Тисячі дітей стали жертвами насилля священнослужителів у школах

7
21 травня 2009

З початку 30 років і до кінця 90-х років минулого століття 39 тисяч ірландських дітей зазнавали регулярних побиттів, зґвалтувань і принижень.

Робили це священики і черниці, які мали займатись вихованням дітлахів. Та служителі католицької церкви натомість заохочували публічні покарання неповнолітніх і покривали педофілів серед членів свого ордену.

Усе це підтвердили результати дев'ятирічного розслідування справи, які опубліковані у 5 томах. За словами членів комісії, свідоцтва колишніх вихованців цих закладів, яким зараз від 50 до 80 років і які досі страждають від отриманих травм, не залишають жодних сумнівів в тому, що в цих установах до дітей ставилися як до ув'язнених або рабів.

Хлопчиків ґвалтували частіше

Мова йде про мережу виправних закладів Ірландії, де перебували сироти, неповнолітні, які вчиняли дрібні крадіжки, малолітні матері і навіть діти, у яких був лише один з батьків. Курували ці установи католицькі організації Ірландії.

У цих установах у багатьох дітей навіть не було імен, а лише номери, як у концлагерях, зауважує La Stampa.

800 чоловіків і жінок, яких опитали члени спеціальної слідчої комісії, підтвердили, що їх били різними предметами по різних частинах тіла та ґвалтували. Іноді це робили декілька людей одночасно...

Найжорстокіше поводились з дівчатами. Хоч їх ґвалтували рідше, ніж хлопчиків, проте їх частіше ображали і принижували, підриваючи у них почуття самоповаги.

"У деяких школах було прийняте регулярне ритуальне биття. Дівчаток били особливими засобами, які завдають максимального болю, по всіх частинах тіла", - йдеться в доповіді.

"Суворість режиму насаджувалася в цих школах багатьма поколіннями ченців, священиків і черниць. Це була система, а не результат окремих порушень з боку осіб, дії яких виходили за рамки допустимого", - наголошується у звіті слідчої комісії.

"Тілесні покарання вселяли страх, який, як вважала адміністрація закладу, необхідний для підтримки дисципліни", - підкреслює звіт.

Рука руку миє

Скандал довкола католицьких шкіл розгорівся після показу документального фільму в кінці 90-х років минулого століття, коли було закрито останній виправний заклад для малолітніх вихованців Ірландії. Ці заклади курувались релігійними орденами.

На хвилі суспільного обурення тодішній прем'єр Верті Ахерн розпорядився провести розслідування. Його результати були оголошені днями.

Як з'ясувалось, злочинці були захищені системою кругової поруки. Найжорстокішими виявились члени ордену "Християнських братів", які опікувались притулками для хлопчиків. Хоча не відставали від них і "Сестри милосердя", зауважує The Times.

У доповіді також є звинувачення не лише на адресу релігійних організацій, які роками замовчували жахи, що відбувались, але й державних чиновників, які закривали очі на злочини.

Жертви цієї системи давно вимагали розкриття правди про католицькі заклади, щоб ірландські діти більше надалі не попадали в такі умови. Але більшість лідерів релігійних орденів відкидали свідчення випускників, проголошуючи їх брехнею і перебільшенням. У випадках, коли спростувати свідчення не вдавалося, вони перекладали відповідальність на покійних.

Результати комісії не будуть використані для залучення винних до суду. Це пояснюється частково тим, що в 2004 році католицький орден "Християнські брати" в суді добився заборони на наведення в звіті імен своїх членів. Отже, в завершальному документі комісії немає імен ні жертв, ні їх мучителів.

Автори звіту пропонують більше 20 способів, якими ірландський уряд може хоча б частково спокутувати минуле. Серед них - будівництво меморіалу, надання психологічної допомоги жертвам наруг і поліпшення служби охорони дітей в Ірландії.

За матеріалами The Times, La Stampa та ВВС

powered by lun.ua