Юрко Позаяк: Ми недооцінюємо роль зайчика для нашої нації

171
7 вересня 2010

Юрко Позаяк - фаховий філолог, викладач, перекладач, поет-учасник угруповання "Пропала грамота". Кажуть, викладав українську мову та літературу в Світлани Поваляєвої. Автор українських лимериків, алкохоку та знаменитої "Думи про слоника".

До березня 2010 року працював держслужбовцем. Його справжнє ім'я в цій іпостасі - Юрій Васильович Лисенко. Маленькі українці могли торкнутися його творчості протягом 2008-2010, коли Лисенко працював у Службі підготовки виступів президента.

На пропозицію зробити інтерв'ю-абетку Юрко Позаяк погодився. Часу для зустрічі він не знайшов, натомість зіграв у власну "абетку" і сам усе написав. Відтак "Українська правда. Життя" отримала щось на кшталт нового тексту Юрка Позаяка на мотив давно відомих 33 літер (орфографію та пунктуацію оригіналу збережено).

А

Аз

Тобто "я" по-старослов'янськи. Назвавши так першу літеру своєї азбуки, Кирило й Методій дали нашим предкам фантастичну фору. Кожен автоматично ставав першим і головним, точкою відліку будь-яких координат.

Але історія зіграла з нами злий жарт і за якимись підлими фонетичними законами Аз поступово перетворилося на Я.

І тепер, коли ти кричиш "Я! Я! Я!", тобі хтось обов'язково гаркне: "Заткнися, я - це остання літера в алфавіті!".

Б

На мою думку, не дуже благозвучна буква, але з неї, як не дивно, починаються мало не всі найсуттєвіші слова: Бог, Батьківщина, бухло, баби, бабло.

В

Етимологічно пов'язане з літерою Б, тому й асоціації практично ті самі, тільки звучать вони високопарніше: Всевишній, Вітчизна, вино й водка, вумен, валюта.

Г

Це гламур, гармонія, героїзм, гуманізм і гранослов.

Але кого ми дуримо - перша й єдино природна українська асоціація, це, звичайно ж, гівно. Якщо в українця виникає інша асоціація, то це несправжній українець і він не спроможний обстоювати національну ідею.

Ґ

Літера патріот, літера-страдник і жертва репресій, член Центрального проводу ОУН.

Вийшовши з підпілля, Ґ очолив такі стратегічно важливі з'єднання, як "Ґудзик", "Ґанок", "Ґирлиґа", "Ґринджоли". Саме на "Ґринджолах" наша молода демократія піднімалася до вершини "Євробачення", хоча й дурню ясно, що на них можна тільки спускатися.

Д

Дезоксирибонуклеїнова кислота (скорочено ДНК)

Старшокласником я хотів стати біологом і навіть ходив у гурток біофізики. За рік навчання я наблатикався легко й невимушено вимовляти це мудре словосполучення. Пізніше зрозумів, що це досягнення було більше філологічним, аніж біологічним. Ну, нічого, став філологом.

Е

Еквадор

У шостому класі наші хлопці поділили між собою країни світу, навирізали з паперу солдатиків й почали між собою воювати. Мені дістався Еквадор. Пройшло 40 років, але й досі, коли я десь почую про Еквадор, в душі щось ворухнеться. Адже колись я був повновладним володарем цієї держави.

Є

Монах Євсевій

В атеїстичній брошурці сталінських часів я колись натрапив на виписки з книги Києво-Печерської Лаври, в яких ішлося про дисциплінарні покарання (епітимії?) ченця Євсевія, що жив десь у 16 чи 17 столітті.

Перший запис повідомляє, що "за піанство" Євсевія посаджено на ланцюг на тиждень. Рівно через 7 днів він уже знову прикутий на 2 тижні "за буйство і прелюбодійство". Точно за два тижні - нове покарання "за питіє і піаноє богохульство".

Мета брошурки була показати "аморальний облік" священнослужителів. Але я відразу побачив у Євсевії нашого хлопця й справжнього козака. Саме про нього я написав свій єдиний вірш старослов'янською мовою.

Ж

Жінка

Пишу це без жодного задоволення, а навпаки - з почуттям досади й протесту проти вибриків слов'янської історичної фонетики. Саме через неї ми сьогодні змушені позначати наших прекрасних жінок потворною розкарякою Ж в анкетах і туалетах. Жінки, їй-Богу, не заслужили такої наруги.  

З

Зайчик

Роль зайчика для нашої нації ми недооцінюємо. А тимчасом виховання засад добра, милосердя й гуманізму для кожного малого українця починалося й починається саме з любові до зайчика.

Я теж з дитинства люблю зайчика. Щоправда мене тривожить, що в цей же час мільйони російських хлоп'ят зростають на любові до мішки, тварюки безмежно симпатичної, але жорстокої, підступної й непередбачуваної.

И

У п'ятому класі я втрапив до лікарні. Серед книжок, якими розважався, чомусь був алфавітний покажчик залізничних станцій Радянського Союзу. Там під літерою И в гордій самоті красувалася станція Ийзу. Я уявив собі засніжену тундру десь у Сибіру й евенків, які на оленях мчать услід за поїздом.

Тільки тепер в Інтернеті знайшов, що Ийзу це в Естонії. Так що в Ийзу зараз не тундра й олені, а демократія, ЄС і НАТО.  

І

Історія

Раніше я собі думав, що це просто наука, яка описує минуле. Тепер же виявилося, що вона не описує, а змінює минуле, як їй заманеться. Таке не під силу й Сатані, а історикам раз плюнути.

Раз уже таке діло, варто було б задля зміцнення духу нації вигадати якого-небудь українського короля Олелька Всевеликого, який десь іще в 15 столітті перетворив Україну на наймогутнішу державу світу.

Ї

На Ї починається лиш кілька іменників - "їжа", "їжак", "їзда", "їдальня". Жоден з них не надихає на імітацію мудрувань.

Зате надихає сама літера Ї. Вона особлива, національно забарвлена. Іван Малкович присвятив їй вірш, нею названо відомий журнал.

Вкажу ще на одне. Коли треба щось чітко і ясно сформулювати, кажуть: розставмо крапки над І. Але ми, українці, й тут переплюнули всіх. Ми часто, замість однієї, ставимо відразу дві крапки - Ї.

Й

Йємен

Щоправда, 20 років тому Й з цього слова викинули й тепер ми пишемо Ємен. Це стало ще одним ударом по багатостраждальній літері Й, права якої в українській мові немилосердно утискуються. У більшості випадків, коли ми вимовляємо Й, писати доводиться щось зовсім інше - Ю, Я, Є або Ї.

Я завжди за справедливість, проте не в цьому випадку. Адже тоді доведеться скасувати й літеру Ю, з якої починається моє ім'я. Не хочу бути Йурійем.

К

Київ, кияни і київські дворики

Не стану западати в екзальтовані сентименти. Тема достатньо розкрита в моїх віршиках.

Л

Позначає найестетичніший, найелегантніший звук нашої мови. Тому Л - це любов, лагідність, ласка.

Для радянських людей усі ці якості втілював і з лихвою перекривав В.І.Ленін (у нього в очах була ще й добра лукавинка).

Але останні 20 років Л для мене - це передусім лупа. Я уважно стежу за новинками реклами й старанно використовую всі новітні засоби в боротьбі з цією чумою ХХІ століття.

М

Навіки зарезервовано за словом мама. Усі інші асоціації - обман, самообман або збочення. Хохми ради наведу приклад такого м-збочення із підручника літератури часів мого радянського дитинства (цитую по пам'яті):

Є різні на світі прекрасні слова,

Але найпрекрасніше слово - Москва.

Н

Ні!

У нас традиційно негативне ставлення до цього слова-негації. Тимчасом кожна людина й кожна нація, яка себе поважає, повинна вміти чітко й рішуче говорити "Ні!".

Мабуть, саме через брак такої рішучості на нашій шиї віками їздить всіляка нахабна наволоч. Цікаво, що Помаранчева революція, головним месиджем якої було саме "Ні!", своїм гаслом чомусь вибрала "Так!".

О

Славний український король Олелько Всевеликий

Здійснивши на початку 15-го століття жорсткі, але благотворні масові репресії, об'єднав під своєю владою всі українські землі. В наступні 10 років змусив Московське царство платити данину хозарам, а також підкорив більшість держав Західної Європи, чим започаткував епоху Відродження. Активно займався наукою й мистецтвом під псевдо Леонардо да Вінчі.

П

З цієї літери починається найбільше слів, але для мене, як поета, П - це поезія, а поезія - це П.

Р

Родіна

Велика, нахраписта, безпардонна, жорстока й чужа. Пам'ятаю, там іще ріс "куст ракіти над рєкой". Дитиною я завжди собі уявляв кущ, з якого звисають повішені рахіти. Що таке ракіта, не знаю й досі і, чесно кажучи, не хочу знати.

С

Сумнів

Згадую свої щасливі пубертетські роки, коли я не сумнівався у власній геніальності, а також у правоті своїх поглядів, переконань і суджень. Після 15-ти сумніви з'явилися, а зараз досягли загрозливих масштабів.

Втішаю себе тим, що здатність сумніватися в собі є ознакою інтелектуальної й духовної зрілості. З іншого боку, успіху в житті досягають ті особи й народи, які зберегли дебільну підліткову властивість не сумніватися в правильності своїх стереотипів і справедливості своїх найнахабніших інтересів. Зрештою, все, що я тут сказав, видається мені сумнівним.

Т

Фільм "Термінатор"

Коли я кнопкоманю за телевізором і натикаюся на котрусь із його серій, то вже дивлюся до кінця. Я повністю згоден із моєю дружиною, що це кіно для примітивів і дегенератів. Але все одно "Термінатор" - мій улюблений фільм.

У

Україна

Тут нікуди не дінешся. Це - Україна, славнозвісна країна У.

В нас ментальність У, ми живемо У, думаємо У, мучимося У.

Мій друг, іспаніст Корнійчук потрактував іспанське слово Ucranianо (українець) як U-cranianо, тобто людина з черепом (cráneo) у формі літери U. Як не страшно, але в чомусь він, здається, має рацію.

Ф

На перший погляд, скромна, малопомітна літера. Насправді ж вона чи не найбільш витривала й вольова у нашій абетці. Понад тисячу років Ф позначала звук, який українці були не в змозі навіть вимовити (Хведір, хвізика, арихметика), але зрештою перемогла.

У ХХ столітті більшість нації нарешті спромоглася вимовити Ф. Тож нехай Ф - це будуть фанфари - на честь самої літери Ф.

Х

Huje

Маленьке містечко Huje на північному заході Німеччини, через яке я проїжджав у 1994 році. Назва міста мене відверто розсмішила, але виявилося, що не все так просто.

У давні часи там мешкали слов'янські племена лютичів, які й назвали своє поселення іменем того, чим найбільше пишалися й дорожили. Будете в Huje - згадайте добрим словом славних лютичів і їхнє веселе життєлюбство.  

Ц

Циган

Циганом був мій прадід, причому по чоловічій лінії. До ромів не відчуваю жодних родинних сентиментів, але часткою циганської крові завжди гордився. Вірю, що циганська генетика здорова, сильна й весела.

Ч

Чарка

Не хочу зачіпати Чорнобиль, чуму, чебурашок та іншу чортівню на Ч. Нехай це буде чарка.

Ми любимо чарку, чарка любить нас. Коли Горбачов під шумок "перестройки" вирішив відібрати її у народу, народ піднявся і змів Горбачова разом із його компартією, системою й самою радянською імперією.

Ш

Швейк

Мій улюблений літературний персонаж, з яким себе багато в чому асоціюю. Мого діда на фронті однополчани також називали Швейком.

Щ

Чесно кажучи, літера-франкенштейн, утворена писцями цілком випадково. До того ж вона означає сполучення відразу двох глухих, шиплячих приголосних - Ш і Ч.

Неблагозвучна Щ доречна на початку таких слів, як щур, щука, щербатий. Але в нашій мові з неї починаються також щастя і щирість. Ну, що ж, яка літера, така й щирість, таке й щастя.

Ь

Кожна сутність має сильніші й слабші, твердіші й м'якші сторони. Росіяни зберегли в алфавіті як твердий (Ъ), так і м'який знак (Ь). Ми ж твердий знак викинули й порушили рівновагу на користь м'якості й слабкості. Можливо, це якось відбивається на національному менталітеті, а отже, й на долі.

Ю

Нарешті моя улюблена літера, літера мого імені.

Але для всіх вона означає передусім два великих політичних Ю, які боролися з Я, але врешті-решт знищили одне одного в ефектному акті демократичної взаємоанігіляції.

Цікаво, чому в Україні політична боротьба точиться в самому кінці абетки? Можливо, якби за президентське крісло змагалися якісь А., Б. і В., то за законами езотерики й місце нашої держави в світові було б вищим?

Я

Янукович

Нікуди не дінешся, Янукович. Хоч він і починається з останньої букви алфавіту, але зміг стати першим у великій вимираючій країні, населеній 46 мільйонами маленьких "я" - останніх літер абетки.

powered by lun.ua