Як правильно обирати їжу для дітей раннього віку?

Але батько, який регулярно проводить випробування різноманітної продукції, знає, що у магазинах можна придбати йогурт, в якому не буде ані молочнокислих бактерій, ані справжнього фрукту. Тож і користі від такого напою не буде.

А що-що у баночці є?

Запитання "Що ми їмо?" поступово починає набридати людям, які не хочуть стати параноїками: кількість їжі-сміття в Україні чимала і починає депресивно впливати навіть на тих, хто ставиться до свого здоров'я без фанатизму.

Підозри, що далеко не все гаразд і з продуктами дитячого харчування прокрадається і в голови батьків. Громадська організація "Якість життя" перевірила деякі зразки їжі для малюків. Результати дослідження, на яке витрачено десятки тисяч гривень, здивувало замовників.

Так, в одній з молочних сумішей для найменших знайдено генетично-модифіковану сою, а в яблучних соках вміст вітамінів та мікроелементів, які зазначені на етикетці, не співпадають з тими, які були отримані в результаті дослідження.

У всіх з перевірених соків ("Сандорик", "ВИННИ", "Вітамінна абетка", "ОДКЗДП", HIPP) виявились показники по вмісту вітаміну С нижчі, ніж заявлено на упаковці. А вміст натрію взагалі шокував експертів. Крім яблучного соку Одеського консервного заводу, вміст цього мікроелементу в продукції виявився дуже великим.

"Натрію так багато не має бути, це погано для дитячого здоров'я. Ніхто не знає, звідки він там. Очевидно, використовується очистка води (для відновлених соків), і при цьому є смоли з натрієм. У НІРРа також багато натрію, і це незрозуміло - якщо це натуральний сік (як вони заявляють), тобто віджатий і залитий, то для чого ж фільтрували воду? От на це питання хочеться почути відповідь", - розповів під час прес-конференції у Києві Валентин Безрукий.

Звідки у зразках, які тестував Безрукий, натрій у кількості 94 мг /100 г, не знає і керівник продакт-служби компанії НІРР-Україна Олена Бойко.

"Цього не може бути! Бо що є в яблуку, те є у нас в соку", - переконує вона у коментарі "Українській правді. Життя". В яблуках і натуральних соках його міститься приблизно 26 мг/100 г, стверджують у "ТЕСТі". 94 мг /100 г - це надто високий показник для натурального соку.

"У нас дуже прискіпливе ставлення до якості продуктів, - зазначає Бойко. - Натрій в яблуці - це його природний компонент, він дитині нічого поганого не зробить". І вже з посмішкою додає, що "яблука не бувають солені", тож і великий вміст цього мікроелементу в яблучному соку для дітей віком від 4 місяців може мати лише природне походження і природну кількість.

Валентин Безрукий сам не розуміє, як у продукції відомого світового бренду виявилась якась погрішність у невідповідності заявленому. Тепер експерт з'ясовує це в німецьких колег. "Але всі соки таки яблучні", - заспокоює він.

Усі продукти, зображені на фото виглядають як їжа для найменших українців. Але продуктом дитячого харчування є лише два зразки зліва. У "ТЕСТу" виникли запитання до Одеського консервного заводу дитячого харчування. На продукції, яку перевіряли в організації було зазначено, що це "яблучний сік", хоча на етикетці чітко було зазначено, що соку там лише 50%, а не 95%, як того вимагає українське законодавство. На пачці з яблучним напоєм на фото вже зазначено, що всередині - нектар

Крім вже згаданих напоїв та дитячих сумішей, "ТЕСТ" перевірив ще й молоко ( подивитись результати усіх досліджень можна тут ). Але найбільше експертів здивували йогурти. Деякі, які називають себе "полуничними", не містять фруктової начинки взагалі. Хтось забув покласти у продукт молочнокислі бактерії, а хтось збагатив йогурт надмірною кількістю заліза...

"Растішка" для дорослих

"На жаль, ціла низка продуктів стилізована під дитяче харчування, але при цьому де-юре ним не являється. Тобто не виконуються особливі вимоги до продукту", - каже керівник Всеукраїнської громадської організації "Якість життя" Олександр Ладигін. Відтак багато батьків купують цю їжу навіть не підозрюючи, що вона призначена для дітей від трьох років.

"Наприклад, питний йогурт "Растішка". Навіть на офіційному сайті можна знайти вказівку, що він не є продуктом дитячого харчування, і при вживанні його дітьми до 3 років потрібна спеціальна консультація з лікарем, але багато мам цього не знають", - зауважує Ладигін.

На зустріч з кореспондентом "Української правди. Життя" представники компанії Danone прийшли з пакетиком всілякої недитячої продукції інших виробників. Ольга Кухар, менеджер з медичного маркетингу компанії, виймає з нього сосиски, на яких намальоване дитя з соскою, та усілякі солодощі, які призначені для дітей, хоча, звісно, дитячим харчуванням, згідно з законом, не є.

Продукція, яку придбав Danone для зустрічі з "Українською правдою. Життя" для ілюстрації інших продуктів для дітей, які теж не є дитячим харчуванням

"І де тут написано, що це не продукт дитячого харчування?", - риторично запитує експерт. З юридичної точки зору з нею сперечатись дарма: українське законодавство не зобов'язує маркувати продукт, який рекомендовано вживати особам після 3 років. Тому і на маслі, на сирах, на ковбасах ви не знайдете зауваження "рекомендовано вживати дітям від 3 років".

Інша справа - їжа для молодших малюків, тут відповідне маркування обов'язкове.

У законі "Про дитяче харчування" чітко зазначено, що "дитяче харчування - продукти дитячого харчування, що призначені для харчування грудних дітей та дітей раннього віку (тобто до 3 років)".

Ця категорія продуктів підпадає під більш ретельний контроль держави, аніж всі інші. Їжа для дітей до 3 років має продаватись у спеціально відведених для цього місцях, для її виготовлення використовується сировина, яка виробляється у спеціальних сировинних зонах тощо.

Вирішивши скуштувати "Растішку", "Українська правда. Життя" справді знайшла її у "Сільпо" на Лук'янівці на полицях з іншими "дорослими" йогуртами. Своїм дитячим малюнком вона помітно відрізнялась від інших кисломолочних напоїв. Зрозуміти, чому багато мам купує цей продукт своєму одно- чи дворічному чаду неважко: він чітко стилізований для дитячого харчування.

"Діти від трьох років мають право на дитячі малюночки на упаковці. (...) Вони теж хочуть, щоб це було цікаво, щоб це була гра, щоб це був подаруночок", - парирує Кухар.

[L]Завідуючий відділенням проблем харчування та захворювань дітей раннього віку Інституту педіатрії та Акушерства та гінекології Академії Медичних Наук України Олег Шадрін резонно зауважує: "В Україні діти - це особи віком до 18 років". Тож його організація рекомендувала "Растішку" для дитячого харчування.

А те, що якісь мами не знають, що "Растішка" не є продуктом дитячого харчування, менеджер Danone списує на інертність батьків.

"Мама, яка цікавиться, знає, що дитині дати", - каже Ольга Кухар і нагадує, що на упаковках йогурту є телефони гарячої лінії, де завжди попередять, що перед тим, як давати "Растішку" своєму річному чи дворічному карапузу, варто порадитись з педіатром.

"У наших роликах діти, які їдять "Растішку" - це діти від трьох років. Коли ми знімаємо рекламу, то ми вказуємо у брифі рекламному агентству, що це мають бути діти від трьох років, бо ми не є продуктом дитячого харчування", - резюмує маркетинг-директор агентства Олена Ковальова.

Вона не може сказати, скільки дітей споживають продукт її компанії у молодшому віці, аніж рекомендовано. У своїх щомісячних моніторингах Danone не відстежує цю аудиторію.

Сосиски "Кроха". Дітям, які ще смокчуть пустушки, їсти їх не бажано

"Стилізація продуктів - це світове явище, яке досить активно використовують виробники. Можна навіть сказати, що така тенденція є набагато сильнішою за намагання виділитися. Саме тому ми бачимо дуже мало продуктів із оригінальною, незвичною упаковкою, і багато схожих продуктів як за іміджем, так і за зовнішнім виглядом", - зазначає керівник Асоціації зовнішньої реклами України Артем Біденко.

З юридичної точки зору до "Растішки" не може бути ніяких претензій. Начальник відділу реклами Держспоживстандарту Олег Кобельков зауважив у коментарі "Життю", що визначити добросовісною чи недобросовісною є реклама компанії без спеціальної експертизи не можна.

"Добросовісність визначається дуже чітко - якщо шкода могла бути завдана, значить недобросовісна. Якщо якийсь фахівець вважає, що така шкода могла бути нанесена, то це сигнал до перевірок", - зауважив чиновник.

А експерти радять мамам уважно читати етикетки, адже "ситуація з ринком дитячого харчування не погіршується, вона просто погана", як емоційно зауважує Ладигін.

Імунна система дитини раннього віку ще несформована, годувати її треба лише тим, що є саме дитячим харчуванням. На його етикетці буде про це обов'язково зазначено і вказаний вік, з якого можна починати давати дитині продукт.

В інформації про склад продукту дитячого харчування має бути вичерпний перелік усіх компонентів рецептури із зазначенням їхнього кількісного вмісту в кінцевому продукті в розрахунку на 100 грамів. Якщо цього не етикетці немає, то ви тримаєте у руках не продукт дитячого харчування.

Усі фото Дмитра Ларіна

Детальний опис результатів дослідження усіх п'яти видів продукції можна знайти на сайтах "Якості життя" та Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз "ТЕСТ"