За останні 50 років люди не стали добрішими

Учасникам експерименту 1961-го року сказали, що вивчатимуть здатність людей навчатись. Їм пропонувалось збільшувати силу струму, яка вдаряла "учня" у сусідній кімнаті, доти, поки той не дасть правильну відповідь на поставлене запитання.

Учнем був актор. Спочатку він скрикував від дискомфорту, потім кричав від болю, потім просив "вчителя" припинити його мучити. Зрештою, він падав, ніби його вбили.

Попри те, що "учневі" було боляче, переважна більшість "учителів" продовжували збільшувати силу струму. 82,5 % були байдужими, коли почули крики болю при 150 вольтах, а 79% продовжували посилювати страждання "учня" і збільшували силу струму до 450 вольт (смертельна доза).

Експеримент Міглрема, як відомо, часто використовувався соціальними психологами для обґрунтування Холокосту, трагедії у Руанді тощо.

"Люди, які вивчали Мілгерма, часто запитують себе, чи змінилися б результати, якби експеримент провели сьогодні", - каже Джеррі Бергер з каліфорнійського Університету Св.Клари.

[L]"Багато вказують на уроки Холокосту та стверджують, що у суспільстві є більше розуміння небезпеки сліпої покори", - додає науковець.

Результати нового дослідження, опубліковані в American Psychologist, показують, що з часів Мілгрема змінилось не багато.

Так, 70% учасників експерименту продовжували збільшувати силу струму (від 150 вольт), навіть тоді, коли "учень" кричав (в експерименті Мілгерма їх було 82%).

Експеримент, який провів Бергер, відрізнявся від аналогічного 1961 року деталями. Його зупиняли, коли актор починав кричати при силі струму в 150 вольт. Ця зміна була внесена для того, аби не травмувати психіку учасників експерименту тим, що вони потенційно могли когось вбити.

Після закінчення дослідження усім учасникам сказали, що "учнем" був актор і вони нікому не завдали болю.

За матеріалами The Times