з хостингу. Однак, втомившись сидіти за комп’ютером, підприємець пішов з компанії.

Компанія Vismar Aqua проєктує акваферми

"Я побачив красивих коропів і вирішив, що хочу таких самих. У мене була дача, де я викопав яму, застелив плівкою, запустив рибу.

Але це була поразка. Басейн зацвів, коропи нормальні не вийшли, і виявилося, що мене надурили – то були золоті рибки", – розповідає підприємець.

Тоді Любомир почав вивчати нову галузь, яка незабаром стала його бізнесом.

Компанія Vismar Aqua проєктує ферми, продає технології з будівництва ставків – для поливу, вирощування риб, купання, також виробляє необхідне обладнання в Україні.

Ідея створення сільськогосподарського кооперативу виникла спонтанно у березні

Ідея створення сільськогосподарського кооперативу виникла спонтанно у березні, коли повномасштабна війна вже тривала.

"У мене була теплиця на території нашого господарства під Києвом. Вона була влаштована для експериментів з розробки технології вирощування морської креветки.

Вона була повністю змонтована: була вода, всі посудини, труби, помпи, але кому були треба креветки?", – розповідає Любомир Гайдамака.

У дворі Любомира є кілька акварезервуарів з рибами

Чоловік вирішив, що треба використовувати цю теплицю в інший спосіб: почав вирощувати рослини, тож замість риби й морепродуктів у теплиці з’явилися овочі та ягоди.

"У мене тут були друзі, знайомі. Ми разом почали цим питанням займатися. Почали з розсади. Далі – грядки.

На тому етапі виникла ідея створення сільськогосподарського кооперативу, тому що я зрозумів, що у нас в селах часто роблять так: насіння кинули, просапали – і ніхто нічого не контролює", – пояснює підприємець.

З початком великої війни до рибного господарства додалися овочі та фрукти

Ефективність багатьох сільськогосподарських садиб низька, адже землю не обробляють, не використовують сучасні технології зрошування.

Однак новітні технології, за словами Любомира, дозволяють вирощувати в три-чотири рази більше врожаю на тій самій земельній ділянці, ніж якщо не використовувати їх.

Читайте також: "Війна у розпалі, а ми саджаємо черешні". Історія ягідного саду із серця України

"Над нами лунають вибухи, а я саджу розсаду. Але це якір, який нас тримає"

Усе почалося з однієї теплиці.

"Посадив насінинку – і в тебе вже є заради чого жити наступні 3-4 дні", – каже Любомир

"Коли я сказав своїм друзям, що нам треба садити розсаду, то більшість сказала: "Куди ти, альо, там за 15 кілометрів російські окупанти". Але що робити? Ми що складемо руки?

Я вважаю, що треба боротися і жити. Посадив насінинку – і в тебе вже є заради чого жити наступні 3-4 дні, поки вона не проклюнеться. І так з кожною наступною", – ділиться підприємець.

Одну теплицю може обслуговувати 3-4 людини. Любомир Гайдамака заповнював теплицю разом із сусідами. Чоловіки закладали ґрунт, жінки – садили розсаду.

"Я люблю рослини, люблю все живе"

"Всі так дивилися на мене…Там над нами лунають вибухи, а я саджу розсаду. Але це якір, який нас тримає.

Тебе це прив’язує, відволікає. Це стає частинкою твого життя. Ти розумієш, що варто заради цього жити, боротися. Варто робити прості, начебто несуттєві речі, які насправді надзвичайно важливі", – каже чоловік.

Читайте також: Над головами літали ракети, а люди підв'язували виноград: історія одного із найпівнічніших виноградників України

Зараз на ділянці Любомира – теплиця з овочами, фруктами і травами

Зараз на ділянці Любомира – теплиця з овочами, фруктами і травами, кілька акварезервуарів з японським коропом та фореллю, ставки із водяними ліліями, кролі та кури.

Він захоплюється садівництвом: у себе на подвір’ї власноруч виростив гімалайську сосну, чагарник сумах оцтовий та інші рослини.

А у теплиці кооперативу ростуть огірки, помідори, кабачки, баклажани, базилік, інжир, полуниця, і навіть банан у горщику. Також на продаж вирощують декоративні рослини для саду.

Зібрані овочі люди передавали у військову частину

"Я люблю рослини, люблю все живе. Коли щось заводжу, то хочу, щоб воно не просто виросло, а давало потомство, розмножувалося.

Я люблю сам процес. Відчуваю себе щасливим, коли з насіння виростає один листочок, потім два, потім три. Перші пів метра, перші квіти, плоди", – розповідає Любомир.

Тут ростуть базилік, кавун, квіти

Зібрані у теплиці овочі люди консервували та передавали у військову частину.

Найбільше передали огірків, адже був великий урожай.

"Ми також допомагали малозабезпеченим, сусідам, пенсіонерам. Кому треба допомога. Ми не лише саджаємо овочі, а й консервуємо, переробляємо.

Звісно, ми тільки 3 місяці як зареєструвалися, але тут дуже велика перспектива", – ділиться Любомир.

Із ягід уже є полуниця, а в планах малина, бузина, обліпиха

У майбутньому учасники кооперативу планують винаймати землю, де будуть розміщені кілька теплиць.

Вирощувати планують насамперед помідори, огірки, салатну групу, борщовий набір. Із ягід – малину, полуницю.

"Можливо, колись буде лохина, але це вже більш ексклюзивна ягода. Ну і ще бузина, обліпиха – цікаві ягоди", – каже чоловік.

Читайте також: Діти з сиротинців вчаться вирощувати овочі та заробляти гроші: як працює проєкт "Наша теплиця"

"Кооператив – це не про магазин"

"Кооператив – це не про магазин. Це про людей, їхню співпрацю"

Любомир Гайдамака пригадує: коли пропонував створити сільськогосподарський кооператив, багато хто спершу подумав, що він хоче відкрити магазин із добривами та приладдям.

Нині учасники кооперативу вирощують овочі однакових сортів і використовують однакові добрива і технології, а з продажу отримують прибуток.

Кооператив дає можливість розподілити витрати між його членами

"Кооператив – це не про магазин. Це про людей, їхню співпрацю, можливість гуртом брати все дешевше, вирощувати, мати одного агронома, який буде допомагати. Нам легше з легалізацією, маркетингом.

Окремо люди можуть виростити 50 чи 100 кілограмів огірків. Поки ти виростиш це, сядеш в автомобіль, поїдеш кудись на столичний ринок, заплатиш за в’їзд – це вже величезні затрати".

Нині учасники кооперативу вирощують овочі однакових сортів

Кооператив дає можливість розподілити витрати між його членами, знизити собівартість ринкової продукції і заробити гроші.

"У нас є пайщики – це люди, які вирощують продукцію і беруть участь в роботі кооперативу, а є учасники. Наприклад, у них є кілька тисяч, які вони хочуть вкласти у кооператив. Вони купують якусь частку на фермі", – каже Любомир.

Люди оптом купують добрива, труби, засоби обробки, тому виходить дешевше. Потім вони отримують 20-30% коштів з продажу рослин.

На цьому фото – інжир

Кооператив має платити зарплату бухгалтеру, менеджеру, агроному чи консультанту, а за рахунок цього люди отримують якісну продукцію одного сорту.

"За рахунок того, що ми маємо оборот і нас багато, ми більше гнучкі.

Ми маємо цим займатися, тому що це можливість забезпечити наших людей якісною продукцією, дати роботу людям, створити умови для розвитку бізнесу для території нашої громади", – додає він.

Сам Любомир також захоплюється садівництвом

Читайте також: Розвозив продукти, аби місцеві не брали від окупантів: історія фермера з Херсонщини

У планах – "супермаркет" на городі

Мрія Любомира – взяти шматок землі і зробити відкритий город

"У мене мрія – взяти шматок землі і зробити відкритий город. Ти заходиш туди, платиш 200 гривень, береш корзинку і набираєш собі фрукти й овочі, які любиш. Хочеш більше – береш більшу корзинку і доплачуєш.

Це як супермаркет у полі. Я зараз веду перемовини – це не так швидко, як хотілося б. Але ми це зробимо", – каже Любомир.

У майбутньому до вирощування овочів, фруктів та інших рослин додасться тваринництво і птахівництво

Крім саду Любомир створив мініферми кроликів.

Цього сезону він планує розвивати її, а згодом – розводити курей, отримувати яйця.

"У нас буде така опція, що ти можеш купити клітку з двома кролематками, отримувати всю інформацію про кроленят, фото, дати імена, приїхати з дітьми провідати.

Це така мініферма в кишені. Вона наче віртуальна, але це твої тварини і ти можеш приїхати до них", – пояснює підприємець.

Також Любомир створив мініферми кроликів

Також у планах кооперативу – розведення породистих баранів.

"Хочу завезти племінне стадо з Бельгії, Голландії чи Великої Британії і вирощувати. Якщо у нас вийде завести 10-20 корівок, ми б могли забезпечити якісною продукцією дошкільні навчальні заклади, школи", – додає він.

"Кооператив – це взаємодія між людьми для перемоги. У нас усіх одна ціль – перемога", – каже Любомир

Любомир вірить: розвиваючи сільське господарство на місцях, українці наближають перемогу.

"У нас є схиблене поняття, що кооператив – це як у 80-і та 90-і хтось у підвалі робить щось незаконне чи виробляє дефіцитний товар.

Насправді кооператив – це взаємодія між людьми для перемоги. У нас усіх одна ціль – перемога", – каже він.

Олена Барсукова, "Українська правда. Життя"

Матеріал підготовлений в рамках реалізації проєкту ГО "Місто-сад"

Читайте також: Догляд за рослинами допомагає "переварити" пережите: як у центрі Полтави створили сад-город для переселенців