Харчишин з "Другої ріки" розповів про дітей

171
3 жовтня 2008
Майже імпровізований концерт "Другої ріки" під час акції "Ти знай: я є, я – поруч!" у рамках Міжнародного тижня інклюзії
Школярі могли вдосталь нафотографуватись з співаком
Сам Харчишин під час свого виступу зазначив: "Я не є фахівцем, тим більше я не є педагогом. Я є музикантом, батьком і є небайдужим батьком"
Валерій зізнається: він навіть не думав, що в Україні так багато дітей з обмеженими можливостями. "Вони нікуди не виходили і ми не знали, що їх є так багато"

Його слова уважно слухала 10-річна Настя. Вона приїхала послухати виступ співака в рамках міжнародного тижня інклюзії в інвалідному візку. У шестикласниці Насті церебральний параліч, але дівчинка вчиться у звичайній столичній школі.

"Насті дуже подобається вчитися в школі. Вона стала більш комунікабельною", - радіє мати дівчинки Надія Іванівна. І додає, що разом з іншими чотирма дітьми з вадами, у класі Насті вчаться 5 абсолютно здорових. Це - зразок інклюзивної освіти.

168 столична школа Оболонського району - серед експериментаторів. Адже закон, який би чітко регламентував порядок прийому дітей з вадами розвитку так і не прийнято. І, з огляду на нинішні політичні бурі, його майбутнє дуже непевне.

"Немає механізму, з якими нозологіями (хворобами, патологіями - Ред.) можна приймати дітей до загальноосвітніх закладів, кількість індивідуальних годин на роботу з такою дитиною, фінансові аспекти", - бідкається психолог ЗОШ № 15 м. Біла Церква Інна Луценко. Вона сама вже кілька років працює у школі з дітками з фізичними вадами розвитку і переконує, що "ненавчуваних дітей не буває".

Під час презентації власної 168-ої школи на акції "Ти знай: я є, я - поруч!" учні радо розповідають про здобутки своїх однокласників, дружбу між звичайними і незвичайними дітьми, та власне сміливе рішення запровадити такі експериментальні класи.

Виявилось, що якщо 88% на шкільному референдумі були не проти вчитися разом з людьми з обмеженими можливостями, то серед батьків було більше противників такого заходу. Лише 52% хотіло, щоб разом з їхніми чадами вчились діти в інвалідних візках.

"Поряд з такими дітьми ми стаємо добрішими, милосерднішими", - переконує лідер "Другої ріки". Батько двох синів (однорічного Євгена та вже майже 12-річного Дмитра) навіть не задумується над відповіддю на гіпотетичне запитання "як би ви проголосували на такому шкільному референдумі".

"Однозначно "за", - навіть з подивом додає Валерій Харчишин. При цьому співак абсолютно впевнений, що його друга половинка проголосувала б так само.

Інцидент з аварією, в яку Харчишин потрапив рік тому, коли їхав до новонародженого сина в пологовий будинок, вже забувся. Валерій купив нове авто і повністю насолоджується батьківством.

"Я проводжу з ним увесь свій вільний час. Син називає мене "Єя" (від "Валера"), ходить, тримаючись за мою руку. Він досить великий як для однорічного хлопчика, виглядає років на 2, дуже енергійний", - розповідає "Життю" співак.

"Кажуть, що схожий на мене. Так само його важко покласти спати вночі і дуже важко прокидається. Він повільно піднімає голову... От і я прокидаюсь о шостій-сьомій, а можу і о десятій. У мене графіку взагалі немає і син весь у мене", - додає Валерій Харчишин.

Його старший син живе у Житомирі, тож не є учнем експериментальної школи. Батько каже, що проводить з ним усі канікули.

"Я намагаюсь його кудись вивезти. Якщо взимку - то на лижі, якщо влітку - то поїхати на південь на якийсь курорт", - ділиться сімейними таємницями Харчишин.

Щасливий батько однорічного Жені. З фотосесії Валерія Харчишина для журналу Viva! 
"Я розумію, що кожен день телефонний дзвінок - це якась присутність у його житті, я знаю, що якимось чином я  його обділив тим, що я не живу з ним. Я живу з цією провиною все своє життя. І я, якщо я на гастролях, все одно маю бути на зв'язку з ним. А в цьому я відповідальний. І матеріально я перед ним відповідальний", - додає співак.

Щасливий у своєму батьківстві Харчишин хоче допомогти іншим. Хоча б співом.

Допомогти конкретними діями цим дітям не може і нардеп Анатолій Толстоухов. Ледь не б'ючи себе в груди, мовляв "я завжди залишаюсь педагогом", він визнає: Верховна Рада ще не скоро прийме законопроект про інклюзивну освіту.

А поки ж залишається сподіватись на ініціативу самих шкіл і радіти їхнім здобуткам. А чиновникам - прикриватись черговими словами про "суспільно важливе". Під них Харчишин почав солодко позіхати. Зізнаємось щиро, спати в цей момент захотілось не лише йому.

Фото надані прес-службою "Другої ріки" та журналом Viva!



powered by lun.ua