Протистояти викликам і створювати нове: українки проти пандемії
Боротьба за гендерну рівність у 21 сторіччі досягла свого апогею. В декрет можуть йти чоловіки, а жінки все частіше займають найвищі посади в країні. Проте 2020 знов повернув нас на кілька десятиліть назад. Жінкам, які мають неповнолітніх дітей, довелося залишитися вдома і піклуватися про них, коли садки та школи були зачинені. Жінкам довелося знову повернутися до домогосподарства і крім основної роботи працювати ніби у третю зміну.
Як побороти таку реальність і не тільки зберегти бізнес, але й вистояти психологічно? Як зберегти баланс: робота-родина-я? Ми запитали у жінок-підприємиць та політикинь, як їм вдається боротися з наслідками пандемії.
Приймати ситуацію і бути мудрою
2020 називають одним із найжахливіших років в історії, проте ми забуваємо, що вже пережили. Люди, які починали бізнес на початках української незалежності, знають, що таке виклики.
Мирослава Дрогомирецька — Почесна президентка Асоціації Ортодонтів України — одна з перших, хто створив власну справу на початку 90-хх., і відкрила приватний стоматологічний кабінет у Львові.
"Ми стали успішними, бо не боялись бути першопрохідцями, міняти стереотипи в головах людей. Українці заслуговували лікуватися в зовсім інших умовах, отримати якісний сервіс і безболісне професійне стоматологічне лікування. Лікарі також заслуговували на кращі умови праці, тому це стало моєю головною мотивацією відкрити приватний бізнес 25 років тому. Ми з чоловіком перейшли з режиму "як всі", і почали працювати в режимі "як ми мріяли"", — розповідає пані Мирослава.
Мирослава Дрогомирецька та Наталія Микольська під час Четвертого Українського Жіночого Конгресу / Фото: Костянтин Поліщук |
Так мрія за 25 років переросла у авторську мережу клінік, а сама лікарка стала управляти бізнесом та представляти інтереси своїх колег у якості Президентки Асоціації Ортодонтів.
Пандемія Covid-19 трохи змінила стабільне та розмірене життя багатьох людей. І саме керівники-лідери прийняли на себе найбільший удар.
"Всі опинилися в глибокій соціальній ямі, яка стосується не тільки економіки. В кризовій ситуації люди очікують від керівництва виважених дій. Коли є непередбачувана ситуація, якраз проявляються лідерські якості людини," — говорить пані Мирослава.
Мирославі Дрогомирецький у карантин довелося швидко адаптуватися, вивчити та закупити всі наявні засоби безпеки під час ковіду та надати всі необхідні матеріали своїй команді. Вони продовжили ургентно приймати людей, так і народилися ковідні протоколи лікування. Як керівниця вона дбала про своїх підлеглих.
"В першу чергу, ми стикнулися з тим, що карантин подіяв не лише психологічно, але й економічно. Кожен мав якусь фінансову подушку, а хто не мав? Постраждали як раз люди, які не мали цієї фінансової подушки. І керівники, і ми в тому числі розуміючи, що є відповідальність, зі своєї кишені допомагали людям", — розповіла лікарка.
Пандемія як нова можливість
Якщо пані Мирославі вдалося втримати бізнес на плаву, то от наступній героїні вдалося у 2020 відкрити новий бізнес.
Наталія Табінська разом з іншими підприємцями заснувала сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Фермерська родина". Кооператив об'єднав 29 виробників натуральних продуктів з усієї Львівщини.
"Під час карантину у Львові я зрозуміла, що не можу дістатися до своїх улюблених фермерських продуктів, не працює логістика. На фоні цього ми почали комунікації з фермерами про те, як нам потрапити до львів’янина. Так, зі звичайної розмови ми почали справу", — розповідає підприємиця.
Наталія та її колеги за цей час зареєструвалися юридично, створили сайт і розробили програмне забезпечення. Кооператив "Фермерська родина" також скористався підтримкою від Львівської обласної ради і взяв пільговий кредит під 5% річних на 5 років. І це було єдиною можливістю для неприбуткового кооперативу, адже банки не видають кредити таким установам.
Проте, на одній справі Наталія Табінська не зупинилася. Сільськогосподарський дорадчий центр — ще один проєкт підприємиці.
"Я завжди знала, що дрібним виробникам бракує інформації про ті чи інші ніші виробничі, і де взяти кошти", — розповідає Наталія.
Центр надає інформаційну підтримку виробникам і підтримує інших підприємців в часи кризи.
Великі в допомогу малим
Неприбуткові кооперативи не можуть отримувати кредити, а от інші малі підприємства — welcome — кажуть в Ощадбанку.
Ощадбанк спільно з фондом WNISEF реалізує програму доступного кредитування для соціальних підприємств.
Якщо у вас понад 50% працівників — соціально незахищені люди, 10% від прибутку ви віддаєте на соціальні цілі, а дохід не перевищує 80 мільйонів гривень на рік — то вітаю! Ви можете отримати кредит під 5-10% на строк до 36 місяців у гривні. Деталі та умови можна прочитати на сайті Ощадбанку.
Згідно з дослідженнями, жінки частіше є найманими працівниками і, відповідно, рідше є роботодавцями у порівнянні з чоловіками.
Сфери, де більшість працівників — жінки за даними Ощадбанку:
тимчасове розміщення й організація харчування (67,3%); поштова і кур’єрська діяльність (84,6%); фінансова і страхова діяльність (71,9%); освіта (78,0%); охорона здоров'я (82,8%); мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (68,0%), роздрібна торгівля (60-76%).
Андрій Стецевич під час Четвертого Українського Жіночого Конгресу / Фото: Костянтин Поліщук |
"Ощадбанк є вільним від гендерних обмежень та є відкритим для жінок, які мають намір розвинути свій бізнес. Основна умова отримання кредиту за цією програмою – соціальна спрямованість бізнесу", — говорить представник банку Андрій Стецевич.
Ощадбанк створив спеціальну платформу "Будуй своє", де підприємиці можуть отримати гроші на відкриття своєї справи. Ця програма допомагає отримати доступ до безкоштовного онлайн-навчання, консультацій від успішних бізнесменів і передбачає спеціальні акції від наших партнерів. Понад 75 тисяч українців уже скористалися цією можливістю.
Державна підтримка
Окрім кредитів, перед державою є ще чимало завдань для підтримки гендерної рівності в Україні. За весь 2020 рік, уряд прийняв понад 70 постанов для боротьби з ковідом, але про гендерний баланс там немає ні слова.
Є лише кілька постанов, які стосуються жінок:
- що стосується призначення житлових субсидій, коли жінки були звільнені і стали на облік;
- одноразова виплата матерям-одиначкам, коли вони були звільнені;
- допомога для жінок, у яких є діти до 10 років у розмірі 1,6 мільйона.
Детальніше про програми соціальної підтримки Уряду можна прочитати на офіційному сайті.
Міністерство соціальної політики нещодавно запустило інформаційну платформу "Допомога поруч". Проєкт залучає благодійників до допомоги соціально незахищеним верствам населення, яка стала ще більш актуальною під час пандемії.
Народна депутатка України 8-го скликання та співініціаторка національної платформи Українського Жіночого Конгресу Світлана Войцеховська говорить, що такі рішення — це наслідок непоступової загальної політики щодо гендерної рівності.
Світлана Войцеховська під час Четвертого Українського Жіночого Конгресу / Фото: Костянтин Поліщук |
"Необхідно залучати жінок для прийняття рішень. У Кабміні зараз лише три жінки, всі інші — чоловіки. Я не впевнена, що хоча б один з них був у декреті і розуміє, що це. Необхідно працювати з роботодавцями. Вони знають про потреби жінок. Держава могла б домовлятися про гнучкий день для жінок, про заборону на звільнення жінок, які вагітні чи мають дітей", — зазначає Світлана Войцеховська.
Колега Світлани Войцеховської народна депутатка Ніна Южаніна також підкреслює важливість гендерного питання на всіх рівнях. Парламентарка говорить, що зараз українкам доступні багато неурядових програм підтримки.
"Програми і гранти для українських жінок доступні, вони організовані на міжнародному рівні благодійними фондами та іншими авторитетними інституціями, такими як USAID, "Відродження", Європейський інвестиційний банк, ЄБРР тощо. Там уже давно усвідомили унікальні можливості, які відкриваються перед жінками в умовах гендерної рівності, і вирішили підсилити та заохотити жіноче підприємництво за допомогою спеціалізованих програм та експертної підтримки", — говорить Ніна Южаніна.
Ніна Южаніна під час Четвертого Українського Жіночого Конгресу / Фото: Костянтин Поліщук |
Україна за останні 6-7 років зробила просто нереальний прорив в питаннях гендерної рівності. Проте питання культивування цих цінностей в суспільстві — все ще велика невирішена проблема.
"Україна поки що не повною мірою подолала патріархальні упередження, тому жінки стають лідерами швидше всупереч, ніж завдяки. Сподіваюся, ця ситуація невдовзі зміниться, адже на рівні держави важливо приділяти увагу розвитку саме жіночого лідерства — як у бізнесі, так і в інших сферах суспільно-політичного життя", — зазначає Ніна Южаніна.
Виклики, з якими стикаються жінки - як з ними справлятися
1. Недопредставленість на керівних посадах.
"На керівних посадах жінок поки що замало порівняно з чоловіками. Щоб ситуація була більш рівною, наприклад, у Верховній Раді 8-го скликання ми спеціально ухвалили зміни до Виборчого кодексу України, якими передбачено запровадження гендерної квоти на рівні 40%. Щодо бізнесу, то в ньому частка жінок серед ФОПів становить 46%, але серед керівників підприємств нас менше — 30%", — Ніна Южаніна.
2. Менша заробітна плата
За даними ЮрФем розмір середньомісячної оплати праці жінок у 2019 році був на 23% нижчий, ніж у чоловіків. А серед безробітних жінки — 52%.
3. Несприйняття колегами-чоловіками.
"Авторитет завойовується лише діями. Керівник бізнесу — не має гендеру. Не важливо чоловік ти чи жінка, важливо щоб ти був лідером і вів за собою людей", — Мирослава Дрогомирецька.
Що ми можемо зробити, щоб жінок-лідерок ставало більше? Стати ними!
- Вчіться у своїх колег. Кожній дівчині треба усвідомлено підходити до справи і сказати: так я дійсно знаю, що я буду робити (Мирослава Дрогомирецька).
- Вірте в себе. Ми маємо право на помилку, ми маємо право не одразу бути зіркою, але ми маємо право рухатися до своєї мрії. Нехтувати своїми страхами і маленькими кроками рухатися вперед (Наталія Табінська).
- Вчити і вчитися, що чоловік та жінка — це партнери, і вони мають відповідальність однакову. А також нарощувати грубу шкіру, бо ти маєш розуміти, що будеш стикатися з більшими викликами, ніж чоловіки. (Світлана Войцеховська).
Авторка: Маргарита Рівчаченко