Бомж-тур – атракціон, де не працюють звички

38
13 листопада 2008

Бомж-тур (так називають таке переселення на вулицю в нас) або клошар-тур (від французького слова clochard - безпритульний) явище, яке існує в багатьох форматах.

Суть полягає в тому, що приблизно за 500-5000 умовних одиниць (кінцева сума залежить від терміну проведення) команда з 15-30 людей перевтілює клієнта у бомжа.

Його відповідно одягають та гримують. Крім того, організатори придумують завдання, які учасник бомж-туру має виконати.

Все це дійство таємно знімається на камеру. Організатори потурбуються і про безпеку від нападів друзів по нещастю, домовляться з різними інституціями, починаючи від кіоску, де новоз'явлений безпритульний купуватиме цигарки, закінчуючи представниками правоохоронних органів, які будуть лояльно до вас ставитися.

Мету цього туру визначає замовник. Головне - виконати всі завдання та отримати ті емоції, які клієнт "замовив".

"Це не просто забава, це корисна забава. Грубо кажучи, вона досить дорога. І народ іде на цей бомж-тур для того, щоб вивчити, що життя буває різним. У нас такі бомж-тури не досить популярні, напевно, це якось пов'язано з українським менталітетом", - переконує керівник "Креативної лабораторії" Володимир Нєфєдов.

Його організація якраз займається проведенням таких екстримальних екшн-ігор. Вона виявилась найстійкішою: електронні адреси інших фірм, які займались бомж-турами вже недійсні, голландська фірма, яка теж ризикнула взятись за організацію таких турів, від своєї ідеї відмовилась.

"Як думає наша людина: та, я заплачу 5-10 тисяч за день прогулянок, і оце я бомжем ходити буду (?), то я за ці гроші на Канари з'їжджу, там в 5-ти зіркових готелях відпочину. Це менталітет. Зараз вони просто не розуміють, що це може їм дати", - пояснює Володимир Нєфєдов.

Він переконаний, що "той, хто побував у бомж-турі, навряд чи буде ходити і розповідати, мовляв, я був у бомж-турі".

Нєфєдов не розказує, хто брав участь в організованих ним турах. Він лише зазначає, що ці люди вельми забезпечені. Але малочисельні.

Менеджер одного зі столичних турагентств, яке колись займалось бомж-турами, Олександр (прізвище та назву фірми він просив не афішувати) переконував, що його фірма організовувала паругодинні тури для "золотої молоді" (а іноді також для окремих бізнесменів).

Такі коротенькі екскурси коштували до тисячі доларів. Однак Олександр запевняє, що значно поширенішими є не індивідуальні, а колективні "екшн-ігри", які організовують не турагенства, а радше компанії, що займаються корпоративним відпочинком. Вони не дуже афішують свою діяльність в Інтернеті, а пропонують свої послуги безпосередньо HR-менеджерам компаній.

Чому люди вирішують полоскотати собі нерви у "шкурі" бомжа, сказати важко. Хтось каже, що "багатії з жиру бісяться", хтось називає такі тури "ліками від мажорства", "туром для того, щоб мажорів навчити жити", або ж "ознайомленням ще з однією формою життя" чи то "психологічною допомогою при депресії".

"Кожний виносить щось для себе - щось, чого їм завжди не вистачає. Хоч я й психолог, я не можу залізти до нього (учасника бомж-туру) в голову, і передбачити процеси, які там будуть відбуватися. Моє завдання не в тому, щоб нав'язати людині якусь нову модель світу", - розповідає Володимир Нєфєдов. "Я даю можливість людині самій щось знайти для себе. Щоб, приміром, поставити людину в таку ситуацію, коли вона зможе розкрити свій потенціал і побачити на що вона здатна".

"Це все створення атракціону, де не будуть працювати звички, це умови, за яких людина зможе знайти для себе нові підходи, які потім для неї будуть життєво важливими", - хвалить тур Нєфєдов.

У професійних психологів про учасників бомж-турів дещо інша думка. Психолог-практик Ірина Чернишова переконує, що узагальнювати образ учасника туру не варто.

"Якщо ми говоримо про найвідомішого учасника бомж-туру Ель Кравчука, то я можу сказати, що в нього можуть бути комплекси, спроба втекти від усього. Ви пам'ятаєте його історію? Про те, як він був дуже популярним, а потім враз зник? У кожного своя причина: у когось це комплекси, а кому нема чим зайнятися.", - пояснює психолог.

"Хтось є людиною, яка вилізла з низів, і отримала гроші. А тепер намагається самоствердитись таким чином. Ще для когось це просто мода", - додає Ірина Чернишова.

"А життя у нас не мед. Я б побачила такого (учасника бомж-туру), я б йому допомогла. І сигаретку б дала й розповіла б, де краще гроші просити. От так, ми допомагаємо один одному. А що ж - усі ми люди", - розповіла нам безпритульна Мілена (на фото)
"Це явище в Україні одноденне, я так вважаю. В першу чергу тому, що це все неприємно. Неприємно бути внизу, неприємно порпатись в багнюці. А людині властиво тягнутися до того, що є красивим і приємним", - каже психолог.

"Чому, наприклад, нині такий важливий для людей гламур? Тому що люди, які є не надто розумними, вважають, що всі ці блискучі камінці, паєточки і стрази - це, нібито, красиво. Люди тягнуться до того, що є приємним", - додає вона.

Намагаючись розставити всі крапки над "і" в цьому питанні, звертаємося до справжнього "експерта" у питаннях бомж-турів. Панянку справжню бомжиню звати романтично - Мілена. Вона зазвичай "працює" біля станції метро "Хрещатик".

"Так це ж добре як! Вони, от ці от, у яких грошей багато, може, хоч так вони почнуть і про нас думати. Нам же дітей треба годувати якось. А так вони побудуть у нашій шкурі й зрозуміють, як ми живемо. А життя в нас не мед. Я б побачила такого, я б йому допомогла. І сигаретку б дала й розповіла б, де краще гроші просити. От так, ми допомагаємо один одному. А що ж - всі ми люди", - каже безпритульна на ім'я Мілена.

Знайшла та спілкувалась з Олександром Анастасія Рябчук

Фото автора

powered by lun.ua