Мілана Кундеру назвали донощиком

Таку інформацію випадково знайшов співробітник чеського Інституту по вивченню тоталітарних режимів, повідомляє чеський журнал Respekt.

У архівах знайдений документ, у якому зазначено, що 14 березня 1950 року Кундера доніс поліції на свого приятеля студента.

Той призначив зустріч Мирославу Дворжачеку, дезертирові, що втік у Німеччину після комуністичного перевороту в Чехословаччину в 1948 році. Дворжачек був завербований західними спецслужбами і засланий у Чехословаччину.

Завдяки доносу Кундери, Дворжачек був заарештований і засуджений до 22 років ув'язнення. У 1963 році він був звільнений і залишив Чехословаччину. Нині проживає у Швеції.

Кундера одержав літературну популярність у 60-і роки, після публікації роману "Жарт" і збірника розповідей "Смішні кохання", пише Lenta.ru.

Він позиціював себе як комуніст-реформіст і був прихильником Олександра Дубчека - ініціатора "Празької весни".

У 1968 році, після вторгнення радянських військ у Чехословаччину і скинення Дубчека з посади першого секретаря ЦК Комуністичної партії, Кундера став дисидентом.

У 1975 році він перебрався у Францію, незабаром був позбавлений чехословацького громадянства за роман "Книга сміху і забуття". У 1981 році Кундера одержав французьке громадянство.

Свій найзнаменитіший роман - "Нестерпна легкість буття", у якому мова йде про радянське вторгнення в Чехословаччину в 1968 році, - він опублікував у Франції в 1984 році.

Кундера проживає у Франції, буваючи в Чехії проїздом, і пише в основному по-французьки.

В останні роки його називають одним з головних претендентів на Нобелівську премію з літератури, поряд з ізраїльтянином Амосом Озом, перуанцем Маріо Варгасом Льосой і американцем Філіпом Ротом.