Розкрито секрет, чому чоловіки живуть менше
Група вчених з Сільськогосподарського університету Токіо, які досліджують геном мишей, виявили особливий ген, який активно діє лише у чоловічих особин, хоча присутні й у мишей жіночої статі.
На думку науковців, цей ген, який зазвичай називають Rasgrf1, є відповідальним за те, що чоловічі особини мають більшу масу тіла, але меншу тривалість життя, передає ВВС з посиланням на науковий журнал Human Reproduction.
"Нам вже доволі давно відомо, що майже у всіх країнах світу жінки живуть помітно довше, ніж чоловіки, і що ці відмінності розповсюджуються на багато видів ссавців", - сказав голова групи дослідників професор Томохіро Коно.
"Однак причина таких відмінностей залишалася неясною, і зокрема, було невідомо, чи залежить довголіття від складу генному лише одного чи обох батьків", - додав він.
Хоча об'єктом дослідження були миші, вчені вважають, що отримані результати мають відношення до усіх ссавців, у тому числі й людей.
"Отримані нами результати свідчать, що генний матеріал, який міститься у сперматозоїдних клітинах, впливає на довголіття у ссавців", - пояснив професор Коно.
Науковці досліджували мишей, народжених від двох матерів без участі батька. Так, сучасні методи генної інженерії дозволяють отримувати ембріони з генетичного матеріалу, який міститься лише в яйцеклітинах. Хімічна взаємодія змушує такі клітини поводити себе як сперматозоїди.
Такі миші, отримані за рахунок штучного партеногенезу, повністю вільні від генетичного спадку, що передається через батька.
У результаті дослідження виявилося, що ці миші живуть на третину бліде, ніж миші з нормальним генетичним спадком.
До того ж, миші, народжені від двох матерів, були також суттєво легшими і меншими при народженні. Але найцікавіше, що їхня імунна система діяла ефективніше, ніж у звичайних мишей.
Вчені вважають, що відповідальність за це несе ген Rasgrf1, який передається через батька.
Хоча цей ген передається і жіночими особинами, в них він залишається недіючим завдяки процесу, відомому як імпрінтинг.
Науковців зазначають, що в природі особини чоловічої статі мають більшу масу тіла, що дає їм еволюційну перевагу у боротьбі за передачу свого генетичного матеріалу.
З іншого боку, особини жіночої статі зазвичай концентрують свої ресурси на розмноженні і годуванні нащадків.
Щоправда, професор Кембріджського університету Кай Ті Хо, яка займається проблемою довголіття, вважає, що ці дані можуть й не розповсюджуватися на людину.
"Це цікаві дослідження, але я вважаю, що статеві відмінності у довголітті в людини змінювалися з часом і в залежності від оточуючого середовища. Вони можуть мати набагато більш складну природу, ніж відмінність в єдиному гені", - пояснила вона.