З правами людини в Україні все ще погано - "Human Rights Watch"

Головними проблемами України в ньому названо ворожість до шукачів притулку, напади на представників нацменшин і неспроможність влади дати раду з епідемією ВІЛ/СНІДу, передає Радіо "Свобода".

Серед позитивних змін в Україні "Human Rights Watch" називає запровадження реформи системи кримінального правосуддя. В результаті правоохоронці стали краще дотримуватися процедурних вимог і ставитися до затриманих із психічними проблемами.

Проте в Україні далі поширені свавільні затримання, тортури за ґратами, корупція, а судова система слабка.

За оцінкою американських правозахисників, в Україні немає чіткої міграційної політики, а закон стосовно шукачів притулку надто жорсткий. Лише 3% тих, хто просить захисту в Україні, отримують такий притулок.

У Державному комітеті з національностей і міграції підготували законопроект для поліпшення ситуації, та поки діє старий закон. Тож 2009 року Україна продовжувала відмовляти у статусі біженця чеченцям, не визнаючи війну належною підставою для надання притулку.

У вересні минулого року, незважаючи на протести Верховного комісаріату ООН у справах біженців, Україна депортувала 6 громадян Конго. У червні передала до прокуратури Казахстану конфіденційні документи у справі 4-х казахських громадян, які просили в Україні притулок. Казахстан порушив проти них карну справу, а Україна таким чином порушила свій власний закон про біженців.

"Human Rights Watch" відзначає, що в Україні у 2009 році тривали напади на мігрантів, шукачів притулку, іноземних студентів, ромів, інших людей неслов'янської зовнішності. Так у січні 2009 року від ножових ран загинув молодий нігерієць, але міліція одразу ж заперечила расовий чинник, хоча й не мала інших вагомих доказів.

З огляду на це, Україні радять запровадити чітку юридичну відповідальність за злочини на расовому ґрунті. А жертвам таких злочинів відкрити належний доступ до правосуддя.

Оглядачі вважають, що дискримінації в Україні зазнають і кримські татари. Це стосується земельного питання, доступу до освіти і рідної мови. У звіті відзначають: коли в липні група молодиків напала на пікет кримських татар перед Кабміном, міліція лише за цим спостерігала.

Як позитив правозахисники бачать те, що український уряд розширив доступ ВІЛ-інфікованих українців до антиретровірусної терапії, а наркозалежних до терапії із заміщення наркотиків під меддоглядом, хоча масштаби таких програм менші за потребу.

"Human Rights Watch" однак зауважує, що десятки тисяч ВІЛ-інфікованих і хворих на рак українців мучаться, бо не можуть отримати знеболювальних, правила доступу до яких надто суворі в Україні.

Щодо свободи слова, американські спостерігачі вітають поступ у розслідуванні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Україна здобула похвалу за арешт генерала Олексія Пукача, якого підозрюють у причетності до замовлення злочину.

З іншого боку, обурення правозахисників викликав розгляд у Верховній Раді в червні 2009 року проекту Закону про захист суспільної моралі. Є побоювання, що такий документ може стати приводом для того, щоб заводити карні справи проти журналістів, адже поняття "суспільна мораль" може трактуватися досить широко і суб'єктивно.