Комісія моралі vs порнографія: список пропозицій для зачистки
Нещодавно Нацкомісія з питань захисту суспільної моралі визнала порнографічною серію серіалу "South Park". Що ж комісії моралістів "щастить" на порнографію.
Рік тому експерти відзначилися подібним рішенням у царині літератури. У лютому 2009 року книжку нині покійного Олеся Ульяненка "Жінка його мрії" також було визнано "продукцією порнографічного характеру". Після цього почався суд і примирення письменника з НЕК.
"Українська правда. Життя" вирішила допомогти "доблесній" НЕК у боротьбі з порнографією і звернулася за порадами до письменників - на що ж ще слід звернути воїнам захисту моралі свою увагу. Після довгих консультацій із "апостолами української правди і науки" - готовий список. Бракує хіба що експертної оцінки НЕК.
Щоправда, Василь Шкляр вважає, що в україномовному культурному середовищі немає порнографії та лайки.
Юрій Андрухович також не пов'язує порнографію з українською продукцією: "Я не дивлюся телебачення, але підозрюю, що там повно всякого серіального лайна, особливо російського виробництва. Але конкретніше сформулювати нічого не можу, бо не знаю матеріалу".
Так само й Іздрик - письменник стверджує, що ніколи не дивився жодної серії "South Park", і що підтримує заборону: "Країна, в якій вільно функціонує компартія і забороняються заокеанські мультики, нагадує мені щасливу комсомольську юність в славному СРСР".
А от Сергій Жадан для пошуку потенційно порнографічних витворів мистецтва звернувся до класичної релігійної літератури:
"Я би на їхньому місці взявся за Коран. А то неканонічно якось виходить, не простежується генеральна лінія московського патріархату в усіх цих ісламських текстах. Відчувається в усьому цьому загроза суспільній моралі. Тільки ж забояться експерти. Це ж не мультики забороняти".
Олександр Ірванець окреслює загальний рецепт боротьби з аморальними витворами мистецтва: "Немає робіт, які не міг би заборонити НЕК - до будь-якого твору можна догребтися. Якщо цей твір про людей або про теплокровних ссавців, то вони п'ють, їдять і справляють свої потреби".
"Тому якщо мислити генерально і широко, то НЕК має забороняти 98% відсотків продукції. Можна взяти всю телепрограму та повикреслювати там усе, крім прес-конференцій прем'єр-міністра".
Про зло телебачення говорить і Світлана Пиркало: "Серед українських митців модно зневажати НЕК як відсталу й парохіальну установу. Я не долучатиму голосу до цього хору, бо такі установи є і в так званих "нормальних країнах", є потреба в контролі за ефіром, а "Південний Парк" мав багато проблем і в США, де нікому на думку не спадає показувати його дітям. Показ серіалу о 23.00 вважаю нормальним, і я б сама його поставила в цей час чи пізніше".
"Я маю куди більше претензій саме до того факту, що єдиною зброєю дії НЕК є визнання продукту порнографічним. Адже щось може бути насильницьким, расистським і таке інше".
"Увагу НЕК я б звернула на рекламу в Україні. Навряд чи вони зможуть визнати щось порнографією в прямому сенсі, але те, що "безалкогольний напій - пиво" часто рекламується з застосуванням напівоголеного жіночого тіла, викликає в мене більшу огиду, ніж реальна порнографія".
Рекламою незадоволена й Міла Іванцова: "Заборонити рекламу взагалі - оце було б класно. Думаю, скоро з'являться канали, за які люди доплачуватимуть, щоб не було реклами. Я дивлюся французький канал TV5, і там немає реклами! Дуже позитивний канал".
"Або ось я побачила, що продають переклад Сент-Екзюпері українською мовою. Його теж треба заборонити, бо там висміюють дорослих серйозних людей. Але ж саме вони роблять наші закони та надають нам начебто якісь права".
Іздрик пішов ще далі: "Особисто моя програма-максимум - заборона телебачення як такого".
"З програми-мінімум - перші-ліпші пропозиції. Наприклад, заборонити в телеефірі монологи Табачника (можна обох), як такі, що сіють розбрат між шизоїдними псевдо-"я" моєї мультикультурної особистості, роздмухують міжетнічну ворожнечу, розбуркують братовбивчі інстинкти і провокують побутовий антисемітизм".
"А ще треба заборонити рекламний ролик, у якому маленька дівчинка замість допомогти мамі мити посуд, цинічними психотерапевтичними маніпуляціями розводить батька на купівлю посудомийної машини і порошку Калгон".
"Вважаю такий сюжет невідповідним традиційному українському менталітету, суперечним до патріархального устрою, руйнівним щодо віковічного образу української жінки - берегині домашнього вогнища, родинного затишку і "миючих засобів".
Натомість Анатолій Дністровий запропонував звернути увагу на доробок класичної російської літератури: "Звісно ж існує чимало знойних книг і авторів, які варто рекомендувати НЕК вилучити зі вжитку в Україні".
"Це - Лев Толстой, бо в нього є сцена, як від є*лів у дами скрипить корсет. Так само треба вилучити твори Генрі Міллера та Нормала Мейлера за зображення аморальної поведінки між протилежними статями. Судячи з усього, варто заборонити й мої твори за слова на кшталт "х*й".
"Проте є книга, яку НЕК може сміливо рекомендувати до обов'язкового вивчення від дитячих садочків до університетів - це "Молот відьом". Чогось мені здається, що саме цією книгою надихаються до борні з нечистю високодостойні члени та членкині моральної інквізиції".
Іван Андрусяк зі своїм статутом у чужий монастир не ходить - він обмежився українським фольклором, а також класичною та дитячою літературою:
"Ну тут можна почати з очевидного - "Енеїди" Котляревського - вживання нецензурної лексики, відверті сцени, пропагування хабарництва, розпусти, непомірного споживання алкоголю тощо".
"Казочка "Котик і півник" - пропаганда гомосексуалізму. Казочка "Івасик-Телесик" - канібалізм. Мультфільм про бременських музик - викрадання людей, терористична діяльність. Мультфільм "Жив собі пес" - кіднепінґ, злочинна змова з метою отримання вигідної посади. Співомовки Степана Руданського - порнографія з елементами ксенофобії".
"Казка "Дванадцять місяців" - незрозуміло, що ота дівчинка робила в лісі з дванадцятьма мужиками, причому завжди поверталася з подарунком. "Роксолана" Загребельного - пропаганда торгівлі людьми з сексуальною метою".
Юрій Винничук також незадоволений дитячими українськими казками: "Чи можу я, як чесний громадянин, спокійно стежити за всіма фіґлями цього крутія, шахрая, шелихвоста і пройдисвіта? Я про Лиса Микиту, цього дурисвіта і гультіпаку, пустодзвона і злодюжку, гульвісу і гунцвота, цього товстого хитрого Лиса з хижою мордякою, цього тупого бевзя і штурпака, дурпецала і бовдура?".
"Адже це викликає настільки одіозні асоціації, що вони чого доброго можуть привести мене до позицій опортунізму, зневіри у завтрашньому дні і негативного ставлення до правлячої партії!".
Натомість Андрій Кокотюха вважає, що українці вже досягли просвітлення та радить не зупинятися на досягнутому:
"НЕК з питань захисту суспільної моралі повинна забороняти все, що негативно впливає на моральний клімат суспільства. В першу чергу НЕК мало би протестувати проти присутності Табачника на своїй посаді - це не сприяє здоровій суспільній моралі. Також вони повинні рекомендувати Геннадію Кернесу відмовитися від посади як незаконно обраному".
"Якщо фільм "Пилка" та мультики вже заборонили, то суспільство вже морально оздоровилося. Тому треба іти далі, треба розвиватися. Тепер всі повинні прозріти, в тому числі й президент, якому стане соромно, тому він зніме Табачника з посади".