Джамала: Не хочу, щоб мене було забагато

196
10 вересня 2009

Ніколи ще поп-конкурси на теренах СНД не бачили співачку з діапазоном голосу в 4 октави, класичною академічною освітою за фахом "оперного співу" та такою незвичною манерою поведінки.

Джамала народилася в Кіргизстані у кримськотатарсько-вірменській родині. Виросла в селі Кучук-Узень біля Алушти. Далі було симферопольське музичне училище. Консерваторію закінчила в Києві.

Ще 2005 року Ольга Лебедєва з "Дзеркала Тижня" пропонувала згадувати її справжнє ім'я, додавши: "Запам'ятайте обов'язково, щоб згодом з розумним обличчям казати "завжди знали - вона зірка". Минуло 4 роки, але її справжнє ім'я мало про щось казало.

Джамала покинула Київ майже нікому не відомою 20 липня і повернулася популярною з Риги 3 серпня. За три дні конкурсу лише "History repeating" у її виконанні на Youtube подивилися понад 100 тисяч користувачів. Ще вдалішим виявилася рідкісна лемківська пісня "Ой верше між верше". Зараз її переглянули майже 200 тисяч користувачів.

У Юрмалі киянка Джамала, кажуть, зірвала дах у глядачів і журі конкурсу. Вона не любить порівнянь з іншими артистами, але лише до одного з них ставиться з повагою. Минулого року в Перу померла діва з унікальним голосовим діапазоном Іма Сумак, а цього світ відкрив для себе Джамалу.

- У перший день "Нової хвилі" ти отримала дві "дев'ятки" і опинилася на другому місці, на один бал відстаючи від "індонезійського дива" Санді Сондоро. Перемогла лише на другий конкурсний день і змогла втримала перемогу у третьому. Досі на більшості музичних форумів кажуть, що саме виступ Джамали у перший конкурсний день був найяскравішим. В тебе не виникає запитання, чому саме від співголів Юрмали - Раймонда Паулса та Ігоря Крутого - ти отримала "дев'ятки"?

- Мабуть, вони вважали, що так було потрібно. Дехто почав розвивати "теорії змов" - начебто це якась гра. В мене не було відчуття, що мене валять. Це не викликало ніякої реакції. Я сприйняла це як факт - "дві дев'ятки" і все.

- Сама як вважаєш? Який день був найвдалішим?

- Вони усі різні. Зовсім різні емоційно. Кожен з тих своїх виступів я критикувала і кожен з них полюбила. Якщо казати про емоції, мабуть, другий день був найемоційнішим. Чомусь плакали усі, і навіть я (сміється).

Після закінчення пісні дуже сильно ревіла. Я бажаю кожному співаку відчувати це. Коли співала "Ой верше, мій верше", доспівала останню ноту й увімкнулася. Часто буває навпаки - доспівала і відключилася, а тут саме увімкнулася.

Коли співала - забула де я, хто дивиться конкурс; про те, як оцінюють мій подих, мою техніку. Мені було протягом пісні байдуже. Занурилася в ці три хвилини аж настільки, що розуміння конкурсу повернулося, коли знову побачила зал. Тому розплакалася.

- Чи це ймовірно відчувати, коли співаєш 5-й, 10-й, 20 раз одну і ту ж пісню?

- Робота така - кожного разу закохуватися в одну і ту ж пісню, мабуть, тому і вибір пісень в мене дуже прискіпливий. Якщо не любиш пісню, нікому це не буде цікаво.

- Про тебе пишуть таке: подібний голос індустрії не потрібен. Побачили, вразилися, відмітили 4 октави, а далі сучасній масовій сцені потрібен конвеєр з постійно новими обличчями, який щось-десь підспівує. Що скажеш?

- Значить, вже потрібен! Значить це питання вже неактуальне, якщо я перемогла, якщо журі стояло, якщо встала Пугачова.

- Пугачова так багато вставала, що невже ти сприймаєш це як сигнал? Пугачова багатьом вставала і раніше, але співає Орбакайте.

- Що ви хочете від цієї жінки? Вона що Господь Бог?

- Якщо не Господь, то одна з богинь Російського шоу-бізнесу, що створений "по образу і подобію". Чи ти вважаєш її можливості перебільшені?..

- Вона просто музикант, співачка і людина. Я їй сподобалася. Зрозуміла, що "дістала" її і все. А що вона може вирішувати пізніше, після цього?

Пугачова дає  зелене світло у пострадянському шоу-бізнесі. Вона може давати його своїм авторитетом для людей, що живуть у Москві. Вона допомагала своїм зятям, доньці. Список можна подовжити. Проте до чого тут я? Може, ви якось обізнані в цих справах? Знаю лише її реакцію, а що вона робить, як вона робить - мені це невідомо. Знаю, що вона виявляла до мене інтерес.

- Познайомилися?

- Ні. Була зустріч на загальних фотографуваннях і все.

- Завершуючи вже про роль Пугачової... У перший день вона вставала двічі. Окрім тебе, стоячи аплодувала Мілі Нітич - теж з України. На Інтернет форумах багато билися об заклад, кому з вас вона віддасть свою нагороду у 50 тисяч доларів. Дісталося Мілі. Тебе зачепило?

- Ні. Я отримала те, що хотіла - перше місце і визнання (і 50 тисяч євро за перемогу - ред.). За те, що Зірка Алли дісталася Мілі, я лише радію. Дівчина дуже талановита, чому їй теж не допомогти у фінансовому плані? Я не ставила за мету жадібно хапатися за всі позаконкурсні нагороди Юрмали.

- Чи не через тебе почали занижувати місця іншим українським представникам? Бо вирішили: досить першого місця, і більше нікого з українців не допустили в трійку?

- Я просила Олену Коляденко (хореограф балету "Фрідом" і арт-директор Джамали) відгородити мене від оцінок, хто йде на друге, на третє...

- Це було можливо?

- Звичайно. Просто не дивитися на оцінки і не слухати розмов про це. Я клянуся, мені невідомо, чому Антонелло (представник Італії) вийшов на друге місце, чому не стала представниця Грузії. Це мене обходило.

Виступ Джамали під час "Телетріумфу". Фото Дмитра Ларіна

- Були в тебе свої фаворити серед конкурентів?

- Єдиним моїм фаворитом був індонезієць Санді Сондоро. Дійсно він найсильніший. Це - людина музикант, мелодист і співак - комплекс, який мені подобається.

- Було ще кілька емоційних моментів, які помітили всі телеглядачі: коли Макс Фадєєв після твого номеру, окрім "десятки", вирішив підняти решту табличок з оцінками. Потім на гала-концерт приїхав Хворостовський, який вислухав усіх, заспівав сам, але після твого виступу аплодував стоячи. Чи не кружляє голову від такого?

- Можна згадати реакції і Кобзона, і Хворостовського і Сосо Павліашвілі. Проте мене дуже підкорив Фадєєв. Він дійсно мені подобається як музикант, чого не можу сказати про тих, кого він зараз виводить на сцену.

Закохана в його музику 90-х - альбоми "Біжи по небу", "Ножиці". Це було супер! За тих часів подібна музика здавалася нереальною. І там у Юрмалі, коли я стояла в оточенні преси, а він, мабуть, себе погано почував, бо ходив з паличкою, раптом побачила його. Макс кульгаючи пройшов скрізь журналістів, які не звертали на нього уваги. Я сама до нього потягнулася. Він обійняв мене, вимовляючи : "я твій фанат", але я його випередила: "я ваша фанатка!!!". Сказав "Якщо буде щось потрібно - звертайся" і пішов.

- В інших конкурсах братимеш участь?

- Ні. Вони виснажують емоційно. Чи є сенс? Один раз був, але далі це схоже на спорт. Ти починаєш порівнювати.


Ти назвеш мені виконавців, яких ти любиш, що брали участь в конкурсах? З моїх улюблених співаків ніхто не конкурсував. Ані Сандра Вілсон, ані Майлс Девіс. Вони могли приїхати на конкурси як гості, але ніколи не брали участі. Вони самобутні. Припускаю, за технікою комусь і поступалися, утім вони такі єдині.

Я не боюся порівнянь у техніці. Мене не лякає. якщо завтра скажуть: "Там є дівчина, в якої техніка краща за твою". Просто не хочу цього.

- Фішка співаків сказати: "на корпоративах не співаємо". Але Іма Сумак могла заспівати на карнавалі та навіть на весіллі. Чи заспівала би ти на весіллі?

- Якщо це грамотно зроблено, якщо це хороша сцена... Слава Богу, зараз є такі весілля (сміється), що "Нова Хвиля" відпочиває.

- А в рідному селі, в Кучук-Узені могла би прийти на весілля і заспівати?

- В Кучук-Узені я співала на весіллях народні пісні.

- Я запитую, у нинішньому статусі заспіваєш?

- Давай про це не будемо...

- Намагаюся провокувати.

- Не треба. Із задоволенням буду співати своєму батькові або родичам у дворі, але я не буду співати на весіллях.

- Тобто, Євробачення-2010 не шукати в твоєму графіку?

- Ні. Якщо до Юрмали ми готувалися півроку, дуже багато праці, тоді до Евробачення вже треба зараз готуватися. Але як? Я хочу альбом, я хочу кліп. Я хочу, хочу, хочу, але треба чимось жертвувати.

Мені здається Євробачення - така штука, на яку завжди можна встигнути (посміхається). Ось Патриція Каас - психанула і пішла цього року на Євробачення...

- ... та непогано. Всі знову її згадали. Ти ж ще оперна співачка. Що до таких конкурсів, як "Опералія". Або "Кардіфські голоси"?

- На "Опералію" я подавалася двічі, але не пройшла.

- Далі не цікавить?

- Ні. Я завжди вірила, що можна суміщати академічний спів та джаз, але коли це не припадає одночасно.

- Як це - суміщати неодночасно?

- Наприклад, завтра в тебе академічний концерт, а напередодні ти співала джаз. Так не можна.

- Чому?

- Тому що це неповага до опери. Йдеш співати оперу з несвіжим голом, заспана, не в тому стані. Я собі цього не дозволяла в консерваторії, тому, можливо, мені ніхто не може дорікнути, що я не виконувала учбовий мінімум чи максимум. Я була взірцевою студенткою.

Їм звичайно не подобалося, що я співаю джаз. Їм це просто заважало. Бо з жахом казали, "вона співає джаз!", а кулуарах додавали "до того гарно співає джаз". І це дратувало деяких моїх викладачів: "Як це вона щось робить без нас?!"

- В тебе планувалася прем'єра в опері "Іспанський час" у вересні. Що з нею?

- Поки відклалося. Про це згодом.

- У 25 років можна пробувати естраду, джаз і оперу, але чи естрадою не "витратиш" голос?

- Які 25, мені 21!

- На Юрмалі лунало - 25 років...

- Це вони помилилися (знову посміхається)...

- Як ти потрапила до Олени Коляденко у мюзикл "Па"?

- Їй потрапив диск, який я записувала з двома гітаристами. Там де пісня "Ах яндим". Ще там були кубинські пісні, джазові, а ще спільні роботи з "Фрі нейшнл бенд", де грає Усеїн Бекіров. Коляденко, почувши диск, зателефонувала мені: "Чула ваш голос. Хочу з вами мюзикл".

- Коли це було?

- Два роки тому. Олена розповіла, що є плани на мюзикл. Ще нічого не було, окрім її бажання. Як раз тоді в телевізійному прокаті "Танці із зірками" перемогли Олена Шоптенко і Влад Яма. Ми зустрілися учотирьох - Олена Коляденко, Влад Яма, Олена Шоптенко та я, і стали обирати матеріал.

Дуже здивувалася, коли Олена Коляденко почала ставити музику. Зрозуміла, що наше уявлення про гарну музику збігається. Я принесла туди музику Пьяццолли, з тої опери, де співаю Марію де Буенос-Айрес. То насправді не зовсім опера, а "оперетА" - щось проміжне між оперою та оперетою. Такий собі власний витвір Пьяццолли.

Ще були пісні з репертуару Ширлі Бейсі: "If you go away", "I have nothing" і.... щось ще, зараз не згадаю. Мені дуже сподобався вибір музики. Джазуха така! Те що я хотіла: джаз і класика. Це було унікально - було усе, де я могла показати себе протягом двох годин. Там була і пісня Іми Сумак "Мамбо".

- "Па" ще йде?

- Ні  і не буде. Його бачила більша частина Києва, і він з недешевих у плані складу, квитків, тому це невигідно. Потрапили на кризу. Всі тонкощі мені невідомі.

- В "Па" танцювали дві зірки - Яма і Шоптенко, але у вокальній частині всі жіночі партії співала лише ти. Чому?

- В Олени запитували власники "Фрідому": "Чого в тебе всі партії співає одна людина, чи не хочеш взяти ще когось, раптом захворіє?" Вона відповіла: "Ні". Мені було дуже приємно.

По правильному, треба було 5 вокалістів: одна співає кубинські пісні, друга - класику, третя - джаз і так далі, був ще французький шансон. Але Оленин вибір був таким, аби всі характери показала одна людина.

- Ти вже комерційна співачка?

- Що це означає?

- Коли тобі не треба мати місце роботи, коли співаєш лише за гонорари.

- Так було і раніше. У "Фрідом-джазі" я була на гонорарах. Співала за гонорари гарну музику (посміхається).

- Втім, це була залежність від одного роботодавця...

- Я ніколи не була залежною. Нікому нічого не була винна.


- Після твоєї обробки "History repeating" оригінальна версія стала виглядати менш яскраво. Чия пропозиція була переробити саме так "History repeating": яким його побачила Юрмала?

- Мені дуже приємно це чути. Таке казали мені італійські друзі. Ми цю пісню інтерпретували. Мені вона здавалася "лаунжевою", трохи одноманітною. Розуміли - треба не втратити джазовість, але зробити її модною і додати вогню. Вийшла така от версія.

На початку я співаю голосом старушенції, по-доброму жартую над манерами Ширлі Бейсі. Вона суперова. Обожнюю її! Це настільки жива пісня, що досі дух захоплює, бо вона народилася не на студії, а під час концертів.

- Ширлі Бейсі вже бачила цю версію?

- Не знаю. Я певна - вона музикант, і їй сподобається.

- Чув, що ти з невдоволенням ставишся, коли журналісти намагаються тебе порівнювати з іншими артистами. Чому?

- Просто не сприймаю, коли журналіст свою суб'єктивну думку ставить у рамочку і каже: "це ось так". Зокрема мені не подобаються порівняння з Жанною Агузаровою. Я певна, що в нас немає нічого спільного. Абсолютно нормально ставлюся до цієї артистки, проте в мене думка, що ті, хто робить такі порівняння мають дуже вузький музичний смак. В нас немає нічого спільного.

- Московський музичний оглядач з МК Ілля Легостаєв тебе порівнював з Емі Вайнзаус..

- ...Емі Вайнхауз. Та хай ще буде так, хоча б у зовнішності, дійсно, є спільність. Мистецтво гриму і перевтілення зараз так розвинено, що з кожної людини можна зробити і Вайнхаус, і Агузарову.

Із мене нікого не робили. Навпаки, ми обговорювали, що можуть початися порівняння. На сцені глядач побачив лише сценічне мавпування моїх повсякденних зачісок та одягу.

- Тоді ще одне дратівливе порівняння. Сара Воен вважала тексти і вимову слів у піснях другорядними. Дуже обурювалася, коли її затискали в рамки "джазової" співачки , вважаючи себе жанрово ширшою. Ти теж не любиш визначення Джамала - джазова співачка, а твою вимову й ковтання слів теж критикують. Ксенія Собчак відверто жартувала над твоєю вимовою. Сприймаєш?

- Мене це тішить. Я сама сміялася над жартами Собчак. Не знаю як це назвати недолік чи "долік": моя подруга дивилася Юрмалу у вуличній кав'ярні десь біля Мелітополя і розповіла, як підійшла до телевізора місцева бабця.

Коли почалася "Ой верше мій верше", бабуся спитала: "На якій мові вона співає? Нічого не розумію!" Коли доспівала, подруга побачила її волання і сльози "це ж треба, нічого не розуміла, але так багато зрозуміла!"

Не те, що я не хочу доносити слухачеві текст. Просто ті люди, яких чіпляє, вони знайдуть слова. Дякувати Богові, зараз в Інтернеті є все. Я нічого не розумію з текстів моєї улюбленою співачки... Більше того, це потребує її техніка співу. Мені самій текст часом теж заважає...


- Ти займалася вокалом з Надією Грановською із "Віагри"?

- Не займалася. Я займалася з однією із дівчат із "Віагри". Але не з Надєю.

- Надя і сама в одному з інтерв'ю казала, що брала уроки оперного вокалу...

- ...Не в мене. Ми з нею познайомилися лише в Латвії. Так, я давала уроки ще деяким дівчатам, що були у відомих проектах. Якщо їм допомагали мої уроки, то радію. Але вже трішки побувши у ролі викладача, певна - велике діло "талант". Можна займатися, займатися і перезайматися, але якщо немає в голові клепки...

- А голова для чого співакові потрібна?

- Звичайно (сміється), якщо, займаючись вокалом, людина не хоче слухати музику, про що можна говорити? Мені доводилося змушувати дівчат постійно слухати. В мене були маленькі касети "соні". Виграла якусь премію в Алушті і мені подарували і плеєр. Я не могла нарадуватися. Цей плеєр в прямому сенсі затерла, він зносився від навантажень.

Я переписувала Еллу Фітцджеральд, Біллі Холідей. Мене "виховував" аранжувальник Зареми-ханум - Геннадій Асцатурян. Він з дитинства привчив мене до джазу. Буквально змушував слухати джаз.

Почалося з того, що поставив мені одну пісню Фітцджеральд, а я від неї втомилася. Це нормально. Мені було 11 років. Складна музика, до неї треба дійти. Потім друга, третя і далі я сама почала його просити.

Потім він мені дав касету Фітцджеральд і каже: "За тиждень все в такому ж варіанті". Я у відповідь: "Як? Я ж не знаю англійської". Відповідь "Як хочеш, хоч як абракадабру". Я все відзняла на слух, відповідально до цього підійшла, прийшла йому заспівати, А він: "Вивчила? Так? Молодець. Ось тобі ще одна касета".

Він навіть не прослухав. Просто це психологія, він знав, що це зроблю. Пам'ятаю як образилася: "Як це? Я вчила, а він не хоче мене послухати".

- Тебе після перемоги привітали Ющенко, Тимошенко. Я чув, що до перемоги саме з оточення влади казали: "Джамала - це вузько і для маси нецікаво". Їхні вітання сприймаєш щиро?

- В чому я можу їх звинувачувати? Вони мене не чули. Можливо, зараз почули. Дякую їм за це.

- Вже почалася робота над альбомом?

- Так, і думаю, туди увійдуть мої пісні. Чекати на композитора, поки він зрозуміє твою індивідуальність, так можна розтягнути альбом надовго. Хочу звернутися до своїх пісень. Я знаю, що можу писати, лишилося ще в це повірити. Я вже писала, просто досі не показувала цього на загал, але ті, хто бачили - їм подобалося.

- Є проблема з композиторами і поетами?

- Я не б'ю на спалах, що терміново шукаю композитора. Але якщо хтось з композиторів вважає - його музика близька мені, то він знайде легко телефони на моєму сайті. Розгляну все.

- В Криму багато хто сподівається, що кримськотатарські пісні, які ти співала у дитинстві, тепер заспіває переможниця Юрмали - Джамала. Чи буде фольклор?

- Не хочу, щоб мене було забагато. Обожнюю фольклор, обожнюю кримськотатарську музику, причому автентичну, старовинну. Проте дуже обережно ставлюся до аранжування фольклору, хоча сама це роблю.

Надто небезпечно переробляти фольклор. Якби я робила фольклорний альбом, то зібрала би гарний склад саме народних музикантів і зробила би все в стилі Сабріє Ереджепової. Не треба мішати туди ані джаз, ані поп, ані рок.

Якщо надалі звертатися до етнічної музики, хочу робити ширше, бо мені подобаються і українські, і африканські, і іранські, і кримськотатарські, і вірменські мотиви. Багато що подобається, але це на майбутнє.

- Тобто монофольклорний альбом робити нецікаво?

- Таке вже було. Нецікаво. Для мене важливо бути цікавою багатьом народам. Якось прийшла до кав'ярні, а власник-сирієць впізнав і каже: "Ааа, ти ж наша", ну що мені відповісти, посміхаюся і кажу: "Звичайно, ваша". "Наша" таке ємне визначення. Хочу бути для багатьох "нашою".

- Опера за твоєї участі відкладена, мюзиклу "Па" немає. Вибач за порівняння, але ти нібито всіх збудила, але збудження нічим не скінчилося. Де тебе можна почути наживо?

- Найближчим часом буде лише один концерт. У джаз-холі "Фрідом"  під назвою - "Джамала The Revu show", в якому братиме участь балет "Фрідом", що підтримував мене на "Хвилі", а також бенд з 15 чарівних дівчат -  "Фрідом джаз".

Постанощик  цього шоу Олена Коляденко. Спробую поєднати пісні, що вже чули на хвилі із джазоми композиціями бенду, а також додам кілька музичних сюрпризів.  Більше подробиць не розповім, все решта побачите 27 вересня.

Фото "Української правди. Життя", XXL мужской размер, Glamurchik

powered by lun.ua