Українська ракета біля російського павільйону: 11 Венеційське Бієнале архітектури

17
13 жовтня 2008

Від комерційної виставки нерухомості MIPIM у Каннах її завжди відрізняла креативність, іноваційність, гра на межі інсталяцій і сучасного мистецтва та новітніх віянь в архітектурі.

Час від часу куратори венеційської Бієнале (проходить раз у два роки, чергується з художньою Бієнале, що була минулоріч) пропонують соціальні теми: пошук оптимального середовища для життя, застосування дешевих і екологічних будівельних матеріалів, відновлювальних джерел електроенергії, впровадження сталого розвитку регіонів.

Цього року тема звучить ще більш по філософськи, ніж 10 попередніх разів. Англійською "Out there: Architecture Beyond Building", можна трактувати як "Не там, архітектура поза будівлями".

Назву вигадав куратор 11 Бієнале, радикал Арон Бецкі - американець, колишній архітектурний критик в Амстердамі, а сьогодні  куратор музею в Цинцинаті, відомий також своєю нещодавньою лекцією "Секс і архітектура", з якою він об'їхав найбільші світові столиці.

На церемонії відкриття одразу нагородили переможців традиційною нагородою Венеційського бієнале - Золотим Левом.

Інтрига для глядачів була втрачена навмисно. Тепер, спостерігаючи за національними павільйонами в міському саду Джардіні Публічі вже не треба здогадуватись кому дістанеться головна нагорода.

Україна, хоч з перервою у два бієнале, вдруге за свою історію, все ж представила свою експозицію прямо на алеї парку, але нагороди не отримала. Проте, на фоні інших 50-ти національних експозицій дві країни "виділялися" особливо: інсталяція Естонії у вигляді великого і яскравого жовтого газогону по пішохідним алеям міського саду від павільйону Росії до павільйону Німеччини.

Українська експозиція у Венеції. Фото користувача ЖЖ drugoi 
Очевидно, газ сьогодні і є "архітектуроутворючим" фактором, що впливає на кількість будівництва. Таким чином естонці висловлювали протест проти будівництва "вест-стріму" територією їх країни.

На думку не тільки кількох англійських архітектурних критиків, яскраві емоції викликала і надута безформна куля з надрукованим полум'ям, що символізувала ракету, яка щойно стартувала, поряд з російським павільйоном, а також розкидані поруч військові рюкзаки та куби з брезенту з окремими проектами. Це - українська інсталяція "Універсальний контейнер. Сховище бога" художника Валентина Раєвського та кількох столичних архітекторів.

Увагу привертає саме форма подачі матеріалу, особливо на фоні останніх подій у Північній Осетії. Хоча підготовка цієї експозиції велася ще до відомих подій, а ракету автори трактують як атракціон з дитячих майданчиків, відомий тим, чиє дитинство пройшло в часи СРСР, проте інсталяція привертає увагу найперше саме збройною тематикою.

Регенерація Київської фортеці представлена цьогоріч на Бієнале. Фото автора 
Тут об'єднані архітектурні проекти демілітаризції  військових об'єктів: регенерація Київської фортеці, музеєфікація військової підземної верфі з ремонту підводних човнів в балаклавській бухті, перетворення на сховище інформації про футуристичні проекти недавнього минулого недобудованого тунелю під Дніпром, що на київській Оболоні, інтер'єр літака бізнес-класу АН-40 та перетворення колишнього військового містечка на сучасне місто-супутник Києва.
Ремонтна база підводних човнів у Балаклаві - майбутній музей. Фото з morye.crimea.ua 
Найбільше темі 11 Бієнале "Архітектура поза будівлями", на думку журі, відповідав павільйон Польщі з експозицією "Готель Полонія: життя архітектури після смерті". Цій національній експозиції і присудили Золотого Лева за кращий національний павільйон.

Що так вразило журі? Мабуть те, що найновіші і найцікавіші архітектурні споруди в Польщі куратори уявили у віддаленому майбутньому. Якщо класичні споруди з часом перетворюються на романтичні руїни, то модернові, мабуть, на щось інше.

Куратори у співпраці з архітектором Ніколасом Гросп'єром і художником Кобасом Лаксою представили утопічні види цих, колись сяючих будівель, як обшарпаних, завалених сміттям "потвор". Університетську бібліотеку перетворили на торгівельний центр, собор - в аквапарк, термінал варшавського аеропорту - в стайню для великої рогатої худоби і птиці, офісний хмарочос став помпезним кладовищем, інший офіс у центрі Варшави перетворили на тюрму.

Майбутнє житлового комплексу у Варшаві очима польських митців. Золотий Лев 11 Бієнале. Тут і далі фото автора
Сам павільйон Польщі, збудований у Венеції в 50-х роках минулого сторіччя з назвою "Полонія", оздобили написом "готель" і встановили всередині два ліжка, мабуть для тих, хто захоче залишитись на ніч, щоб ретельно роздивитись фото і колажі, порозвішувані на стінах.

Проте не всі учасники сприйняли "несерйозну" тему Арона Бецкі, кілька національних павільйонів таки представили виставку сплаву досягнень будіндустрії і апетитів інвесторів.

Росія, де останніми роками спостерігається шалений будівельний бум, включила в список учасників таких одіозних осіб, як дружина мера Москви Лужкова Олена Батурина, Шалва Чигиринський й інші крупні гравці інвестиційно-будівельного ринку.

Російські куратори відповіли і на тему архітектури без будівель: на нижньому поверсі та на вулиці біля свого павільйону розмістили роботи народних майстрів у вигляді скульптур з лози, що представляли народну інтерпретацію висотних споруд. А основна експозиція була у вигляді шахматної партії між російськими і міжнародними архітекторами.

[B]Величезні макети модернових будинків знаходяться на возиках, які кожен відвідувач може пересунути на інше місце - "шахматну клітину".

Але це тільки на виставці можливо так вільно обходитися зі спорудами, реально вони займають свої місця на карті Москви, і далеко не завжди громадськість питають про її думку, щодо доцільності розташування.

В контрверсію до офіційного представлення у іншій часині бієнале, у італійському павільйоні, серед величезних інсталяцій міжнародних майстрів, є робота молодого московського архітектора Бориса Бернасконі, що привертає увагу до світової особи №1 в комерційній архітектурі сера Нормана Фостера, та протестує проти його проекту багатофункціонального центру "Апельсин" задля якого потрібно знести Центральний будинок художника у Москві.

В Росії, на відміну від України, вже давно загострюється проблема між вітчизняними і світовими архітекторами. Ділять замовлення і право будувати. Не секрет, гонорари за роботу в Росії міжнародна архітектурна "зірка" отримає більші, ніж в себе на батьківщині, враховуючи світову фінансову кризу. Через те, й весь сонм світового зодчества уже давно потісняє російського "виробника" якістю і іноваційністю свого архітектурного продукту, ба, навіть, у більшій мірі - розкрученим брендом, визнаним у світі.

Український архітектурний ринок поки тримає оборону від іноземних інтервентів, що готові працювати і за менші гроші, ніж "свої", що добре нагріли собі місце, й варяться  власному соку, не зважаючи на світові віяння. Та й ринок нерухомості України не дійшов ще до тої стадії, коли вже необхідно залучати світову зірку.

Окремим виключенням з правила і зі значним викривленням процесу можна вважати залучення міжнародних архітекторів до Олімпійського стадіону та Мистецького Арсеналу у Києві.

Соціальне житло чилійської групи Elemental 
Журі Бієнале відзначило Срібним Левом ще одну важливу тенденцію у сьогоднішній архітектурі - роботу архітектора Алехандро Аравене з чилійської групи Elemental.

Його проект присвячений соціальному житлу, що витіснене за околиці і робить його мешканців ще більш асоціальними.

Elemental запропонувала проект супердешевої і суперщільної малоповерхової забудови, показаної у вигляді простих макетиків того, що придумано і фото того, що вже збудовано.

Для України, де нове житло доступне далеко не кожному, особливо примітно те, що наші молоді архітектори, студенти, досі тренуються на матеріаломістких висотках, що за ціною соціальними не назвеш, хоча за якістю життя вони такими і є. Незважаючи на дефіцит доступного житла та важливість гуманізації середовища "спальних районів" увагу молодих архітекторів на проблемі, яку підняв чилієць, в Україні не фокусують.

Тема екологізації, гуманного громадського середовища була присутня у багатьох національних павільйонах, адже "зелене" середовище, де людина справді почуває себе як вдома - не тільки в контексті теми 11 Бієнале, але і реальна потреба людства у найближчому майбутньому.



powered by lun.ua