Шешори. У пошуках свого Артура

222
16 липня 2008
Серед одягу на фестивалі переважали вишиванки
Майстри вчили виготовляти справжні українські вареники
Після навчання можна було перепочити
А також попити з старовинних кухлів
Етніка була представлена і індійською культурою
Розважали учасників народною українською музикою
Вдень публіку вчили танцювати
В таборі ходили гарні дівчата
З гарними хлопцями в постолах
Або босоніж
А ввечері публіка впадала в екстаз від чеської групи Maraka
Навколо наметового містечка розмістили витвори ленд-арту
Письменник Юрій Андрухович не зміг проігнорувати фестиваль

Фестиваль проходив з 12 по 14 липня в селі Вороб'ївка Вінницької області. Цього року за кількістю глядачів він став рекордним серед інших подібних фестивалів, прийнявши більше 40 тисяч осіб. У програмі шостого за ліком фестивалю прийняли участь музиканти, народні майстри та художники ленд-арту.

На величезній галявині площею в 60 гектарів, між бурхливими водами Південного Бугу і листяним лісом, розмістився, мабуть, центральний фестиваль літа. Близько 2 тисяч наметів, більше десяти країн учасників, більше 25 майстерень, 300 учасників, 2 сцени і програма відрежисована з 10 ранку і аж до глибокої 3-тьої ночі.

Кожен ранок починався з  кінематографу. Брати Олесь та Андрій Саніни, відомі українські режисери поетичного кіно, разом зі знімальною групою, складеною виключно з гостей фестивалю, творили кліпи для місцевих фольклорних колективів.

А вже ввечері, результати тяжкого творчого дня можна було побачити на екранах великої сцени. Феєричне злиття буденних історій, та незбагненні у красі подільськими пейзажами, шампанізували публіку, розігріваючи її перед вечірньою концертною програмою.

Крім того, кожен міг себе спробувати у ролі гончара. Обляпавшись вдосталь глиною, яка вилітала з непрофесійних рук відвідувачів, на гончарному колі потроху  починали з'являтися справжні чашечки, тарілочки і глечики. А поруч, можна було спробувати сплести з лозини різноманітні фігури, обмазати їх глиною і розмалювавши фарбою перетворити на майже живі містичні створіння.

В цей самий час майстри ленд-арту виставляли загалу  витвори мистецтв, дивуючи оточуючих літаючими рибами від аргентинця Алехандро Гузетті, духовним селом Верхня Букатинка від Олексія Альошкіна та інсталяції на воді у вигляді вінків і великих зірок зроблених із лози квітів і трави.

Ближче до вечора все містечко занурювалося у музично-театральну феєрію. Щодень публіку заворожувало не менше 10-ти колективів. Найвизначнішими були вже добре відомі українській публіці "ДахаБраха", "Пропала Грамота", "Перкалаба". А також не менше емоцій занесли в публіку чеський гурт Maraka з неперевершеним вокалом, і німецько-естоно-українське збіговисько неперевершених музикантів "Харків Клезмер Бенду".

На нічний десерт глядачам пропонували дискотеку на етнічні мотиви та театралізовані дійства старого-доброго колективу "Дах".

Загальний бюджет цього дійства за словами організаторів склав порядку 300 тис доларів. Більша частина коштів, як не дивно була виділена Вінницькою обласною держадміністрацією, ще частину ми отримали від титульних спонсорів та іноземних культурних інститутів, остання ж частина з грошей прийшла з плати за реєстрацію.

Щоб завітати цього року на фестиваль, хоча б на один день, потрібно було викласти 5 гривень. Щоб залишитися з ночівлею, незалежно від проведеного часу, потрібно було викласти 50 гривень, а якщо хтось бажав диск "Шешорів-2007" і пропуск на всі наступні події Шешор протягом року, то той мав би викласти 75 гривень. В порівнянні з іншими подібними фестивалями це великі гроші. Але організатори виправдовують такі забаганки тим, що для того, щоб привезти поселити і дати гонорар більше ніж 300 учасників потрібні немаленькі гроші.

Недарма, фронтмен етногурту "ДахаБраха" Марко Галаневич залишився задоволений: "Подібні умови, я бачив тільки на фестивалях Угорщини та Польщі. В Україні ще такого не було."

Найбільшою ж проблемою фестивалю став мобільний зв'язок. Ні подзвонити, ні відправити повідомлення було майже неможливо. Здавалося що ти знаходишся в новорічну ніч Хрещатику. За словами організаторів, наступного року до спонсорів має долучитися один з національних мобільних операторів, який значно посилить потужності своїх передавачів заради комфорту для відвідувачів.

Кожен фестиваль має свою родзинку яка допомагає запам'ятати його надовго. На Шешорах таким став клич: "Арту-у-р, Арту-у-ур!", - що доносився з усіх куточків табору протягом трьох днів фестивалю. Скраю наметового містечка було навіть встановлено опудало Арту-у-ура, якому поклонялися  всі хто проходив поруч.

 Таким Артура уявляли мешканці наметовго містечка нв Шешорах

Історія ж з Артуром почалася ще в п'ятницю ввечері, коли друзі з Кривого Рогу намагаючись знайти свого товариша, почали гуртом його звати. Той клич підхопив весь табір.  І вже наступного дня, що п'ять хвилин табір захлинався в крику цього імені.

Насправді, духовним лідером фестивалю став звичайнісінький студент Юридичного факультету Криворізького Економічного інституту КНЕУ Артур Темченко.

Свято святом але події такого масштабу без пригод не обходяться. За данними МВС бійок і потасовок під час фестивалю помічено не було. На диво навіть місцеві жителі звично не задиралися до "панаєхавших", як це було на  цьогорічному "Великодні у Космачі", коли місцеві жителі вривалися в наметові табори і били битами гостей фестивалю (навіть ходила чутка про одне зґвалтування) . Хоча і на Шешорах не обійшлося без травм і трагедій.

Артем з Києва розповідає: "На власні очі бачив, як двоє міліціонерів тягли п'яну дівчину, а потім виявилося, що вони їй зламали руку."

Топ-новиною фестивалю стала смерть 24-річного киянина, який утопився в бурхливих водах Південного Бугу.

В місцевому штабі МНС повідомили що під час минулорічного фестивалю ці води забрали життя 28-річного вінничанина. "Але один утопленик це не просто одиниця. За всі три дні ми спасли 15 чоловік",  - повідомили в мобільному штабі МНС на території фестивалю.

Ленд-арт  - поєднання прагнення художників до естетичного освоєння ландшафту із необхідністю вийти за межі галерей та експозиційних залів. Замість фарб і полотна матеріалами стали: вода, каміння,пісок, листя, лід сонячні промені тощо.

Всі фото Павла Гука



powered by lun.ua