Гуцульщина. Два тижні після повені. Фото

84
19 серпня 2008
Більш міцні мости витримали тиск течії та всього, що несла вода
Невеликі дерева, гілки і сміття намертво оплели опори мостів
Вода несла все, що траплялось на шляху
Уздовж розмитого берега тепер пляж
Місцеві жителі пригадують, що попередні подібні повені були у 67-му та 29-му роках минулого століття
Річка Чорний Черемош забрала дороги, які йшли до деяких сіл її берегами
Серед них - села Зелене, Дземброня, Нижній Яворів. Вони опинилися у блокаді
Не стало й пристойної ділянки центральної автодороги Верховина-Косів, яка є частиною так званого Золотого кільця Гуцульщини
Два тижні після повені можна побачити, що роботи з відновлення інфраструктури на Гуцульщині ведуться досить активно
Сюди везуть т.з. габарит з кар'єра за 120 км. Змиту річкою дорогу у Криворівні з ранку до вечора відновлюють бульдозери та кількадесят вантажівок з Києва та Житомира, а у Верховині активно працює техніка та солдати
Ось так сьогодні виглядає частина дороги Верховина-Косів
Міст, що веде до музею гуцульського побуту "Хата-Ґражда" зберігся, але функції свої виконувати не може - бо не зберігся правий берег Чорного Черемоша
Тепер монументальний автомобільний міст закінчується хиткою дерев'яною драбиною, якою місцеві мешканці дістаються до церкви та по крам
Міст став непридадним для автомобільної їзди: берег відступив на добру сотню метрів від того місця, де був раніше
Наслідки стихії в деяких районах Прикарпаття ще досі відчутні. "Життя" показало саме їх. Але зазначимо, що найбільш популярні серед туристів містечка Франківщини - Яремче, Ворохта, Яблуниця, Паляниця (Буковель) - майже не зазнали лиха
А в ізольовані через розмиті береги села все найважливіше ще й досі доставляють гелікоптери

Кореспонденти "Життя" вирушили в один з епіцентрів лиха - на Гуцульщину, і побачили, що подекуди наслідки повені дійсно вражають, а подекуди -  зовсім не відчуваються.

Найбільш популярні серед туристів містечка Франківщини - Яремче, Ворохта, Яблуниця, Паляниця (Буковель) - майже не зазнали лиха.

Усі головні мости та асфальтові дороги тут залишилися стояти, а рахунок підтоплених хат йде на одиниці. Найбільше клопоту місцевим мешканцям завдають зруйновані пішоходні містки (кладки) та зсуви ґрунту, що почасти забрали лісові дороги.

Люди, що приймають туристів, скаржаться на зменшення потоку туристів - багато відпочивальників скасовує свої плани через новину про повінь.

"Люди дивляться телевізор і думають, що тут все під водою. На щастя, це не так. Звісно, деякі хати підмочило, деякі дороги підмило. Але туристична інфраструктура - готелі, ресторани, музеї, автошляхи, залізниця - все працює, як і раніше. Тому ми щиро запрошуємо гостей!", - каже нам Юрій, власник туристичного котеджу в Яремчі.

Набагато складніше туристам буде далі в горах - у Верховинському районі. Цей найбільший за площею район України і постраждав найбільше на Прикарпатті. Деякі села - наприклад, Зелене, Дземброня, Нижній Яворів - опинилися у натуральній блокаді. Річка Чорний Черемош забрала дороги, які йшли до цих сіл її берегами. Саме в ці відрізані населені пункти тепер доставляють їжу знаменитими завдяки телерепортажам гелікоптерами.

Не стало й пристойної ділянки центральної автодороги Верховина-Косів, яка є частиною так званого Золотого кільця Гуцульщини. Якщо раніше тут ходили регулярні автобусні рейси, то нині дорога обривається біля церкви села Криворівня - улюбленого місця відпочинку Михайла Грушевського та Івана Франка. Далі - десятиметрова прірва, на дні якої тече річка.

Міст, що веде до музею гуцульського побуту "Хата-Ґражда", зберігся, але функції свої виконувати не може - бо не зберігся правий берег Чорного Черемоша.  Тобто, берег, звісно, є, але він відступив на добру сотню метрів від того місця, де був раніше. Тепер монументальний автомобільний міст закінчується хиткою дерев'яною драбиною, якою місцеві мешканці дістаються до церкви та по крам. Жодної кладки у Верховині та Криворівні не залишилося.

Два тижні після повені можна побачити, що роботи з відновлення інфраструктури на Гуцульщині ведуться досить активно. Принаймні, змиту річкою дорогу у Криворівні з ранку до вечора відновлюють бульдозери та кількадесят вантажівок з Києва та Житомира, а у Верховині активно працює техніка та солдати.

Місцеві сподіваються, що по завершенні відновлювальних робіт дороги стануть кращими, ніж були до повені, і квапляться скористатися сонячними днями літа, аби заготувати сіно на зиму.

Гуцулам не звикати до вибриків природи - свідками такої повені стає кожне покоління. Головне, що люди й домівки цього разу залишилися цілими. Тут впевнені, що Бог береже їхню Святу землю. "Слава Ісусу Христу!" - традиційно кажуть гуцули, вітаючись одне з одним.

Автор - Віктор Загреба

Всі фото Анни Андрієвської та Віктора Загреби



powered by lun.ua