Чому українці розлучаються все рідше

515
4 листопада 2010

Менше шлюбів - менше розлучень

Протягом першого півріччя цього року в Україні було зареєстровано рекордно низьку кількість розірваних шлюбів - трохи менше 60 тисяч.

Це на 16% менше, ніж за аналогічний період 2009 року, на 29% менше, ніж у першому півріччі 2008 року та на 32% менше, ніж за перші шість місяців 2007 року.

Загалом, як наголошував міністр юстиції Олександр Лавринович, протягом останнього десятиріччя в Україні спостерігається щорічна тенденція до зменшення кількості розірваних шлюбів.

Однією з причин зменшення кількості розлучень експерти називають зменшення кількості укладених шлюбів. Так, за даними Мінюсту, в січні-березні цього року кількість шлюбів скоротилася на 30% у порівнянні з аналогічними періодами 2007-2009 років.

Причин цьому кілька, серед них і більш відповідальний підхід до шлюбу серед українців, вважають експерти. Саме завдяки цьому зменшилась кількість шлюбів, але в той же час вони стали міцнішими.

"У людей сформувалося виважене ставлення, вони не керуються лише почуттями, але і розумом, тобто беруть шлюб, коли вже є певні досягнення, освіта, професія. Зараз підвищується і вік взяття шлюбу, тобто зменшується кількість шлюбів, укладених між молодими, у віці 18-20 років", - пояснює Людмила Слюсар, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України.

"Високий рівень шлюбності сформувався у нас ще в 70-х роках, у 80-тих ще вищий, в 90-ті ще підвищився в умовах тодішньої кризи, а потім почав поступово знижуватися", - говорить експерт. При цьому Людмила Слюсар наголошує, що, наприклад, в Європі рівень шлюбності ще нижчий.

Натомість позитивно на шлюби вплинула виваженість у підході до питання створення сім'ї. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України, серед основних причин, чому люди вирішують одружитися - кохання, а також бажання мати поряд близьку людину.

"А варіант, що цього хочуть батьки, що так має бути, що всі так роблять, і я так зроблю - дуже мало хто дав такі відповіді", - розповідає Людмила Слюсар.

Європейські шлюбні тенденції в Україні

Часто, торкаючись теми розлучень в Україні, згадують Європу, мовляв, у них там краще жити, а тому і розлучаються менше. Натомість експерти говорять, що основних причин такої ситуації в Європі кілька. Одна з них, як вже зазначалось, це нижчий рівень шлюбності, а це напряму пов'язано з рівнем розлучень.

"У них значно вищий відсоток людей, які в зрілому віці ніколи не були в шлюбі. У нас людей до 40 років, які ніколи не були в шлюбі, всього відсотків п'ять", - говорить Людмила Слюсар.

Крім того, наголошує науковець, у Європі дуже часто не реєструють шлюби. "У нас це явище теж є, але не в таких масштабах. В багатьох країнах незареєстровані шлюби поширені так само, як і зареєстровані, тобто є країни, де поширені різні форми шлюбного партнерства. А у нас все ж таки, за нашими розрахунками, не реєструє свої стосунки одна з 10 пар", - пояснює Слюсар.

За її словами, цивільний шлюб в Україні - це найчастіше такий собі "випробувальний етап, коли молоді живуть разом, а коли розуміють, що це союз, який задовольняє обох - реєструють свій шлюб".

Поширення цивільних шлюбів в Україні також впливає на статистику розлучень. "Через те що все більшого поширення набувають такі випробувальні шлюби, офіційний рівень розлучень скорочується, адже фіксують лише розрив офіційних шлюбів", - підсумовує Людмила Слюсар.

Цивільний шлюб - легший розрив

Надалі такий вид шлюбу буде набувати все більшої популярності, знижуючи рівень шлюбності в Україні і відповідно розлучень. Є багато причин, чому молодь обирає саме цивільний шлюб.

"З одного боку підвищилась толерантність суспільства до цивільних шлюбів. Життя в цивільному шлюбі вже не піддається тому осуду зі сторони суспільної моралі, як це було раніше", - пояснює сімейний психолог Олександр Коломийчук.

[VR]Найпоширенішою причиною розлучень в Україні є "психологічна несумісність, конфлікт інтересів, відчуженість у сімейних стосунках".

На другому місці серед причин невдалого шлюбу - зловживання алкоголем одного з партнерів, а також наркоманія. Таку причину назвав кожен четвертий респондент.

Далі ідуть конфлікти через матеріальні труднощі, подружня зрада та ревнощі і в самому кінці списку - невдоволення сексуальними стосунками.

Результати опитування Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи НАН України[/VR]

"З іншого боку, ми маємо справу з поколінням, чиє дорослішання проходило в дуже важких умовах 90-х років, у багато чому незрілих, які бояться відповідальності в будь-яких її формах. Цивільний шлюб психологічно сприймається як менш відповідальний, а тому і легше створюється", - додає спеціаліст.

Крім того, багато молодих людей надають перевагу цивільному, а не офіційному шлюбу саме через легкість його розриву.

"Молодь боїться відповідальності. Причому противниками офіційного шлюбу є, як правило, чоловіки, у той час як жінки частіше поступаються їм. Для чоловіка передбачувана легкість розриву дає відчуття свободи вибору. Для жінки ж часто є причиною невдоволеності спільним життям, джерелом непевності в собі і в подружньому житті", - пояснює психолог.

Якщо порівнювати розрив цивільного шлюбу і офіційного, то другий люди переживають значно важче.

"Розрив офіційного шлюбу відбувається значно складніше і є більш травматичним в психологічному плані. Подружжя, яке проживає в цивільному шлюбі, десь в глибині душі усвідомлюють можливість розриву, яка визначається деякою незавершеністю їхнього союзу", - пояснює психолог Олександр Коломийчук.

"Офіційний шлюб сприймається як більш надійний, а тому і розчарування в ньому завдає сильнішого удару", - додає він.

Психолог зауважує, що також не можна забувати про травматичність офіційної процедури розлучення, поділ майна і дітей, втручання в особисті справи подружжя сторонніх офіційних осіб, що лише посилює стрес.

Криза і сімейні цінності

Про зменшення кількості розлучень у контексті світової фінансової кризи говорять давно. Начебто криза і у фінансовому плані, і в психологічному посприяла тому, що шлюби в останні кілька років розпадаються значно рідше.

"У кризу багато суспільних інститутів працюють неефективно, ще не завершилась ринкова перебудова, а інститут шлюбу залишається більш стабільним і люди можуть знаходити у шлюбі психологічну опору", - пояснює Людмила Слюсар.

Вона вважає, що в часи кризи "зростає цінність сімейної солідарності і в умовах кризи люди більш виважено ставляться і до рішення розірвати шлюб".

Про те, що криза є стримуючим елементом в психологічному плані при рішенні розірвати шлюб, говорять і психологи.

Сімейний психолог Олександр Коломийчук не вважає, що завдяки фінансовій кризі відбулася якась глобальна переоцінка цінностей, пов'язаних з інститутом шлюбу і сім'ї - все значно простіше.

"Зменшення кількості розлучень скоріше за все відображає загальне зниження активності людей під час кризи. Для психологічної адаптації в змінених умовах необхідним є час, тому такі важливі рішення, як розлучення, відкладають на невизначений період", - пояснює він і додає, що таке явище є тимчасовим і з завершенням кризи статистика може повернутися до попередніх даних.

"Якщо мої припущення є вірними, то вже в найближчому майбутньому варто очікувати вагомого підвищення кількості розлучень", - прогнозує психолог.

Людмила Слюсар не виключає, що під час кризи, шлюб дає людям не лише психологічну, а й економічну опору: "Наприклад, під час кризи зросло безробіття і поки безробітний член сім'ї шукає роботу, він може жити за рахунок інших членів сім'ї".

На переконання науковця, житлова проблема в кризові часи все ж таки не є основною в питанні зменшення кількості розлучень.

"За даними наших досліджень, основна причина розпаду шлюбів - це психологічна несумісність, психологічна напруга у стосунках. В умовах кризи люди знижують свої амбіції і тому розлучаються рідше. Не тільки тому, що їм нема де жити, а тому, що разом їм легше цю кризу подолати", - пояснює Людмила Слюсар. 

А куди я подінусь?

Катерина вже вісім років у шлюбі. Вийшла заміж за кохану людину. Народила дитину. Чоловік наполіг, щоб жінка лишила роботу і займалася виключно сім'єю. Бухгалтер за освітою, жінка присвятила себе чоловіку та доньці. Чоловік гарно заробляв. Взяли квартиру в кредит.

Згодом у сім'ї почалися сварки. Чоловік часто дорікав Катерині, що утримує її та доньку, а вона нічого не робить, принижував її, ображав. "Казав, що я ніхто і цілими днями вилежуюсь, - розповідає Катерина, - а те, що я готую їсти, доглядаю дитину, прибираю, ходжу на ринок за продуктами - це він не вважає за роботу".

Найнеприємніше в цій ситуації - жінці нема куди подітися. "Я заводила розмову про розлучення, а він каже - хто тебе тримає - йди. А куди ж я піду, в мене немає ні грошей, ні роботи?", - розповідає жінка.

Говорить, що, певне, житиме з чоловіком, поки вони повністю не погасять іпотеку, а далі планує розлучення і поділ майна через суд. "Тоді вже можна буде продати квартиру, поділити все порівну і жити окремо. Я, сподіваюсь, знайду роботу і тоді або куплю собі однокімнатну квартиру, або принаймні матиму гроші, щоб знімати її". Поки ж сім'я живе разом і житиме так ще кілька років, не псуючи державну шлюбну статистику.

Випадок такої сім'ї не поодинокий. Багато сімей не розпадаються лише тому, що одному члену сім'ї просто немає куди піти, де жити і як себе утримувати. Найчастіше в такій ситуації опиняються жінки.

"Жінка може знаходитися в психологічній залежності від чоловіка і утискатися ним. В основі такої залежності - страх. Іншою формою залежності може бути матеріальна залежність, коли чоловік є єдиним фінансовим джерелом в сім'ї або ж сім'я проживає на його житловій площі. Найчастіше спостерігається комбінація цих двох факторів", - пояснює сімейний психолог Олександр Коломийчук.

Люди продовжують жити під одним дахом як одна сім'я навіть тоді, коли від кохання, а часом і поваги нічого не лишилося, або навіть тоді, коли в сім'ї має місце фізичне насилля. Таке життя має лише негативні наслідки для людей.

"Життя у вимушеному шлюбі не несе нічого хорошого, адже людям доводиться жити в умовах хронічного стресу, що згубно відображається на їхньому здоров'ї. Може розвинутися різноманітна психічна чи психосоматична патологія, що є характерним для проблемних сімей. Алкоголізм, наркоманія, комп'ютерна чи ігрова залежність часто грають роль психологічного притулку для членів такої сім'ї", - розповідає психолог.

Навіть якщо пара розходиться мирно, без скандалів, варто звести до мінімуму проживання під одним дахом, якщо вже не можна від нього взагалі відмовитися, радять психологи.

Шанси на те, що вимушено поживши під одним дахом певний час, пара знову з'єднається і вирішить не розлучатися - мінімальні. Хоча і такий розвиток події можливий.

За словами експертів, найчастіше до розриву шлюбу приводить комплекс причин: Наприклад, відчуженість у сімейних стосунках може розвиватися на фоні матеріальних проблем.

Про те, як вберегти сімейні та близькі стосунки читайте у п'ятницю  



powered by lun.ua