Щороку кількість діабетиків в Україні зростає на 5%

Такими є дані Міністерства охорони здоров'я України, повідомляє "Радіо Свобода".

Серед причин захворювання на діабет І типу (інсулінозалежна форма) та ІІ типу значну роль відіграє спадковість, а також нездоровий спосіб життя та вплив навколишнього середовища.

Гіподинамія (малорухливість сучасних дітей) та захоплення фаст-фудами - важливі фактори виникнення цукрової хвороби, зазначає лікар-ендокринолог Галина Казмірович.

"Діти повинні вести активний спосіб життя, не харчуватися "на ходу" і мати нормальну вагу, що наразі є проблемою, оскільки дуже багато дітей з надлишковою вагою", - зауважує лікар.

Кількість дітей із надмірною масою тіла, у яких є перспективи розвитку діабету ІІ типу й справді збільшується, додає голова експертної комісії Міністерства охорони здоров'я Володимир Панків.

"Кількість в Україні дітей-діабетиків зростає ще не настільки різко, як у країнах Заходу. Українські діти ще харчуються більш-менш нормально, але тенденція незбалансованого харчування теж уже є", - погоджується фахівець.

Щоб уникнути ризику захворювання дитини на діабет, лікарі-дієтологи і педіатри радять не лише залишити звичку харчуватися у фаст-фудах, але й не захоплюватися так званими сухими сніданками. Пластівці й подушечки, на 45-50% складаються з цукру!

Лікарі звертають увагу, що куріння жінки у період вагітності збільшує у дитини ризик захворіти на діабет.

Особливості харчування, навчання та суворий режим діабетика

140 юних мешканців Рівненщини живуть з діагнозом "цукровий діабет". Справжня цифра може бути вдвічі більшою, адже далеко не всі батьки належним чином ставляться до диспансеризації.

Від початку року цукровий діабет виявили у 12 маленьких мешканців Рівненщини. Усі вони хворі на І тип діабету, а значить, потребують щоденного прийому інсуліну, розповідає головний дитячий ендокринолог області Галина Бойко.

Тривожить збільшення серед них кількості дошкільнят.

"Багато 2-річних, 4-річних, 6-річних діток. За останній рік у нас захворіло 2 дитини грудного віку", - констатувала Бойко.

У дітей все розвивається швидко: спочатку симптоми, а через 3-4 години вони можуть перейти в тяжкий стан, і їм загрожує реанімація, каже лікар.

[L]У багатьох випадках діабет виявляли у "хвості" вірусної інфекції. Так сталося і з Наталкою, коли вона важко відходила від грипу в 7-річному віці, розповідає її мама Надія.

"Дитина почала багато пити, худнути, з'явилася сонливість та апатія... Зробили аналізи - цукровий діабет. Ця хвороба вимагає дієти - потрібно багато фруктів і овочів, дієтичне м'ясо. Для діабетиків є специфічні вітаміни. Періодичне лікування - мінімум 2 рази на рік. У дітей купа ускладнень - на ноги, очі, нирки", - каже Надія.

Уколи, таблетки, фізпроцедури - вибиватися із графіка не можна. У школярів іноді виникають проблеми із навчанням, адже дехто з них проходить курс лікування у медичних закладах 4-5 разів на рік, через що доводиться переходити на індивідуальний план навчання.

Жінка каже, що про хворобу взагалі можна було б забути, якби рівень медичного і соціального забезпечення діабетиків в Україні зрівнявся з європейським: "Ті ж тест-смужки, голки, інсуліни - немає такого, щоб хворий був невпевненим, а що ж буде завтра - чи будуть інсуліни, чи вистачить коштів купити смужки чи пролікуватися".

Українські діти, хворі на цукровий діабет, забезпечені імпортним інсуліном і глюкометрами - приладами, за допомогою яких у домашніх умовах вимірюють рівень цукру в крові.

Цим державна підтримка маленьких діабетиків практично вичерпується, каже Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України.

"Ніяких державних оздоровчих програм немає. Якщо на місцевих рівнях члени мого товариства виб'ють - 30-40 дітей кудись повезуть. Дитина з цукровим діабетом до 15 років відпочивати їде обов'язково з матір'ю, а путівка коштує близько 5 тисяч гривень. Найтяжчі проблеми - це оздоровлення, забезпечення засобами самоконтролю і навчання", - додає Петренко.

Втім, у Мінздоров'я запевняють, що проблем з забезпеченням дітей інсуліном в Україні немає. Інша справа - дорослі.

"Якщо, наприклад, потреба інсуліну є 800 мільйонів гривень на рік, щоб хворі були забезпечені, то держава виділила лише 30% коштів від річної потреби на закупівлю інсуліну. Дитина з цим проблем немає. Але підлітка, коли йому виповнюється 18 років і він переходить у дорослу поліклініку, переводять уже на український інсулін, не той, який він отримував у дитинстві - ось у чому проблема", - запевняє голова експертної комісії Міністерства охорони здоров'я Володимир Паньків.