"Тихий вбивця": швидше та непомітніше за СНІД

Недуга, яка підкрадається непомітно й дає про себе знати нещадною статистикою: кожен 33-й мешканець Землі хворий. За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі гепатитом С інфіковано понад 170 млн. осіб.

Водночас кількість хворих в Україні залишається невідомою. Мінздоров'я лише цього року зробило перший крок до реєстрації усіх форм гепатиту С.

Перші статистичні дані щодо кількості хворих, яких у світі в п'ять разів більше, ніж хворих на СНІД, можна буде отримати лише через декілька років. За прогнозами Європарламенту, на той час (до 2010-2015 років) кількість недуг, пов'язаних з хворобами печінки, до яких у 75% призводить гепатит С, зросте на 200%. На цей час вітчизняний МОЗ може розраховувати на вельми невтішну статистику.

Під прицілом "тихого вбивці"

Загалом гепатит (а існує як мінімум п'ять основних типів вірусу) - це захворювання печінки. Вірус гепатиту проникає в тіло людини і використовує генетичні механізми клітин для продукування власних копій, які, в свою чергу, вражають все більше нових клітин.

Паразитуючий успіх гепатиту С зумовлений здатністю блокувати вроджений противірусний імунітет і уникати контролю з боку набутого імунітету. Навіть після успішного лікування гепатитом С можна заразитися повторно. Приблизно в 15% інфікованих гепатит С виявляється у гострій формі - це означає, що ознаки захворювання можна виявити і негайно взятися до лікування.

Натомість у 85% інфікованих гепатит переходить в хронічну форму, яка підступно й без видимих ознак переховується в тілі людини і поступово знищує печінку. З часом це призводить до цирозу і раку печінки.

На сьогодні найпоширенішим шляхом зараження вірусом гепатиту С є статевий та парентеральний (який відбувається поза травним трактом). Групами ризику є споживачі ін'єкційних наркотиків та хворі на ВІЛ/СНІД (82%), працівники секс-бізнесу (50%) та люди, які повертаються з місць позбавлення волі.

Певний відсоток інфікування гепатитом С (а саме 3,3%) існує і серед медиків, які отримали своє захворювання не в результаті якихось зловживань, а внаслідок виконання професійних обов'язків.

"За 3,3% медиків стоять 6,5 тисяч спеціалістів. Це хірурги, акушери-гінекологи, стоматологи, трансфузіологи, лікарі штучного кровообігу, які мають контакт з кров'ю і з печінкою. Приблизно 70% з них (4,5 тисячі) вимагають лікування, адже вони отримали професійне захворювання", - пояснює заступник міністра охорони здоров'я Василь Лазоришинець.

Відсоток інфікування у фахівців різних галузей коливається. Найвищий він у працівників гемодіалізу (метод очищення крові при нирковій недостатності) - до 9%. Так, наприклад, дослідження у Львівському центрі гемодіалізу показало, що відсоток спеціалістів, інфікованих гепатитом В і С, становить 70%.

Окрім того, відзначає головний позаштатний інфекціоніст МОЗ Ірина Боброва, існує так звана група професійного ризику - це хворі, які заразилися гепатитом С під час лікування в профілактично-лікувальних установах.

Салони краси і стоматкабінети
Не варто сприймати усі ці цифри відсторонено. Адже гепатит С стосується кожного. Пригадайте, ви ж хоча б раз у житті відвідували стоматологічний чи косметичний кабінет, салон тату чи пірсингу, робили манікюр чи педикюр в салоні краси. А це також потенційна можливість отримати гепатит С на додачу.

Встановлено, що вірус гепатиту С в навколишньому середовищі (наприклад, в засохлій краплі крові) при кімнатній температурі виживає від 16 годин до чотирьох днів.

Якщо ви прийшли в медичну установу чи стоматологічний кабінет, слідкуйте за тим, щоб усі потенційно небезпечні процедури виконувалися в рукавичках та одноразовими предметами. Те саме стосується тату та пірсингу. Ніколи не користуйтеся чужими станками для гоління, зубними пастами чи іншими предметами, куди може потрапити кров.

Окрім того, МОЗ нагадує про незахищений секс як ще одну з небезпек інфікування гепатитом С.

Хворі українці
Конкретних цифр та кількості хворих на гепатит С в Україні МОЗ назвати не може.

[L]Так, за дуже приблизними підрахунками Мінздоров'я, в нашій країні нараховується 9 тисяч хворих з гострою формою гепатиту С, що становить лише 20% від загальної кількості хворих.

У 2008 році по всій Україні було зафіксовано лише 873 випадки, а це 2,10 % на 100 тисяч населення, а в 2007 році - 902 випадки. Відштовхуючись, знову ж таки, від дуже приблизних підрахунків, міністерство орієнтовно називає загальну кількість хворих на гепатит С в Україні - до 45 тисяч осіб.

Таку статистику називають смішною та недостовірною самі ж урядовці та науковці.

"До липня 2009 року була недосконала статистика. Наказ був прийнятий в 2001 році, вона реєструвала лише гострі форми гепатиту С, яких зустрічається дуже мало. Натомість переважають латентні форми, без жовтяниці. Таким чином люди навіть не знають, коли перехворіли", - пояснює позаштатний інфекціоніст МОЗ Ірина Боброва.

І лише 2 липня 2009 року видано наказ МОЗ № 378 про статистичну достовірність та облік пацієнтів з гепатитом С. В міністерстві також створено робочу групу, яка займеться розробкою та реалізацією цієї державної програми.

Реальну статистику, яка б відображала стан інфікованості українців гепатитом С, можна буде отримати лише через декілька років. Адже лікарі лише починають реєструвати хворих з первинними симптомами. Ірина Боброва припускає, що на сьогодні навіть не вся медична спільнота знає про цей наказ.

Дороге лікування

Вакцини проти гепатиту С на сьогодні немає. Основа лікування - комбінована противірусна терапія. Гепатит С має різні генотипи, кожен з яких потребує певної тривалості лікування. Найскладніше піддається лікуванню 1-й генотип, який лікують протягом року (48 тижнів). Другий і третій генотипи достатньо лікувати протягом півроку і лікування буде вдвічі дешевшим.

Однак вартість лікування гепатиту С українцеві з середнім рівнем достатку практично недоступна.

Судіть самі, курс лікування хворому сьогодні обійдеться в 15-30 тис. доларів на рік залежно від складності захворювання. Державна програма лікування хворих на гепатит С в Україні, на відміну від держав сусідів (Білорусі, Польщі, Молдови, Росії), досі не розроблена. Те, що робилося досі, тимчасово призупинено через фінансову кризу.

В Україні з 2008 році діє загальнонаціональна програма з лікування гепатиту С у ВІЛ-інфікованих. За цією програмою на 1 квітня 2009 року закінчили лікування 50 людей і продовжують лікування 250 хворих.

За розрахунками на 2007 рік, річна вартість лікування одного хворого становила 103 тис. гривень. Програма була розрахована на декілька років - до 2013 року. Однак через мораторій, введений на фінансування національних програм, її фінансування стало повільнішим, однак вона розпочата і в МОЗ сподіваються, що буде продовжена.

Іншим джерелом фінансування лікування гепатиту С є місцеві бюджети.

"Зараз частково хворі, які мають гепатит С без ВІЛ-інфекції, лікуються за рахунок регіональних програм та за рахунок місцевих бюджетів. У Вінниці за рахунок міського та обласного виділено 600 тисяч гривень на придбання ліків для хворих на гепатит С, в Сумській області - 500 тис. грн. Це доволі значні суми, які дозволяють лікувати людей, які самі не мають можливості забезпечити своє лікування", - розповіла Ірина Боброва.

У МОЗ відверто зізнаються - грошей на лікування немає й не буде. Сподіваються на допомогу благодійних фондів та пропозицій з боку закордонних інноваційних програм та проектів.

Знати ворога за симптомами

Симптоми гепатиту С можуть ніколи не проявитися. В залежності від віку людини, хвороба може розвиватися від 20-ти до 40-ка років, а перші прояви інфекції можуть виявити лише коли гепатит перейде в цироз.

Наявність слабкості, втоми, болі в суглобах ще не дозволяє встановити гепатит С. При гострій формі з'являється жовтуха, збільшення печінки та селезінки. Для точного діагнозу проводять низку тестів - імуноферментний аналіз (ІФА), який допоможе виявити наявність антитіл до гепатиту С. Стовідсоткову точність діагнозу підтверджує генодіагностика методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Кожна людина може анонімно перевіритися у шкірвендиспансері, де є відповідна лабораторія. Однак, як показує практика, значно частіше пацієнтів відправляють в приватні медичні лабораторії, де аналіз на гепатит С обходиться в 75-120 грн.

На сьогодні в Україні на гепатит С в обов'язковому порядку перевіряють вагітних жінок та донорів крові. З-поміж 680 тисяч донорів в Україні 1,8% є потенційно інфікованими вірусом гепатиту С. Тому, підкреслив головний спеціаліст з питань гематології і трансфузій (переливання крові) Василь Новак, в Україні розробляється введення ПЛР-діагностики серед донорів, щоб виключити ймовірність зараження через кров.

Міністерство охорони здоров'я не має чіткої відповіді на запитання щодо розширення груп обов'язкового скрінінгу. Також не можуть відповісти, кого, крім донорів та вагітних, варто туди зарахувати. Тому найкращий вихід - не чекати допомоги, а покладатися на себе.