Новий рецепт вареників з м'ясом: модифікована соя та кишкові палички обов'язкові

Спеціалісти "Знаку якості" дослідили морожені вареники з м'ясом таких торгівельних марок: "Коло", "Дригало", "А-тос", "Три медведя" та "Похитайло".

Органолептичні властивості вареників великого враження на дегустаторів не справили. Лише продукція марок "Коло" та "Дригало" виявилася на смак трохи кращою за інших "конкурсантів".

Результати лабораторних досліджень вареників - ще менш втішні. У варениках "Коло" та "Дригало" зафіксовано перевищення загального мікробного числа та виявлено бактерії групи кишкових паличок.

У склад начинки вареників торгівельної марки "Три медведя" входить соя, що не зазначено на упаковці. Виявлені бактерії групи кишкових паличок на упаковці також не вказані.

До складу вареників торгівельних марок "А-тос" та "Похитайло" входить модифікована соя. Також в продукції цих виробників виявлено перевищення загального мікробного числа та бактерії групи кишкових паличок.

Для дослідження маринованих грибочків була представлена продукція виробників різних країн: "Vitaland" (Китай), "Navigator" (Китай), "Goldi" (Китай), "Natura Verde" (Україна) та "Ole" (Польща).

Всі представлені зразки грибочків були виготовлені за різними технологіями, з різними маринадами. Відповідно, й на смак вони були різними.

Проте у дегустаторів є загальні вимоги для порівняння, а саме: за зовнішнім виглядом гриби мають бути однакового розміру, ні в якому разі не зіпсовані.

По-друге, маринад має бути м'яким, тобто він повинен доповнювати та розкривати смак грибів, а не перебивати його. По-третє, після консервування гриби мають залишатися пружними та цілими.

Таким, здавалося б, простим вимогам відповідають лише мариновані грибочки торгівельних марок "Navigator" (Китай) та "Ole" (Польща).

Фізико-хімічні дослідження в лабораторії проводились за наступними критеріями: масова частина грибів, вміст солі, оцту та кислотність. Жоден зразок не відповідає існуючим вимогам.

Проте, якщо продукція виробників "Natura Verde" (Україна) та "Ole" (Польща) хоч трохи близька до даних вимог, то всі зразки грибочків китайського виробництва виявилися незадовільними.

[L]Курячу шинку кожен виробник виготовляє за власним рецептом, що, в першу чергу, самим виробникам і вигідно.

За традиційним визначенням, шинка повинна вироблятися з цільного куска м'яса. У випадку з курячою шинкою, для визначення якої більше підходить визначення "рулет", використовується цільно-рублене м'ясо, що також є прийнятним. Шинка повинна мати смак та запах сировини, з якої вона виготовлена, з ароматами спецій та копчення.

При розрізі мають бути помітні включення м'яса, без ознак сполучної тканини у фарші, не повинно бути включення рідини чи порожнин.

При оцінюванні за вищевказаними нормами фахівці схвалили ковбасний виріб з курки ТМ "Алан" та рулет "Віденський" ТМ "Гармаш".

Курячий рулет ТМ "Ятрань", куряча шинка ТМ "Глобино", курячий рулет виробництва Черкаської продовольчої компании ("ЧПК") не відповідають вимогам.

На упаковці ковбасного виробу з курки ТМ "Алан" та курячої шинки ТМ "Глобино" сорт продукції взагалі не вказано.

А от на упаковці рулету "Віденський" ТМ "Гармаш" та рулету "ЧПК" не сказано про наявність у продукті сої, яку виявили в лабораторії.

При дослідженні капучино в пакетиках досліджувалися такі торгівельні марки: "Ла Феста", "Галка", "Jacobs", "Петровская слобода" та "Еко".

Слід зауважити, що капучино є кавовим напоєм, отже, неправильно, коли виробники пишуть, що це - натуральна кава. Склад порошку - екстрат кави та різноманітні інгредієнти (велика кількість ароматизаторів, рослинних вершків та емульгаторів).

Державних стандартів на даний продукт не існує, проте фізико-хімічний та мікробіологічний аналізи в лабораторії не виявили відхилень в жодному зразку.

За матеріалами, наданими прес-службою телеканалу "Інтер". Телеканал зазначає, що програма "Знак якості" виходить без підтримки рекламодавців та на кошти каналу. Висновки про якість продукції журналістам надають експерти Держспоживстандарту, всі дослідження проводяться теж в його лабораторіях.