Затриманий за крадіжку українець виграв справу в Європейському суді

11
29 травня 2009

Відповідне рішення було схвалено судом 28 травня, повідомляє УНІАН.

У своєму позові проти держави Україна від 10 липня 2001 року Юрій Ісаєв скаржився на відсутність належного медичного догляду під час його затримання в Україні, тривалість затримання під арештом та тривалість розслідування.

В ході слухання справи суд встановив, що 18 жовтня 1995 року Юрія Ісаєва було затримано за обвинуваченням у незаконному зберіганні зброї.

21 жовтня 1995 року йому також було висунуто обвинувачення у скоєнні крадіжки.

2 червня 1997 року Ленінський районний суд Харкова засудив Ісаєва до 3,5 років ув'язнення за незаконне зберігання зброї, при цьому справу про крадіжку було виокремлено за три дні до цього рішення суду.

6 серпня 1997 року Ісаєва згідно з рішенням суду було амністовано, однак 6 листопада 1997 року він знову був затриманий в рамках розслідування справи про крадіжку. Після цього справа, за якою в цілому було затримано 14 осіб, кілька разів направлялася до суду, однак поверталася на додаткове розслідування.

Починаючи з 1996 року, у ув'язненого почала розвиватися нейропатія малогомілкового нерву, яка поступово переросла в сирингомієлію та призвела до часткових парезів правої руки та ноги. В слідчому ізоляторі №27, в якому утримувався Ісаєв, йому не могли надати належну медичну допомогу, про що є відповідні висновки лікарів, зроблені в період між 1996 та 2003 роком.

Разом з тим суд лише з четвертої спроби погодився замінити утримання під вартою на підписку про невиїзд за станом здоров'я. Це рішення було схвалено 1 жовтня 2003 року. Рішення щодо вини обвинуваченого у скоєнні пограбувань було винесено судом лише 29 липня 2004 року, коли Харківський районний суд засудив Ісаєва до 5 років 11 місяців та 25 днів ув'язнення.

У своєму рішенні від 28 травня 2009 року Європейський суд з прав людини встановив, що під час процесу та розгляду справи Юрія Ісаєва держава Україна порушила три статті Конвенції прав людини, зокрема статтю третю в частині надання адекватної медичної допомоги при утриманні під вартою, параграф третій статті п'ятої щодо тривалості утримання під вартою та параграф перший статті шостої щодо тривалості розслідування справи.

Ніяких відшкодувань з боку держави Україна на користь позивача рішенням суду накладено не було.

powered by lun.ua