Ігри в освіту, або "Не пар мозги! Купуй готову роботу"

19
20 травня 2010

"Щоб мені провалитися, ви що там взагалі всі подуріли?", - ледве стримуючи емоції від почутого каже Клер Дейвіс, колишня студентка і випускниця університету Warwick, одного з п'ятірки кращих вишів Великобританії.

У 2005-му вона отримала ступінь бакалавра соціології і продовжила своє навчання на магістерській програмі з журналістики.

Дівчині складно уявити, як хтось може купити собі дипломну чи курсову. Переконана - це самообман та імітація, а всі свої роботи писала сама.

"Я за всі роки навчання жодного разу не зустрічала студента, який би зважився на таке. Це занадто ризиковано і якщо брехня викриється, це може потягнути за собою дуже складні наслідки", - ділиться Клер.

 
Колишня студентка одного з українських університетів Євгенія тепер працює фармацевтом. Свій диплом писала сама, хоч і навчалась на заочному відділенні.

"Але більшість моїх однокурсників дипломні замовляли чи то у своїх викладачів, чи в сторонніх фірмах. Зараз я працюю в аптеці і до мене часто приходять влаштовуватись випускниці мого ж вузу. Від того, яку пігулку вона дасть покупцеві залежить його життя, розумієте? Доводиться їх підучувати самим. Бо, звичайно дипломні та курсові вони також купують, а не пишуть самі", - ділиться дівчина.

Антон Кашшай, менеджер з Києва, закінчив магістратуру з економіки державного університету штату Канзас (США). Тема дипломної роботи: "Розширення кордонів Євросоюзу та вплив цього процесу на прикордонні країни".

"Замовити таку роботу? Ні, ні в кого й на думку таке не спадає. Такого просто немає і все. Списати таку роботу з інтернету не можна, бо у викладачів є програми перевірки відсотку співпадіння тексту. Якщо впіймають на плагіаті - вилетиш з університету, втратиш гроші, репутацію і перспективи", - каже Антон.

Українські реалії

А у нас саме сезон замовлень. Травень-червень гарячі місяці. Студенти здають свої курсові, дипломні проекти. Вагони метро, дошки об'яв, освітні інтернет-сайти всіяні рекламою: "Дисертації, дипломні, курсові роботи, креслення, контрольні, реферати".

Біля станції метро "Площа Льва Толстого" в самому центрі Києва з рук промоутерів вдалося назбирати близько п'яти рекламних листівок з подібним змістом.

"Мінімальні терміни виготовлення, знижки постійним клієнтам, супровід, авторські роботи, всі спеціальності, виконання до 1 дня" - гордовито рекламує свої послуги одна з таких компаній.

Таких сайтів десятки, а от один з них: у переліку готових робіт, окрім типових спеціальностей, як то педагогіка, політологія, реклама чи менеджмент, є і більш відповідальні - медицина, архітектура, фармакологія.

 
Ми вирішили перевірити, чи справді на замовлення пишуть роботи з усіх тем, замахнувшись навіть на найскладніші професії, від яких залежать життя?

Приємний жіночий голос на іншому кінці телефону запевняє, що вони беруться навіть за найскладніші теми, у тому числі медичні. "У мене тема "Лікування вірусних ко-інфекцій у хворих на ВІЛ", - вигадую я, і без зайвих запитань отримую ствердну відповідь.

"Так, у нас є такі спеціалісти. Щоправда, медичні роботи дорожчі, але в середньому це коштуватиме вам 20-25 гривень за сторінку. Термін підготовки роботи - місяць. Надсилайте план. Ми готові надавати безкоштовний супровід в рамках затвердженого плану. Якщо пункти будуть додаватись - доведеться доплачувати", - пояснює жінка.

Дзвінок в інший день та по іншій вигаданій темі дав протилежний результат. "Мені треба курсова "Монтаж одноповерхового промислового будинку" з кресленнями".

"Ви знаєте, робота з технічних напрямків пишеться 3-4 тижні. Зараз всі наші автори дуже завантажені. Думаю, ніхто не зможе взятися за неї", - відповіли у компанії.

Весь спектр послуг - від реферату до дисертації

Якщо вірити рекламі, фірма до якої ми зверталися, має два офіси в Києві, два у Харкові і один у Москві. На їх сайті під заголовком з відвертою помилкою "Не пар мозги, купуй готову роботу" ховається лінк на ще одну сторінку - зі шкільними рефератами, і ще декілька - де можна замовити написання дисертації.

 

Контакти представництв на всіх сайтах співпадають. Один з офісів, "Політехнічний", одразу ж поряд з Національним університетом "Київський політехнічний інститут" - найкращим вузом України 2010 року.

"Наші автори пишуть дисертації за доступними цінами - 45000 руб. за 1 розділ (орієнтовно 12 тис. грн.). Роботу ви отримаєте у вигляді заархівованих файлів: на вашу електронну скриньку вам надішлють від 2 до 7 файлів розміром від 3 до 5 Мб - заархівовані сторінки дисертації у відповідному порядку нумерації сторінок", - запевняють на сайті.

Завдяки сервісу www.who.is вдається встановити ім'я, на яке зареєстровані всі ці сайти. Це податковий адвокат, юрист з Харкова. У своєму коментарі "Українській правді. Життя" Олександр підтвердив, що володіє фірмою з написання дисертацій, дипломних, курсових і рефератів, але свою діяльність шахрайською не вважає.

"По-перше, ми не продаємо чиїсь роботи. Ми пишемо їх самі, пишемо їх для замовника. Якщо студент не може отримати нормальну консультацію від свого наукового керівника, у якого він пише курсову або дипломну роботу, коли викладач не може відповісти на запитання студента, він іде до нас", - розповідає чоловік.

"Це допомога студентові в написанні. Коли він приходить і замовляє - ми пропонуємо допомогу. І це зовсім не означає, що він не бере участі в процесі підготовки. Він вичитує її. Це набагато краще, ніж він би робив це сам", - додає на свій захист адвокат.

Як працює система?

Ще один підприємець, який заробляє на лінощах студентів - Василь, погоджується на інтерв'ю лише за умови, що ані прізвище, ані організація не будуть названі. Його "навчальне об'єднання" (саме так він класифікує свій вид діяльності) - відносно невелика фірма, співпрацює з 80-ма авторами. Має офіси у двох містах: Києві та Львові.

"80% наших авторів - викладачі ВНЗ, всі інші - студенти 4-5 курсів". За словами Василя, співробітників шукати не доводиться, "самі приходять". Про занепад освіти і бідність викладачів готовий говорити багато - наболіло.

"Замовляють і купують, в основному, 70% гуманітарії і економісти, 30% - студенти спеціальностей більш складного, технічного напрямку", - спокійно підраховує підприємець і уточнює: "Десь у 3% випадків замовляють дуже складні, медичні, інженерні роботи. Їх вартість не набагато вища, але зусиль набагато більше, тому намагаємося складних не брати, бо то "чорний кіт у мішку".

Окрім того досвідчені викладачі, які могли б братися за серйозні теми з хірургії, фармації, інженерії, вже давно працюють на серйозні великі фірми, або ж продають свої роботи своїм же студентам самі, додає Василь.

 
Реферат у "навчальному об'єднанні" Василя коштує 50 гривень, курсова робота - 250-350, дипломна - приблизно 1200. 80% суми - йде на оплату послуг викладача, який пише, все інше забирає фірма. За одну дипломну виконавець заробляє від 900 гривень. У гарячий сезон чистий прибуток фірми становить близько 12 тисяч гривень на місяць.

Оформлюється діяльність як консультаційні послуги, а щоб обійти закон, виконавці просто не виготовляють титульну сторінку з прізвищем студента.

Доктор політичних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" Валентин Якушик каже, що не знає нікого з викладачів свого вузу, хто б писав роботи на замовлення, хоча упевнений, що підприємливі розумні люди з навколонаукової сфери займаються цим.

"Вони можуть працювати в науково-дослідному інституті чи якомусь університеті і одночасно писати такі роботи на замовлення", - каже професор.

З плагіатом він пропонує боротися за прикладом американських колег - навчати викладачів використовувати програми співпадіння тексту, які дозволяють виявляти взяті з інтернету матеріали без посилань.

Як протидіяти продажним роботам і чим це загрожує?

У деяких університетах покладаються на пильність викладачів. Проректор з навчальної роботи Київського національного університету будівництва і архітектури Олена Горова впевнена, що кожен викладач її вузу знає своїх студентів і на що вони здатні.

"Коли слабенький студент приносить блискучу роботу, відповідей на запитання з якої він не знає, то і так все зрозуміло. Все будується на пильності педагогів", - стверджує вона і додає, що зовсім нещодавно з університету було відраховано студента саме за підробку курсової.

У Міністерстві освіти про проблему знають, але розводять руками. Ярослав Болюбаш, начальник департаменту вищої освіти Міністерства освіти, вважає, що займатися такими підприємцями повинні правоохоронні органи. "Є новий міністр внутрішніх справ, хай він і ловить тих фірмачів, що пишуть такі роботи", - каже чиновник.

Місія ж міністерства, на його думку, консультувати викладачів з приводу того, як виявляти фальшивки. Разом з тим, МОН має розробку, яка виявляє співпадіння у текстах і може вказати на підробку. Поки що це пробується і працює на дисертаціях.

"Але ж це тільки щодо "крадених" текстів, авторських це не стосується. І як зробити так, щоб вона виявляла підробні курсові, написані кимось? Як? А ніяк. Ми працюємо зі студентським самоврядуванням, просимо, наказуємо, щоб вони поширювали інформацію серед студентів з приводу того, що купувати роботи непотрібно, що це карається", - каже він.

Викладач Києво-Могилянської академії Валентин Якушик прирівнює рекламу замовлення курсових, дипломних, дисертацій до реклами ескорт-послуг і сподівається, що окрім податкової цим згодом займуться органи з захисту суспільної моралі.

Куплені роботи і дипломи - що це, як не обман інших та самих себе в першу чергу? Можна і далі продовжувати ходити цим зачарованим колом, де винні всі - студенти, що замовляють роботи, виконавці, що ці роботи пишуть, викладачі, які їх приймають, і профільні відомства, яким немає ніякого діла до української псевдо-освіти.

Розірвати це коло ззовні неможливо. Але зміни неодмінно почнуться - незалежно від того, хто першим вийде з гри. Починати слід з відповідальності кожного за самого себе.

powered by lun.ua