Система цінностей: на якому місці ви?

6347
30 серпня 2010

Саме від системи пріоритетних цінностей залежить - куди спрямувати свої зусилля, що є найголовнішим у кожний момент життя, який обрати шлях на життєвому перехресті.

Система цінностей формується свідомістю людини. Як ми думаємо - так і живемо.

Варто наголосити, що найважливішим у нашому житті є вміння встановлювати гармонійні стосунки з іншими людьми. Адже людина народжується голою й такою ж відходить. Душа нічого не бере зі здобутого на Землі крім одного: досвіду міжособистісних стосунків.

Саме це становить наше найбільше й найважливіше багатство тут, на Землі.

Психологічна практика доводить, що наслідком неправильно вибраних пріоритетів є низка проблем. Я переконана, що люди із часом вмітимуть жити так, що їхньої любові вистачатиме на всіх - як їм самим, так і всім, з ким вони поєднані.

Але наразі більшості треба вчитись визначати життєві пріоритети.

Розглянемо достатньо розповсюджений набір цінностей, які важливі для більшості людей. Це - чоловік, дружина, сім'я, діти, батьки, робота, друзі, матеріальні статки, захоплення, хобі...

Спробуємо розставити пріоритети.

На запитання "Хто для вас найдорожча істота?" люди відповідають по-різному. Трапляється навіть відповідь: "Мій собака". Найчастіше звучить: "Дитина", рідко чую: "Мій чоловік, дружина, коханий".

І ніколи не прозвучала відповідь: "Найважливішим для мене є я сам".

Це й не дивно. Адже ми виросли в колективістській атмосфері тоталітаризму, де нам нав'язувалось, що любити себе погано. Достатньо поставити себе на достойне місце, і в результаті народиться достоїнство людини.

По-справжньому любити себе - це дуже витончене й глибоке проникнення у свою суть, це сприяння власному розвитку та самопізнанню.

На жаль, по-справжньому люблячих себе людей небагато. І це створює великі проблеми для людства.

Ще хочу згадати про свободу, бо про неї згадують ще менше. Адже без свободи немає справжньої любові, як і без любові немає справжньої свободи.

Отож, розглянемо пріоритетні цінності.

У центрі, на початку всього помістіть себе. Тільки люблячи й поважаючи себе, ви формуєте ту ієрархію цінностей, яка сприятиме самореалізації.

Ми розглядаємо пріоритети дорослого, і тому перше коло любові буде не повним без місця для коханої людини. Якщо її ще немає, то залишіть це місце для неї. Не заповнюйте це місце ніким і нічим - ні дітьми, ні роботою, ні дисертацією, ні грошима, ні батьками, ні друзями...

Таким чином, це перше коло містить себе, а надалі й пару (він+вона). Тільки сформований і наповнений любов'ю центр Я + він (вона) допоможе пережити всю повноту щастя.

Любов пари є найважливішою у Всесвіті. Це - основа життя. Отже, на першому місці нам треба поставити себе й свою "половинку".

На другому місці є життєвий простір пари. Його ще називають "домашнім вогнищем".

Якщо молода пара не оцінить важливість цього, то кажуть, що "сімейний човен розбився на рифах побуту".

Часто трапляється, коли цінності другого кола є на першому місці, тобто важливішим є матеріальне облаштування простору. Такий підхід призводить до порушення системи цінностей. Адже матеріальний простір вибудуваний, а стосунки в парі - ні.

Створивши сім'ю, пара може народити дитину. Тільки на третьому місці в колі пріоритетних цінностей є діти.

Для багатьох, особливо жінок, дитина вважається першочерговою цінністю.

Хочу нагадати, що головною метою сім'ї є не народження дітей, а розкриття себе в тісній взаємодії чоловіка й жінки в умовах спільного проживання.

Часто бачимо ситуацію: спочатку вагітність, потім створення сім'ї, і якщо зможуть, то створюють пару, і попутно вчаться любити. Але гніт побутових труднощів та інших негараздів ускладнює створення пари. І, як наслідок, втрачають здоров'я батьки, нещасливі долі дітей.

На четвертому місці в системі цінностей знаходиться любов до батьків, до роду. Без цього людина нагадує перекотиполе.

Але любов до батьків не повинна бути жертовною. Пам'ятаймо, що вона знаходиться лише на четвертому місці.

Сюди входить також і любов до батьківщини. Проте, не плутати батьківщину й державу. Радянська ідеологія пропагувала "раньше думай о родине, а потом о себе". Ця суттєва омана покалічила долі мільйонів людей, тому що була занижена цінність самої людини в порівнянні з державою.

На п'ятому місці знаходиться творча реалізація людини в соціумі, тобто її діяльність, робота. Наголошую, що місце є п'ятим щодо значущості у свідомості, а не щодо затраченого на роботу часу.

Хоча для багатьох сучасників робота є першочерговою в системі життєвих цінностей. У такому разі, досягнувши висот у роботі, людина часто втрачає здоров'я, сім'ю, дітей і навіть життя.

Багато років нам нав'язувалось, що "праця на благо держави" є найбільшою цінністю. Ідеологічна пропаганда заклала в нашу свідомість поставлену з ніг на голову систему цінностей.

Теперішня молодь, напевно, інтуїтивно відчуває невідповідність цінностей і не бажає працювати так, як старше покоління. Тим паче, що молоді люди бачать безрезультативність виснажливої праці батьків та дідів. Натомість старші осуджують молодих. Хоча саме вони заклали перегин у систему цінностей.

На шостому місці розташоване все решта: друзі, захоплення, суспільні, релігійні та інші інтереси, любов до тварин тощо.

*   *   *

Запропонована система життєвих цінностей у багатьох може викликати неприйняття.

Але не варто поспішати й відкидати її! Наші стереотипи дуже живучі, і тому не легко змінити усталену точку зору.

Задумайтесь, проаналізуйте, відчуйте! І ви погодитесь з таким порядком цінностей. Є люди, які саме так і живуть, їхні сім'ї та діти є щасливими. Така система цінностей є гарантом щасливого майбутнього.

Проаналізувавши свою систему життєвих цінностей, обговоривши її з близькими, ви таким чином поступово сформуєте гармонічніший, природніший світогляд.

Позитивні перетворення не забаряться. Це дійсно так! Адже, як ми думаємо, так і живемо. Бажаю успіхів!

Ольга Калита, психолог, Львів

powered by lun.ua