Корейські вчені зрозуміли, як літають риби
Інженер-механік з Національного університету Сеула Хечкон Чхой натрапив на згадку про летючу рибку в книжці, яку читав своїм дітям.
Разом зі своїм колегою на ім'я Х'юнмін Парк, науковець вирішив протестувати рибку в аеродинамічній трубі, пише The Journal Of Experimental Biology.
Після марної спроби придбати рибку для експерименту на всесвітньо відомому японському ринку Цукідзі, дослідники звернулися до Національної федерації риболовецьких кооперативів у Кореї, які й виловили для них 40 екземплярів.
Їх доправили до Корейського центру дослідження морських тварин, де з рибин зробили опудала. Аби дослідити їхні аеродинамічні якості, плавці в деяких екземплярів розправили, наче у польоті, а деяких - витягли уздовж тіла.
Визначивши аеродинамічні якості летючих рибинок - відношення подоланої горизонтальної відстані до втрати висоти протягом "польоту", Чхой та Парк виявили, що істота "літає" краще за комах й так само добре, як птахи на кшталт буревісників та деревних качок.
Вчені виявили залежність аеродинамічних якосте рибин від куту нахилу. Найвищими вони є у той момент, коли тварина летить паралельно поверхні океану.
Зі складеними ж плавцями риба набуває найкращої здатності до маневрування у воді. Таким чином, летюча рибка є чудово пристосованою істотою до життя в обох середовищах.
Знаючи, що риба завжди летить невисоко від поверхні води, Чхой та Парк вирішили дослідити, чому вона це робить. Знизивши висоту польоту рибки в аеродинамічній трубі, науковці виявили, що її якості аеродинаміки справді підвищилися. Замінивши ж тверду поверхню на резервуар з водою, дослідники побачили, що вони стали ще вищими. Отже, планерування невисоко над поверхнею моря допомагає рибинці здолати довшу відстань.
Наприкінці дослідження Чхой та Парк за допомогою диму "візуалізували" потоки повітря, що проходять між тілом та плавцями рибини. Вчені побачили пришвидшені струмені повітря уздовж риб'ячого тіла. Парк пояснює цей феномен тим, що її великий грудний плавець та менший черевний плавець збільшує швидкість повітряного потоку в напрямку хвоста, тим самим ще більше покращуючи її аеродинамічні показники.
"Технологію летючої рибки" дослідники сподіваються втілити на практиці, збудувавши за її прикладом новий літак.