Наші пращури мали сучасну форму ступні ще 3,7 мільйони років тому

Австалопітек афаренсіс мав довший тулуб, менший мозок та більш кремезні ноги. Утім, він мав і дещо спільне з сучасною людиною, а саме - ступні.

Про це свідчать дані аналізу групи британських учених, які дослідили відбитки ніг найдавніших видів. Вони також з'ясували, що людська хода виникла 3,7 мільйона років тому. Це твердження спростовує попереднє дослідження, згідно з яким, людиноподібна хода розвинулася у цього виду пізніше на два мільйони років, пише Deutsche Welle.

Провідний автор дослідження Робін Кромптон з університету Ліверпуля сказав, що дослідження його групи може стати вирішальним аргументом в дискусії: "Ці сліди більше схожі на людські, аніж на мавп'ячі, тому я більше не бачу жодних причин для дебатів", - повідомив науковець.

Ліверпульські вчені, які співпрацювали разом із експертами з університету Борнмута та університету Манчестера, дійшли такого висновку, застосувавши середньостатистичне тривимірне зображення.

Замість того, аби аналізувати кожен відбиток окремо, команда фахівців згенерувала 11 зразків та порівняла їх із даними, отриманими в результаті інших досліджень. Техніка створення подібної карти застосовувалася раніше, аби дослідити кровотік до головного мозку. Вчені свідчать, що цей метод дав об'єктивні результати в дослідженні відбитків ступнів.

Разом з тим, Вільям Селлерз, один із співавторів дослідження з університету Манчестера сказав, що результати його приємно здивували. "Ми завжди дотримувалися тієї думки, що ми були людьми більше, ніж вважалося", - поділився враженнями науковець. "Але ми не очікували настільки великої схожості із сучасними людьми".

Подібність також простежується у таких функціональних особливостях, як вигин стопи та те, як вона дозволяла рухатися пальцям. В сукупності ці особливості доводять, що подібна комбінація є "доволі незвичною, досі невідомою для жодної не-людиноподібної мавпи".

Шимпанзе та горили є власниками таких великих пальців, які радше дозволяють лазити, аніж ходити. Це особливість, яку наші пращури втратили як тільки вони перейшли від життя на верхівках дерев до життя на землі.

Група дослідників вважає, що ступні далекого людського родича, Австралопітека афаренсіса, розвинулися із потреби вести як деревний спосіб життя, так і з потреби рухатися на двох ногах.

І хоча в дослідженні йдеться про те, що наші пращури мали дуже сучасну та функціональну ступню вже 3,7 мільйони років тому, Селлерз зауважує, що розмір їхнього мозку не почав збільшуватися раніше, ніж два мільйони років тому. До цього часу значно збільшилося лише їхнє тіло.