Для складання карти був задіяний прилад під назвою LOLA (Lunar Orbiter Laser Altimeter - лазерний альтиметр зонда LRO). Він посилає вниз лазерний імпульс, який поділяється на п'ять частин.
Оцінюючи час повернення кожного з п'яти променів, апаратура визначає характеристики рельєфу поверхні, пише Лента.ру з посиланням на прес-реліз Космічного центру Годдарда при NASA.
Просторовий дозвіл карти для освітленої сторони супутника становить 30 метрів - для всіх карт, складених досі, воно не перевищувало одного кілометра.
Для неосвітлених регіонів, зокрема, для приполярних ділянок Місяця, розширення нижче. На цих частинах карти спостерігаються систематичні помилки до декількох сотень метрів.
У загальній складності LOLA провів близько трьох мільярдів вимірювань - для апаратів, які складали карти місячної поверхні раніше, це значення не перевищує восьми-дев'яти мільйонів. Місія LRO повинна тривати ще, як мінімум, три роки, і за цей час карта буде уточнюватися.
У вересні 2009 року NASA опублікувало найдетальнішу з існуючих карту Південного полюсу Місяця. Щоб скласти її, вчені також використовували дані, зібрані зондом
