Український вертеп: реалії життя напоказ

480
6 січня 2010

Минулого року "Українська Правда. Життя" в переддень Різдва розповідала про те, як правильно приготувати кутю. Цього року мова піде про традиційне різдвяне театралізоване дійство - Вертеп.

Вертеп (зі старослов'янської - печера) - мандрівний театр маріонеток, поширений в Україні в барокову добу (ХVII-XVIII століття). Мав форму двоповерхового дерев'яного будиночка. На другому поверсі показували різдвяну драму релігійного змісту; на першому - прив'язана до неї сатирично-побутова інтермедія.

"Українська культура - як культура, тривала в часі і позначена впливами різних етносів і часів, сфокусована у вертепному дійстві. Вертеп є символом цілісності світобудови українців. Сакральне і профанне, релігійне і побутове, об'єднані дашком вертепного будиночка. Загальнохристиянська духовність органічно поєднана з українським проявом життя у різнобарв'ї його ментальнісних ознак. Вертеп живий, бо має можливість для оновлення", - стверджує Галина Усатенко, викладач Інституту Філології КНУ ім. Т. Г. Шевченка, кандидат філологічних наук.

Ілюстрація зі збірника Галагана, "Украінський вертеп", "Киев. стар.", X, 1882.

Сюжет верхнього поверху вертепу був  традиційним (незмінним): цар Ірод дізнається від волхвів, що народився Христос, претендент на його престол. Бажаючи позбутися суперника, він кличе воїна і наказує йому перебити всіх віфлеємських дітей віком до 2 років. Воїн виконує наказ, але одна жінка Рахіль не дає свою дитину, тому озлоблений Ірод наказує вбити дитя. За цей злочин смерть відрубує Іродові голову, а чорти тягнуть його в пекло.

Сюжети  нижнього поверху були щоразу різними. Проте повсякчас мали однакову ціль - зображення реалій життя того часу. Тому обов'язковими героями  були: дід, баба, коза, смерть, циган, циганка, жид, жидівка (термінологія XVII ст.), шляхтич, шляштанка, москаль, козак.

Відповідно, кожен з героїв займався традиційною для нього справою: дід і баба зображують сімейні стосунки, цигани обдують, жиди обманом заробляють гроші, шляхтичі розважаються, козак і москаль сваряться і б'ються, смерть приходить у будь-який час і до будь-кого, а коза вмирає для того, щоб воскреснути.

Проте був і "живий" верет, його виконавців інколи іменували машкаратами. Ця назва походить від слова машкара, що означає маска, личина. З звіздами ходили колядувати діти й підлітки, а в машкарати приймали лише дорослих парубків. Це був такий собі український варіант маскараду, - діти бути одягнуті в звичайний одяг, а дорослі, котрі грали серйозніші ролі (смерть, царя, янголів) були в масках.

 
Вертеп  не є суто християнським "винаходом". Відомо, що в його основу покладені  дохристиянська традиція шанування Нового Сонця, Нового Хліборобського Року, що починається з поворотом сонця на весну. Відповідно до цього, різдвяна обрядовість тісно в'яжеться з віруваннями в щасливий почин та з магічними діями, що мають забезпечити в тому наступному році добрий урожай. З огляду на велике значення, що мають для  всієї родини ті магічні дії різдвяної  обрядовості, в ній повинні брати участь всі приналежні до родини, і то не тільки живі, а й покійники. Всі мають брати участь у Святій Вечері, перед Різдвом. Таким чином до свята живих прилучається й поминальне свято небіжчиків, дідів. Тому першу ложку куті найстаріша людина в родині мусить підкинути до стелі: "Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте".

Згідно  з дохристиянськими віруваннями, Коляда щороку в найдовшу ніч зими народжує Божича - нове Сонце, сина Дажбога. Пологам Коляди передує перевтілення її в козу, аби не впізнала Мара (втілення злих сил).

Отже, в  це свято народжується молоде сонячне  світло, воно щодня прибуває й поборює  темряву своїми промінчиками, які на весні оживляють Землю і всю природу. Разом із житнім снопом, дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. До свята входить також посипання зерном на врожай в домі сусіда чи родича, ходіння з плугом та козою, ряження.

Дохристиянські колядки розповідають про створення світу, про упорядкування Світу з Хаосу, з Нічого.

Усатенко  наголошує: "Ментальність народу найповніше виражається в слові. Слово народу, який має тисячолітню історію, зазнає нашарувань і трансформацій. Колядки - один із найдавніших шарів сакрального слова народу, від уславлення народження Сонця до уславлення народження Ісуса Христа тривалий час історичному розвитку, але сконденсований в слові. Тому словесний текст нашої колядки є міфологічним і християнським водночас, він є означений часом  і поза ним".

Декілька  прикладів християнських та дохристиянських  колядок: 

Християнські

Дохристиянські

Добрий вечір  тобі,

Пане господарю!

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

Застеляйте столи

Та все килимами,

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

Та кладіть  калачі,

З ярої пшениці,

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

Бо прийдуть до тебе,

Три празники в  гості,

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

А що перший празник,

Рождество Христове,

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

А що другий празник,

Святого Василя,

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

А третій же празник,

Святе Водохреща.

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

А що перший празник,

зашле тобі втіху,

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

А що другий празник,

зашле тобі щастя,

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився! 

А що третій празник,

зашле ще й здоров'я

Радуйся! Ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Коли не було з Нащада Світа Святий Вечір!

Тоді не було Неба ні Землі Добрий Вечір!

А но лем було Синєє Море Святий Вечір!

А серед Моря Зелений Явір Добрий Вечір! 

На Явороньку  Три Голубоньки Святий Вечір!

Три Голубоньки Радоньку радять Добрий Вечір!

Радоньку радять як Сьвіт сновати Святий Вечір! 

Та спустимося на Дно до Моря Добрий Вечір!

Та дістанемо  Дрібного Піску Святий Вечір!

Дрібний Пісочок  посіємо Ми Добрий Вечір! 

Там Нам ся стане  Чорна Землиця Святий Вечір!

Та спустимося на Дно до Моря  Добрий Вечір!

Там дістанемо Золотий Камінь Святий Вечір!

Золотий Камінь посіємо Ми Добрий Вечір!

Там Нам ся стане  Ясне Небонько Святий Вечір! 

Ясне Небонько Світле Сонінько Добрий Вечір!

Світле Сонінько Ясен Місячик Святий Вечір!

Ясен Місячик  Ясна Зірниця Добрий Вечір!

Ясна Зірниця Дрібні Звіздочки Святий Вечір!

Ой  ходив-ходив Місяць по Небі

Ой шукав-шукав  Ясної Зорі

Ой Зоро-Зоро моя Зорице

Ой ходімо ми Бога шукати

Бога шукати людей спасати 

А Пан Господар за столом седить

За столом седить Три Кубки держить

В Першому кубку Вино Зельоне

В Другому кубку  Пиво Щедрове

В Третьому кубку  Медок Солодок 

Медок Солодок  для Його Діток

Пиво Щедрове  для Його Самого

Вино Зельоне  для Його Жони

Нова радість  стала, яка небувала:

Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.  

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік  пеленами убого повився.  

Ангели співають, "слава" восклицають,

На небесах  і на земли мир провозглашають.  

Давид виграває, в гуслі ударяє,

Мелодійно і  предивно Бога вихваляє. 

І ми теж співаймо, Христа прославляймо,

Із Марії рожденного смиренно благаймо:   

- Просимо Тя, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії сего дому господарю. 

Даруй господарю, його господині,

Даруй літа щасливії нашій ненці Україні.  

В мирі проводити, Тобі угодити

І з Тобою  в царстві Твоїм на вік віків жити.  

Ой в ліску, в ліску, на жовтім піску.

Росте деревце  тонке, високе,

Тонке, високе, листом широке,

Листом широке, верхом кудряве,

Верхом кудряве, ще й кучеряве.

На тім деревці  сив сокіл сидить,

Сив сокіл сидить, далеко видить.

Ой видить, видить на чисте поле,

На чисте поле, на синє море.

На синім морі корабель пливе,

Корабель пливе, аж море гуде.

А в тім кораблі  світлонька горить,

А в тій світлоньці гречна панна сидить.

Гречная панна, панна Ганнуся.

Ой сидить, сидить, три хустки рубить.

Першую рубить свому свекрові,

Другую рубить своїй свекрусі,

Третюю рубить свому милому.

- Ой дати б,  дати, ким передати?

Ні сором, ні два, понесу сама.

Як у двір ввійшла, як зоря зійшла.

В сіни влетіла  ластівочкою,

До хати увійшла  невісточкою.

Яких  би ви не співали колядок на Свят Вечір головне, щоби у вас в душі було тепло, поряд люблячі люди, а в серці ті, кого вже немає з нами.

Щасливого Різдва та смачно куті вам! 



powered by lun.ua