Вікіпедія стала небезпечним інструментом

73
17 лютого 2009

Безкоштовна Інтернет-енциклопедія з'явилася всього декілька років тому, але вже давно увійшла до десятки найбільш популярних сайтів у світі. Робити виправлення у Вікіпедії може будь хто, незалежно від рівня освіти і навіть психічного здоров'я, пише The Daily Mail.

При цьому більшість схильні вірити кожному написаному там слову.

Останнім часом неправдиві факти з Вікіпедії все частіше потрапляють до засобів масової інформації та подаються як беззаперечна правда, зазначає видання.

Наприклад, зовсім нещодавно з безкоштовної енциклопедії можна було дізнатися, що письменник Алан Тічмарш, який отримав "Bad Sex Award" за свою прозу, планує переписати Камасутру. Або ж те, що штат Массачусетс наповнений стрічковими черв'яками, а співак Роббі Вільямс до виходу синглу "Take That" їв домашніх тварин в пабах.

Цілих півтора місяця у Вікіпедії було написано, що Маргарет Тетчер - вигаданий персонаж.

А нещодавно співробітник штабу британської Консервативної партії виправив дату смерті Тіціана. Зробив він це після суперечки між лейбористом Гордоном Брауном та консерватором Девідом Кемероном стосовно дати смерті великого художника.

Виявилося, що, незважаючи на розбіжності істориків, Браун був ближчим до істини. Тому не довго думаючи, співробітник штабу виправив дату смерті на більш "підходящу".

Однак не дивлячись на таке паплюження фактів, люди заходять на сайт Вікіпедії, щоб знайти відповіді на питання кросвордів, дізнатися, хто має рацію у суперечці чи знайти матеріал для доповіді чи контрольної.

До речі, багато школярів та студентів просто копіюють інформацію з вільної енциклопедії та використовують, як відповіді для домашніх завдань.

Цей факт дуже бентежить викладачів. Тож все більше університетів забороняють своїм студентам користуватися матеріалами з інтернет-енциклопедії.

Так, професор Тара Брабазон з Університету Братона прямо заборонив першокурсниками користуватися Вікіпедією, або Google, наполягаючи, щоб вони додавали до своїх творів списки використаної літератури.

"Занадто багато студентів не користуються своїм власними мозком у повній мірі. Нам потрібно повернути цінність наукових досліджень і аналізу", - пояснює професор.

Так само Університет Пенсільванії у Філадельфії, Університет Каліфорнії в Лос-Андежелі та Сіракузький університет у Нью-Йорку заборони використовувати Вікіпедію як джерело для матеріалів.

Як ця енциклопедія стала феноменально успішно?

Своє існування вільна енциклопедія розпочала у січні 2001-го року. Засновником Вікіпедії є Джеммі Вейлз, який народився у 1966-му році.

Вейлз вчився в університеті міста Оберн, потім Університеті штату Алабама. По закінченню планував написати дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії в області фінансів, проте ці плани не були здійснені. Пізніше Вейлз зайнявся торгівлею цінними паперами в Чикаго і незабаром розбагатів.

 
У середині 1990-х Вейлз заснував пошукову систему "Боміс" через яку можна було купити деякі оригінальні матеріали, включаючи матеріали для дорослих "Bomis Babes". Зараз Вейлз уже не входить у раду директорів "Боміс", проте залишається її мажоритарним акціонером.

У березні 2000 року Вейлз створив вільну енциклопедію Нупедія і найняв Ларрі Сенгера на посаду головного редактора. Енциклопедія складалася вченими на добровільній основі, статті енциклопедії проходили експертну оцінку.

15 січня 2001 року Вейлз і Сенгер створили Вікіпедію. Початково сайт був призначений для попередньої розробки матеріалів, які потім були б розміщені в Нупедії. Але бурхливий ріст Вікіпедії незабаром зробив її головним проектом.

В основному, розробкою Вікіпедії на ранніх етапах займався Сенгер, а Вейлз надавав капітал. Оскільки формально Сенгер був найнятий на роботу Вейлзом, то Вейлз вважає себе єдиним засновником Вікіпедії, хоча Сенгер продовжує називати себе "співзасновником".

Незабаром Ларрі Сенгер покинув проект і розкритикував Вейлза, зобразивши його людиною, що ненавидить еліту й усе елітарне.

Метою Вікіпедії є створення найбільшого сховища людських знань, і всі вони пишуться та редагуються з нуля будь-ким, у кого є вільний час.

Та незабаром Вейлз зрозумів, що зловмисники атакують його дітище, яке він створив для доброї справи.

Так, постійні диверсії на сторінках Тоні Блера та Джорджа Буша у період підготовки до війни в Іраку, змусили власника Вікіпедії запровадити політику, яка забороняє анонімним користувачам редагувати сторінки про головних політичних діячів.

Однак це не зупинило жартівників та агресивно налаштованих людей. Після того, як сенатора Теда Кеннеді, якому стало зле на інавгурації Обами, забрала машина швидкої допомоги, у Вікіпедії з'явилася інформація, що він помер. Хоча на справді це не відповідало дійсності.

Після цього випадку, Вейлз визнав, що у вільній енциклопедії повинен бути введений контроль.  

Щоправда, наразі невідомо яким чином зробити його ефективним.. Адже офіційно у Вікіпедії є лише 23 співробітника. А метод мінімізації помилок спирається в першу чергу на читачів вільної енциклопедії.

До того ж проблема полягає в тому, що неможливо дізнатися, чи людина, яка пише помилкові факти - саботажник, чи ж вона просто робить помилки через свої незнання.

Однак наразі, редактори Вікіпедії призначили та затвердили 75 тисяч добровольців по всьому світу, які у вільний час аналізують сім мільйонів сторінок енциклопедії та видаляють очевидні неточності. Щоб виявити помилкові факти, вони спираються на "реальні" джерела, засоби масової інформації та наукові матеріали, а також свої власні знання.

Після жахливої брехні про смерть Теда Кеннеді, Вейлз пропонує проводити редагування біографій живих людей у два етапи:  анонімні користувати Вікіпедії можуть вносити правки, але їх має перевірити редактор енциклопедії, перш ніж вони будуть опубліковані в Інтернеті.

Та ця пропозиція від засновника вільної енциклопедії призвела до нових проблем. Чим більше обмежень вводять в редагуванні Вікіпедії, тим більше невдоволення виникає у її користувачів. Адже цензура ставить під загрозу ідею існування енциклопедії написаної людьми для людей.

До речі, щоб не стати жертвою фінансової кризи засновник Вікіпедії звернувся до всіх її читачів за підтримкою. Кожен мав змогу перевести кошти на те, що енциклопедія й надалі залишалася безкоштовною.

Адже Вейлз відмовляється вводити на сторінках Вікіпедії рекламу, навіть, якщо це допоможе утримати його дітище на плаву.

Якщо ж Вікіпедія не витримає фінансової кризи, чи стане комерційною і запровадить платні послуги, то багато людей, які полюбляють редагувати енциклопедію у вільний час, будуть розчаровані. Але в такому випадку всі ті жахливі неправдиві факти також зникнуть.

За матеріалами The Daily Mail

powered by lun.ua