Російське чтиво. Запастись валер’янкою

14
11 березня 2009

"Все Лівобережжя, Крим і Новоросія піднімаються проти окупантів. Росія допомагає бійцям Опору новітнім озброєнням, добровольцями і військовими радниками... Вони зламають проклятий бандерівський тризуб! Вони покажуть натовським "яструбам" кузькіну мать! Поле битви - Україна! Це є наш останній і рішучий бій", - йдеться у анотації до книги Георгія Савицького "Поле бою - Україна. Зламаний тризуб".

Анотації до інших книг трьох книг не менш інтригують. Але політолог Кость Бондаренко новиною не здивований, хоч і не розуміє, чому про це заговорили лише зараз.

"У мене на полиці величезна кількість книг антиукраїнського характеру, які і спотворюють історію, і спрямовані на дискредитацію України, і виходили в Росії протягом останніх 5 років", - розповідає він "Українській правді. Життя".

Керівник Київського інституту проблем управління ім.Горшеніна бере першу ліпшу книгу до рук і зачитує: "Серія "Русская имперская традиция". Москва 2004. Назва книжки "Украинская болезнь поиска нации". Зміст. "Национальное единство русского народа, движение и идеология "украинского" сепаратизма"...

Політолог каже, що за рік наш північний сусід видає з десяток таких книг. А книговидавнича активність антиукраїнських книжок у 2009 році пояснюється агресивнішою інформаційною кампанією північного сусіда, особливо у західній пресі.

Політолог Кость Бондаренко має колекцію антиукраїнських книг. Він каже, щороку в Росії з'являється їх близько десяти
Соціальний психолог та колишній літературний критик Олег Покальчук радить шукати причини появи цих книг у "індикаторі суспільних настроїв".

"Письменники не створюють суспільну думку. Навпаки, вони відображують суспільні настрої, бо інакше їх би ніхто не видавав і не купував. Очевидно, ці російські письменники відображують більшість суспільних російських настроїв", - розповів експерт.

Його слова підтверджує соціологія. Згідно з останніми дослідженнями "Левада Центр",  позитивне ставлення росіян до України зменшилося з 55% у 2008 році до 29% у 2009, а негативне ставлення зросло практично вдвічі - з 33% до 62%.

Керівник книжкового порталу "Буквоїд" Сергій Руденко теж не вірить у випадковість появи антиукраїнського фентезі чи публіцистики, бо "книжкова індустрія в Росії, на відміну від України, є частиною державної ідеології.

Навіть йому важко визначити кількість таких книг з усього книжного масиву, що видається у країні щороку, але експерт нагадує: минулого року у Росії з'явилась книжки "Бандеризація України - загроза для Росії" та "Росія і Україна. Коли заговорять гармати...".

"З відповідним назвам змістом", - додає він.

Фантазії на задану тему

Тиражі цих книг різні. Так, наприклад, твір Максима Калашнікова "Незалежна Україна. Крах проекту" (у розділі публіцистика) видали 10 тисяч екземплярів, тоді як "Російсько-українські війни" Олександра Сєвєра (теж знаходиться у розділі публіцистика) - 4 тисячі, книжок Федора Березіна "Війна 2010. Український фронт" у продажу є 6 тисяч (книга знаходиться у розділі фантастики).

Переважна більшість книг з розділу "Фантастика, фентезі, жахи" та "Публіцистика", які можна знайти на ozon.ru, мають наклад 5-7 тисяч екземплярів. Хоча й трапляються, звісно, такі, які вийшли у світ у кількості 20, 65 тисяч чи більше.

Вартість цих творів в середньому коштує 100-200 російських рублів (20-40 гривень). Але специфіка жанрів не робить ці книги масовими, їхня споживацька ніша вузька.

"Пересічний робітних в Рязані чи Тамбові цю книгу не побачить. Для них є інші джерела формування переконань. Це - телесеріали, телефільми, це різноманітні жарти у різноманітних псевдосатиричних чи псевдогумористичних передачах про Україну. Або програмах новин з тенденційним викладом інформації", - запевняє Кость Бондаренко.

Якщо "Поле бою - Україна. Зламаний тризуб" знаходиться у розділі фантастики, то книжка "Незалежна Україна. Крах проекту" - у розділі публіцистика. Фото з сайтів інтернет-магазинів delokrat.ru і Оzon.ru 

"Якби це відбувалось років 25 тому, коли не було Інтернету, або він був у зародковому стані, ще можна було б говорити про вплив літератури на свідомість читача і модифікацію його свідомості", -  зауважує Олег Покальчук і додає: конфлікти між країнами неодмінно відображені в національній літературі, і нічого дивного у цьому нема.

А вплинути ці книги можуть лише на тих, хто вже готовий піддатись їхньому впливу.

"Література - це белетризовані заклинання людей і нічого більше. Якщо це архаїчне суспільство, то там цей шаманізм працює, якщо це суспільство з нанотехнолоігями чи четвертим технологічним укладом, то працює, відповідно, значно менше. З точки зору психології, загіпнотизувати можна лише ту людину, яка в принципі до цього готова. Кожен справний гіпнотизер знайде собі в залі 5- 7 осіб, які вже точно хочуть заснути, але самі про це не знають", - роз'яснює експерт.

"Війна 2010. Український фронт"  знаходиться у розділі фантастики, а от "Російсько-українські війни" Олександра Сєвєра - у розділі Публіцистика

Зрештою, в Україні теж були слабкі потуги створити аналогічний продукт (наприклад, "Дефіляда в Москві" Василя Кожелянка). Проте такі книжки в нашій країні радше рідкість.

"Українська культура має жіночу ментальність. А вона не передбачає експансивність чи посягання на чужий простір. Це чоловіча парадигма поведінки. Українська література інтровертивна, описова, лірична, фрейдистська, яка завгодно, але така військова драма для неї, на жаль, не притаманна", - каже Покальчук.

Підставити другу щоку?

Після активного обговорення у пресі антиукраїнських книг, цілком ймовірно, що незабаром з'явиться література "у відповідь". Але тепер фронт війни буде в Росії.

"Я не вважаю, що в інформаційних війнах треба давати симетричні відповіді. Умовно кажучи, вийшла книга проти України, треба давати аналогічну книгу проти Росії. За принципом хто далі плюне чи "дурак - сам дурак", - ділиться думками з "Українською правдою. Життя" Кость Бондаренко. Він переконаний: потрібно показувати свою вищість і свою здатність перемагати іншим способом.

А Олег Покальчук вважає, що нам було б корисно перекласти ці книжки українською мовою, "розповсюдити і якимось чином це прокоментувати".

"Дати людям зрозуміти, що частина літераторів з Росії заробляє гроші на такому типу літератури", - каже Покальчук.

[VR]Третя світова війна на порозі! Світова пожежа почнеться в Україні. Збройний конфлікт, що спалахнув у Криму, загрожує перекинутися на всю Європу. І Росія не залишитися осторонь вирішальних подій. Головним фронтом майбутньої війни стане Український фронт.

Анотації книжки "Війна 2010. Український фронт", автор - Федор Березін[/VR]Політтехнолог Денс Богуш, який в минулому займався інформаційними атаками в штабі кандидата в президенти Віктора Ющенка, історію з антиукраїнським фентезі сприймає як частину інформаційної війни проти України.

"Сьогодні інформаційний простір має все більше значення в реальному житті людей. І стандартом інформаційних війн є підготовка суспільної думки спочатку в середині країни, а вже потім. За можливістю, країни, в якій будуть вестись бойові дії", - зазначає Богуш.

"Те, що це, м'яко кажучи, не дружні кроки по відношенню до нашої країни - видно неозброєним оком", - додає експерт і радить серйозно поставитись до появи цих антиукраїнських книг.

Сергія Руденка більше турбує інше - подальша наполеглива експансія російських видавців на українському книжковому ринку.

[VR]Десятиліття Радянської влади в голови школярів і студентів вбивали тезу про братні східнослов'янські народи - українців та росіян... Однак, шановний читачу, якщо українці - це окремий народ, то тоді спробуйте відповісти на кілька простих запитань. Наприклад, коли з'явився на світ цей "інший", неросійський народ? Де він виник? Коли переселився на землі Київської Русі? Якою мовою він говорив? ... Ті відповіді, які нам пропонують українські національно-стурбовані діячі, у кращому випадку викликають сміх

Анотація книжки "Незалежна Україна. Крах проекту", автор - Максим Калашніков[/VR]

"За прогнозами експертів у другій половині 2009 року, коли вітчизняні видавці потерпатимуть від фінансової скрути, їх місце на українському ринку може зайняти російська книга.

Ось тоді вже йтиметься про національну безпеку України.

Ви ж розумієте, для того, аби воювати з Україною росіянам не обов'язково застосовувати війська чи перманентно закручувати газовий вентиль.

Нам просто будуть "втюхувати" свою інформаційну продукцію, яку вони спеціально для України підбиратимуть.

Про це, на жаль, ніхто зараз не думає. І дарма", - каже керівник порталу "Буквоїд".

powered by lun.ua