Учені створили нанороботів з ДНК
Відразу дві групи дослідників розробили нанороботів, в основі яких лежить ДНК.
Про це йдеться у статтях, опублікованих у журналі Nature, передає Лента.ру.
Перша група вчених створила робота, який пересувається способом, що нагадує переміщення павука, і володіє високим ступенем автономності.
У якості ніг цього робота виступають ферменти, які "розрізають" молекули ДНК. Самі ферменти також представляють собою фрагменти ДНК. Таких ніг у робота чотири, але під час руху він користується тільки трьома з них.
"Павук" переміщається по особливому "полі", на якому розташовані нитки ДНК, здатні утворювати з ногами робота міцне з'єднання (кажуть, що такі нитки ДНК комплементарні одна до одної).
Після того, як нога з'єднується з нитками ДНК "поля", робот розрізає цю нитку, і з'єднання стає менш міцним. Та нога, яка звільнилася стає готова утворювати зв'язку з новими нитками. Повторюючи ці операції, "павук" поступово рухається по "полю", залишаючи за собою "скошені" нитки.
У своїх експериментах учені змусили робота пройти близько 100 нанометрів (за людськими мірками це близько 50 кроків).
Другий робот відрізняється меншою самостійністю, проте здатний збирати і переносити вантажі. У нього теж чотири ноги, проте вони не мають ферментативної активності.
У "основному стані" робот нерухомий завдяки так званим якірним ниткам, які пов'язують ноги робота з нитками ДНК "поля".
Для того щоб робот почав рухатися, у середовище, у якому він знаходиться, потрібно додати поодинокі нитки ДНК певної послідовності - паливні нитки. При появі паливних ниток ноги робота від'єднуються від ниток ДНК "поля" і з'єднуються з ними. Таким чином, вчені контролюють переміщення робота, додаючи в середовище той чи інший тип ниток.
Вантажі приєднувалися до робота схожим чином - за допомогою пов'язаних з ними ниток ДНК.
У майбутньому автори обох робіт мають намір удосконалити своїх роботів, щоб добитися більшої автономності та ефективності переміщень. Тим не менш, наріз створені людьми наномашини набагато поступаються своїм природним аналогам, які працюють у кожній живій клітині.