Життя, смерть і політична боротьба через хвору італійку

Перша з них, проведена вчора, встановила: смерть наступила внаслідок зупинки серця через обезводнення.

Результати наступної, токсикологічної, експертизи будуть відомі ще не скоро. І саме вони мають розвіяти підозри, що жінці не вводили більшу, ніж необхідна доза ліків (мова йде в першу чергу про седативні препарати, які в її стані могли виявитись смертельними).

Елуана Енгларо отримала дуже серйозну травму голови під час аварії у 1992 році. Лікарі поставили їй діагноз "хронічний вегетативний стан", що в перекладі з мови медиків означає: дівчина не зможе рухатись і осмислювати свої дії. Випадки пробудження після такого стану якщо й траплялись рідко, то лише у тих випадках, коли було помітне поступове покращення стану пацієнтки.

З Елуаною такого не відбувалось, тож лікарі винесли вирок: жінка вже ніколи не прийде до тями. З цього моменту батько Енгларо почав боротьбу за смерть свої доньки.

Боротьба не на життя, а на смерть

Закони Італії, у якій католицька церква як і раніше має величезний вплив, категорично забороняють будь-які форми евтаназіі: як "активну" (припускає дії лікарів або самих пацієнтів, спрямовані на швидкий і максимально безболісний відхід з життя), так і "пасивну" (припинення лікування, результатом якого може стати наближення смерті хворого).

Водночас, законом передбачене право пацієнта на відмову від лікування. Цим і скористалися родичі Елуани, які за допомогою свідків довели, що до травми жінка неодноразово говорила про те, що не хотіла б продовжувати жити, знаходячись у повній залежності від навколишніх.

"Моя дочка була проти нескінченного та безрезультатного лікування, вона б не хотіла жити так, як живе зараз, вона вважала це нижче її достоїнства", - розповідала мати Еулани, слова якої цитує видання La Repubblica.

Батько Елуани домогався смерті доньки довгих 9 років. Фото danielebosone.it

Після десяти років судових розглядів у листопаді 2008 року Верховний суд Італії підтвердив право батька Беппіно Енгларо вимагати припинення лікування від імені дочки.

Та проти рішення суду виступив Ватикан і частина італійського політикуму на чолі з прем'єром Сільвіо Берлусконі.

Загострення політичних хвороб

Питання життя і смерті Елуани розкололо італійський політикум.

Якщо Сільвіо Берлусконі сперечався з Верховним судом та був ладний змінити Конституцію ( бо він її поважає, але не вважає її недоторканною), то італійський президент Джорджо Наполітано виступив на боці батька Елуани.

Минулої п'ятниці був прийнятий декрет про заборону відключати пацієнтку від живлення. Його, однак, не підписав італійський президент, зауважує "Німецька хвиля".

Сенат мав розглянути проект закону щодо "випадку Енгларо", який заборонив би лікарям відключати будь-кого від живлення.

Якраз під час розгляду цього питання, міністр охорони здоров'я Італії повідомила: Елуана Енгларо померла. Трапилось це лише за декілька днів після того, як лікарі припинили живлення її тіла.

Після повідомлення про її смерть, опозиціонери евтаназії почали скандувати "Вбивці! Вбивці!"

Депутат-правоцентрист Гаетано Куальярелло при цьому повідомив: "Вона не вмерла, її вбили".

Кардинал Жозе Сарайва Мартинс, що входить у Папську раду, відкрито заявив про "здійснення вбивства", додавши, що "вбито безневинну людину, яка не здатна пручатися", повідомляє Інтерфакс.

Смертю нещасної жінки ця історія не закінчиться. Всі хочуть знати найменші деталі про останні години життя. Тепер детально вивчається правові підстави перебування жінки у приватній клініці, проводиться розслідування діяльності санітарів, які доглядали за Елуаною.

Італійське суспільно продовжує сперечатись: чи має людина право на евтаназію. А політики, взявши Елуану за символ своєї боротьби, грають політичними мускулами: хто впливовіший, прем'єр чи президент?

За матераліми La Repubblica (у перекладі Inopressa), ВВС, Німецької хвилі, Інтерфакс, та Лента.ру