Йшли бої в пилюці Гуляйполя…
Розмахуючи чорними прапорами гурт анархістів-культуристів розтягнувся на половину центральної вулиці райцентру Запоріжської губернії. Через 90 років після пострілів Нестора Махна, у місті знову було чутно звуки взаємодії кулі і пороху в барабані револьвера.
Так починалася операція під кодовою назвою "Махнофест-2008", по насадженню неформальної культури у маси.
За 2 дні бойових дій у місті було знищено 27 попсовиків, 36 естрадників і близько півтори сотні пошановувачів шансону. Наймасовіші дії проводилися на території футбольного плацдарму Сільмаш і в приміщенні рейхстаг-клюбу КСК.
За різними даними військо складалося з ряду відомих українських анархічних військ, таких як, угрупування "Мертвого Півня", "Крихітки Цахеса", банди Бума та Бокса. За спецназ відповідало харківське угрупування "Сергіїв", Жадана та Бабкіна підкріплене кінологічною групою "Собак із космосу".
Правий фланг прикривав Західний поетичний фронт, на лівому ж фланзі стояла всеукраїнська поетична армія двотисячників, яка тимчасово базується в районі Києва. Наступ з води було покладено на Фліт імені Їжачка-зірки. Розвідку було покладено на дядька Сашка, який в образі Лірника професійно розповідав усілякі казки довірливим ворогам.
Для остаточного ж успіху голова штабу армії Ксеня Омельченко вдалася до підступних дій запросивши до бойових військ іноземних найманців. З далекої Бессарабії привалило угрупування "Здобши Здуба", "Біла Русь" відрядила до Гуляйполя 2 спецзагони "IQ-48" та "Джамбібум" та поетичний загін під керівництвом бравої отаманші Марійки Мартисевич.
Вся верхівка безсовісно зайняла обійстя місцевих мешканців, а рядових солдатів було розселено в наметах вздовж футбольного плацдарму Сільмаш.
При тому що простим бійцям прийшлося викладати з власної кишені 20-25 гривень за право безперешкодно нав'язувати владу культури на гуляйпільських землях, і ще 25 гривень вони мали віддати за паспорт, що дозволяв встановити намет на території футбольного платцдарму, і це при тому, що ні дров, ні прохолодного душу, ні шарової каші, якої так хотілося бачити бійцям, так і не з'явилося.
Хоча і не було так важливо, бо донецьке угрупування привезло 12 літрів відбірного донбаського самогону десь під 63 градуси. За дві доби від вогняної вожи залишилося лише півлітри, яке в понеділок чомусь ніхто не хотів пити. Бо хотілося пива і цигарок, заради яких вони не пожалкували продати квиток на поїзд.
Хоча потім виявилося, що псевдо донецький квиток насправді був до Житомира, і хлопці з батьківщини Корольова довго ще заглядали під різні намети у пошуках жовтенького папірця.
Вазагалі донецькі на цьому фесті вели себе найрозкутіше, по-анархістські, то вони о третій ночі гупали кришкою каструлі на весь табір, то підпалили туалетний папір і носилися з ним між наметами.
Єдине, що в ці дні створювало видимість комфорту, це 3 крани з водою і з десяток синіх пластмасових коробок з поганим запахом, який на диво притягав цілі гурти відвідувачів до глибокої ночі. Хм, мабуть там було намазано медом, але якимось особливим...
Жаданий день
Субота на Гуляйполі була ознаменована 34 днем народження відомого українського письменника Сергія Жадана. Його цілий день поздоровляли, шанувальники, музиканти та письменники, які цього дня традиційно виступали на тачанках з кулеметами.
А пізніше організатори, спеціально для іменинника провели спільний виступ з харківською групою "Собаки в Космосі", які просто довели до екстазу місцеву публіку.
Щонайцікавіще, "Собаки" стали єдиним гуртом на фестивалі, якому вдалося виступити як на малій, так і на основній сцені фестивалю, де вони феєрично підтримавши читання вірша Артема Полежаки, забацали з публікою справжній джем.
А десь між цим всім, на "Кінному полі", що на краю міста виступали місцеві народні колективи. До них приєднався луганський кінний театр, що показував козацькі небезпечні трюки, на ходу перескакуючи з одного коня на іншого, або на ходу проповзати між ніг тварини,
Якщо комусь набридали коні і вже не захоплювала гра у волейбол, то той міг абсолютно без проблем обкидати помідорами нелюбих політиків. У карикатурній формі на простирадлах були намальовані портрети людей подібних на Тимошенко, Януковича, Ющенка, Яценюка, Симоненка Литвина.
Єдиною проблемою було те, що помідор коштував 1 гривню, бо ж інфляція, у якій винні ті самі політики. Цього року перше місце у конкурсі посіли Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, портрети яких з білого перетворилися на червоні.
 |
| Пилюка не давала спокою всім. Охорона ось так намагалась від неї рятуватись |
Хоча, за звичкою, місцеві начистили носи кільком відвідувачам, але це вже звична статистика кожного українського фестивалю, головне що все обійшлося без особливих жертв.
Поети писали у стилі ню
Вже втретє під час фесту відбувся конкурс поетичного боді-арту. В цьому конкурсі з десяток поетів мали розмалювати оголених до поясу дівчат.
Коли вже почався конкур прикритий від зайвих очей ширмою армійського намету, до організаторів, з очима дитини у якої забрали цукерку, підійшов Сашко Лірник і попрохав і собі трохи помалювати.
Якби ви бачили ці очі! Їм не можна було відмовити, тому організатори надали відомому казкареві розмалювати оголене полотно. (Бо проблем з дівчатами не було, вони буквально вставали в чергу перед письменниками).
Особливою умовою було написати хоча б рядок зі своєї поезії. Хтось малював грузинський прапор. Григорій Семенчук, якому ще нема 18, мабуть з сорому намалював станик прикрашений смайликами і великим червоним знаком оклику.
Правоохоронців, що стояли поряд, Грицько переконував: батьки дали йому офіційний дозвіл брати участь у цьому конкурсі, але міліціонери, що охороняли намет, все одно якось скоса, ніби з недовірою, поглядали на молодого поета. Хоча може вони просто не могли відвести очей від напівоголеної моделі.
В кінці-кінців у конкурсі переміг поет Олег Короташ, тема малюнку якого була пов'язана з возвеличенням жіночої краси над політичною буденністю.
Коли палюче сонце досмажувало всіх тих, хто сидячи на траві розмірено потягував розливне пиво за 3 гривні, у затхлому але трохи прохолодному клубі КСК "Сучасник" зібралися поети України та Білорусі.
На меті вони мали провести поетичне змагання - слем. Основними критеріями цього конкурсу що складається зазвичай з декількох турів на виліт, є зміст і подання твору. Оцінює все журі з публіки, яке задля уникнення упередженості міняється кілька разів.
На жаль цього року до фестивалю не доїхала стара поетична гвардія. Як пояснював організатор фесту Олесь Доній, це все через те що фестиваль, тримаючись у рамках єдиного формату, щороку змінює наповнення. В цьому його кардинальна різниця від інших фестів.
Отож, на слемі в основі була вже досить прославлена українська молодь, на кшталт Павла Коробчука, Анатоля Кукули, Олексія Чупи та білоруська, що майже прописалася на теренах України, у складі Віталі Рижкова, Сяргєя Прилуцкава, Марійки Мартисевич, тощо.
Битва була кривавою! Слово за словом, емоція за емоцією поглинав в себе зал, аби наприкінці виплюнути переможницю слему, якою стала Наста Манцевич. За перемогу конкурсі вона отримала 2 ящики пива і грошову винагороду у 300 гривень.
Музиканти вчилися творити туман із пилюки
А надвечір Гуляйполе занурювалося у царство рок музики. Якісний звук, велика сцена і відбірні виконавці ґвалтували душі глядачів.
Чого тільки вартий виступ, легендарних Мертвих Півнів. Все що їм треба це просто вийти на сцену. А їхня музика і так давно вже живе в серцях молоді не кажучи вже про слова.
Порадували музиканти білоруської групи "IQ-48", в словах яких пробиваються імена Бандери і УПА. За цей рік вони в Україні вже вдруге, раніше виступали у Львові на фестивалі білоруської музики. "Просто у нас в Білорусі, до рок-музики погане відношення і ми за цей рік виступали там лише двічі", - каже фронтмен гурту.
 |
| Дівчата зовсім не соромились стояти голяка перед тисячами глядачів |
Загалом їй дуже сподобався фестиваль: "Я сама до цих пір часто роз'їжджаю фестивалями України, і я досі дивуюсь тому, що у Гуляйполя є особлива концепція, я не знаю жодного українського фестивалю, який був би оттак намертво прив'язаний до якоїсь певної дати, а особливо Дня Незалежності України", - говорить Каша.
Коли "Крихітка Цахес" закінчувала виступ, наступний за списком був "БумБокс". Та коли вже був час з'явитися на сцені, учасники гурту тільки витиралася рушничками біля місцевої водойми.
Нерви організаторів через запізнення гурту були марними бо щойно влетівши на сцену гурт з трьох чоловік розпочав справжній мантричний секс з публікою, що стояла під сценою.
А згодом публіку було кинуто на поталу молдавському "Zdob shi Zdub".
Гурт з полів Бесарабії настільки розігнав публіку у танець, що вже за 5 хвилин від їхнього виходу на сцену, досі густі хмаринки пилюки перетворилися на справдешній туман.
А самі слухачі прикривши дихальні шляхи, хто респіратором, а хто й просто пов'язкою, періодично падали долілиць на землю, аби хоч трохи відпочити від того пласту енергії який нескінченним потоком валився зі сцени у п'ятитисячну запилену юрбу.
Апогеєм концерту і власне всього фестивалю став п'ятнадцятихвилинний феєрверк, якому б позаздрили на Майдані Незалежності того дня.
Поза тим, кожен день фестивалю, тихо закінчувався вогняним шоу і виступами бардів...