Європейці тримаються за робочі місця за допомогою допінгу?

2
21 липня 2009

Так мало лікарняних у Німеччині не брали вже давно. На думку профспілок, причина криється не в здоровому способі життя, повідомляє "Радіо Свобода".

"Через страх втратити роботу працівники приходять в офіси хворими", - стверджує член правління Німецького об'єднання профспілок Аннелі Бунтенбах. Щоб подолати стрес, багато хто починає вживати навіть медикаменти, що стимулюють, тобто  допінг.

Цього разу йдеться не про окремих менеджерів, які страждають від дедалі більшого стресу.

Дослідження, проведене німецькою компанією медичного страхування DAK показало, що допінг вживає близько мільйона німців.

"Ми говоримо про 400 тисяч - 800 тисяч осіб. Крім того, слід рахуватися також із величезною сірою зоною. Отже, слід виходити з того, що такі препарати вживає загалом близько одного мільйона працівників", - зауважив керівник компанії DAK Герберт Репшер.

Експерти застерігають перед загрозою виникнення залежності й величезною шкодою для здоров'я: вранці та вдень приймаються медикаменти, які стимулюють мозкову діяльність, ввечері навпаки - заспокійливі препарати, щоб можна було заснути. Таким чином людина потрапляє в "чортове коло", вибратися з якого з часом стає дедалі складніше.

"Якщо впродовж тривалого часу ви вживатимете стимулятори і після цього відчутно менше будете спати або взагалі не спатимете, то через 74 або й 26 годин у вас відбудеться нервовий зрив. У людини виникає сильна депресія, починаються проблеми із серцем, підвищується тиск", - наголошує професор берлінської клініки Шаріте Інґе Бокгойзер.

Втім, відомий український психіатр Семен Глузман переконує, що не все так погано, як змальовує преса: "Я постійно в контакті з німецькими психіатрами. Ми таких даних (про масове вживання допінгу) від них не отримували".

"Допінг - це поняття не медичне. Тобто мова йде про вживання якихось антидепресантів,  збуджуючих елементів або наркотиків. Що стосується України, то кількість даних по кількості вживачів наркотиків, які дає наркологічна служба, абсолютно не відповідають дійсності. Тому що лікарі-наркологи мають дані лише про тих, хто до них приходить.

Найбільш об'єктивну інформацію з наших відомств, які мають по наркозалежних, дає СБУ. У них є спеціальне управління, яке намагається якось відстежити ці дані. Поки що динаміки такої (збільшення кількості накрозалежних) вони не демонстрували", - зауважує "Українській правді. Життя" Семен Глузман.

"Більш того, я думаю, що такого не буде", - додає психіатр і нагадує результати досліджень вчених ХХ століття про захворювання людей під час кризових ситуацій.

"В тих місцях, де відбувались воєнні дії під час Другої світової менше було проявів язви, апендицитів. Пояснити це ми не можемо. Мабуть, відбувається якась концентрація життєвої енергії, людина хоче вижити, вона не звертає увагу на те, на що звертала б у нормальному житті", - каже Глузман.

Та й на антидепресанти, щоб втриматись на робочому, місці українці навряд чи підсідають.

"Ви не можете прийти в українську аптеку і спокійно купити антидепресанти. Тому все це дуже умовно. Давайте говорити про більш жорсткі позиції, які є очевидними. Наприклад, кількість суїцидів. От вже майже рік у нас оголошена в країні криза. Але кількість суїцидів насправді не збільшилась", - підсумовує психіатр.

powered by lun.ua